Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №302/692/25 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/692/25

1-кп/302/33/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у повному обсязі)

18.09.2026селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю: секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорка ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

представниця потерпілого – адвокатка ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження ЄРДР № 12025078110000029 від 21.02.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця і мешканця із зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 , одруженого, непрацюючого, займається домашнім господарством та тимчасовими необлікованими господарськими роботами за місцем проживання, з повною загальною середньою освітою, раніше не судимого, утримує одну неповнолітню дитину, засіб особового мобільного зв`язку номер НОМЕР_1 , пенсіонера, про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 122 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

20.02.2025 року біля 13:00 годин ОСОБА_4 , знаходячись перед входом до приміщення магазину «АВС», що за адресою: с. Новоселиця, №277 «А», Хустського району Закарпатської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочав словесну сварку з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході якої, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно, кулаком лівої руки наніс потерпілому один удар в область щелепи справа та кулаком правої руки наніс йому один удар по обличчю в область носа, від яких той впав на бетонне покриття. У результаті чого, згідно з висновком судово-медичної експертизи №15-м від 31.03.2025, спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: суборбітального синця на шкірних покривах обличчя справа, суборбітального синця на шкірних покривах обличчя зліва, ушиту забійну рану на шкірних покривах чола справа з переходом на перенісся, садно на шкірних покривах тім`яної ділянки по центру. Згідно з медичною картою стаціонарного хворого, яка заповнена на його ім`я, у нього було виставлено діагноз: перелом виросткового відростку нижньої щелепи справа та перелом кісток носа.

Тілесні ушкодження у вигляді перелому виросткового відростку нижньої щелепи справа, потягли за собою розлад здоров`я більше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як ушкодження середньої ступені тяжкості. Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» пп. 2.2.2.

Тілесні ушкодження у вигляді ушитої рани на шкірних покривах чола справа з переходом на перенісся, перелому кісток носа, потягли за собою розлад здоров`я більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» пп. 2.3.3.

Тілесні ушкодження у вигляді навколорбітальних синців зліва та справа, садна тім`яної ділянки по центру, розладу здоров`я за собою не потягли і по цій ознаці кваліфікуються, як легкі, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я. Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 року «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» пп. 2.3.5.

Всі вище вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути стиснуті пальці в кулак та по давності вкладаються в час події, яка мала місце 20.02.2025р.

Малоймовірно, що вищевказані тілесні ушкодження виникли в результаті падіння з висоти власного зросту, а є наслідками локальних ударів.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 Кримінального кодексу України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.

Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені судом обставини, які повністю відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, визнав повністю, а також повністю визнав свою вину в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 122 ч.1 КК України. Обвинувачений підтвердив зазначену позицію в своїх показах. Додатково показав, що причиною вчинення ним кримінального правопорушення стало те, що потерпілий, спровокував конфлікт, прийшовши на зазначене місце події в стані алкогольного сп`яніння і розпочав з`ясовувати стосунки, що його розлютило і він не стримав емоції та наніс обвинуваченому тілесні ушкодження за встановлених обставин. Обвинувачений ОСОБА_4 показав, що конфлікт розпочався в приміщенні кафе, куди зайшов потерпілий і підійшов до столик, за яким сидів обвинувачений із знайомим ОСОБА_7 , 1952 р.н. Обвинувачений запропонував потерпілому вийти на подвір`я, де біля входу в кафе навпроти альтанки потерпілий намагався його вдарити, однак ОСОБА_4 кулаками рук зліва і справа два рази вдари потерпілого в область щелепи і в обличчя в область носа. Від цих ударів потерпілий впав на бетонне покриття (бруківка) і ймовірно головою (потиличною частиною) вдарився під час падіння об дерев`яну частину альтанки. Свідком цього був син обвинуваченого ОСОБА_8 . Опісля обвинувачений з сином пішли додому. Обвинувачений показав, що не знав про конфлікти (неприязні відносини) ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , які мали місце раніше до події.

Обвинувачений ОСОБА_4 також пояснив, що під час досудового розслідування пропонував потерпілому відшкодувати моральну шкоду та витрати на лікування в розмірі двох тисяч доларів США, однак потерпілий відмовився. ОСОБА_4 щиро розкаявся, жалкує за вчиненим

Потерпілий ОСОБА_5 , 1969 р.н., надав у судовому засіданні такі покази.

20.02.2025 він не вживав алкогольні напої. Близько 13 години він зайшов в приміщення магазину АВС в селі Новоселиця, де перебували обвинувачений і ОСОБА_9 , які вживали спиртне. ОСОБА_8 (син обвинуваченого) перебував на подвір`ї біля магазину. Маскаль просила забрати ОСОБА_9 . Вийшовши з магазину на подвір`я, до нього підійшов ОСОБА_4 і вдарив його кулаком в обличчя з боку, а ОСОБА_9 перед цим побіг за магазин і взяв дерев`яну «лату» і цією латою після удару ОСОБА_4 руками вдарив його по носу. Він тимчасово втратив свідомість. Вважає, що його били не тільки руками, але й ногами. Прийшовши до тями, він відчув, що його обличчя ушкоджене до крові. Власниця і продавчиня магазину ОСОБА_10 принесла воду, щоб він змив обличчя від крові. Потерпілий показав, що мав словесний конфлікт з ОСОБА_9 , якому на подвір`ї він поклав руку на плече під час словесної перепалки, але його не бив. Потерпілий також ствердив, що не може сказати, чи наносив йому удари ОСОБА_8 (син обвинуваченого). Потерпілий також повідомив, що не бачив неповнолітніх своїх сусідів ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , але припустив, що вони могли його бачити після події. Потерпілий також показав, що повідомляв слідчого про необхідність дослідити записи з відеокамери спостереження, яка встановлена на магазині з метою фіксації і встановлення дійсних обставин його побиття. Потерпілий також не заперечив, що обвинувачений намагався з ним примиритись і пропонував йому грошові кошти, однак він відмовився їх прийняти, бо вважає, що нанесення йому побоїв здійснював і Сідей, який має також нести кримінальну відповідальність.

Суд за пропозиціями сторін і потерпілого та його представниці дослідив у судовому засіданні подані ними докази і, окрім вище зазначених показів потерпілого і обвинуваченого, встановив таке.

Згідно з рапортом стандартної службової форми, зафіксованої черговим ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області, 20.02.2025 близько 15 години 44 хвилин на службу «102» надійшло повідомлення від заявниці ОСОБА_13 , 1971 р.н., з її особового мобільного номера зв`язку НОМЕР_2 про те, що її чоловікові ОСОБА_5 сусід в селі Новоселиця наніс тілесні ушкодження і що потерпілому викликано швидку медичну допомогу.

Згідно з протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 20.02.2025, складеним о 16 годині 25 хвилин, прийнято усну заяву від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , про те, що того ж дня близько 15 години в селі Новоселиця біля магазину «АВС» заявнику спричинено тілесні ушкодження ОСОБА_14 і ОСОБА_15 (побої на обличчі).

Згідно з витягом з ЄРДР, сформованим 27.05.2025, за заявою ОСОБА_5 , поданою 20.02.2025 зареєстровано кримінальне провадження № 12025078110000029 від 21.02.2025 з правовою кваліфікацією ч.1 статті 122 КК України за такими обставинами : 20.02.2025 близько 15 години в селі Новоселиця Хустського району Закарпатської області біля магазину «АВС» ОСОБА_4 , 1961 р.н., на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно кулаками рук наніс декілька ударів по обличчю ОСОБА_5 , у результаті чого згідно з висновком судово-медичного експерта № 15-м від 31.03.2025 спричинено останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому відростку нижньої щелепи, що кваліфікується як ушкодження середньої тяжкості.

Згідно з протоколом огляду місця події від 25.02.2025, складеним дізнавачем ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області ОСОБА_16 , у присутності понятих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , за участю власника магазину ОСОБА_19 , проведено огляд на території біля магазину за адресою село Новоселиця, 227-А і зафіксовано таке:

- територія магазину площею 3х5 метрів огороджена; на цій території розміщено дерев`яну альтанку, на якій зафіксовано плями темно-бурого кольору (кров), на бруківці такі ж плями на відстані біля одного метра від вхідних дверей магазину; до території магазину прилягає центральна дорога, будинків біля магазину не має; відео-нагляд на територію магазину відсутній; під час огляду вилучено сліди плям буро-червоного кольору;

- до протоколу додано фотоілюстрації з виглядом будівель магазину, альтанки, огорожі, з приляганням до центральної вулиці, фіксацію плям темно бурого кольору на бруківці і дерев`яній частині альтанки.

Згідно з протоколом слідчого експерименту, проведеним на досудовому розслідуванні з участю обвинуваченого ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_8 (сина обвинуваченого), у присутності понятих, зафіксовано таке.

Свідок ОСОБА_8 показує, що в день і час події (20.02.2025 ) він вийшов з магазину «АВС» на подвір`я, а його батько залишився в приміщенні магазину, де замовив із знайомим ОСОБА_20 випити по 50 грам горілки. У цей момент в магазин зайшов ОСОБА_21 і почав нецензурно лаятись і приставати до батька ( ОСОБА_4 ). Опісля вони вийшли на подвір`я і зчепились між собою у конфлікт, тримаючи руками один одного за одяг біля грудей. ОСОБА_20 вийшов з магазину і пішов з подвір`я. ОСОБА_4 вмовляв ОСОБА_5 , висловлюючись «Юра лишися, я тобі не довжен». Опісля ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_5 кулаком в обличчя, від чого потерпілий впав на бруківку, а коли піднявся ОСОБА_4 ще раз вдарив ОСОБА_5 кулаком лівої руки в обличчя. Від цього удару потерпілий ОСОБА_5 впав головою до дерев`яного бордюру «бесідки». Після цього свідок ОСОБА_8 забрав батька ОСОБА_4 додому, а потерпілого залишили лежати біля «бесідки», бо він не втратив свідомість і мав ознаки алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_7 , 1952 р.н., показав, що знає ОСОБА_4 і ОСОБА_5 як односельчан села Новоселиця. У день і час події він зустрівся з ОСОБА_4 , якого запросив попрацювати в себе. У кафе-магазині «АБС» вони домовлялись про працю і замовили пиво і по 50 г горілки. В кафе зайшов ОСОБА_21 в стані алкогольного сп`яніння і відразу ж пристав, висловлюючись «Сідею пой сюди», і вдарив ОСОБА_7 рукою в груди та вхопив його руками за одяг в область грудей і виштовхав з приміщення на подвір`я. За ним вийшли продавчиня ОСОБА_22 і ОСОБА_4 , сказавши ОСОБА_23 «втікай додому». ОСОБА_7 після цього покинув подвір`я біля магазину і пішов додому. Свідок також показав, що не бачив подальші події і сутичку між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та нанесення останньому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_7 категорично заперечив побиття ОСОБА_5 і його твердження про це вважає видумкою, бо потерпілий перебуває з ним у неприязних стосунках.

Свідок ОСОБА_19 (власник кафе-магазину «АВС» в селі Новоселиця) показала, що знає односельчан ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , які мешкають неподалік від її дому по сусідству. 20.02.2025 біля обіду в магазин прийшли ОСОБА_4 з своїм сином, а також ОСОБА_7 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 замовляли каву, пиво і по 50 г горілки, а ОСОБА_8 не вживав спиртного. Опісля в магазин зайшов ОСОБА_5 , привітався і підійшов до ОСОБА_7 . Між ними виникла «словесна перепалка». Конфліктуючи, вони вийшли на подвір`я. Свідок ОСОБА_19 винесла сумку ОСОБА_7 та попросила його йти додому, бо він виглядав сп`янілим та закрила приміщення магазину і пішла додому. Повернувшись через певний проміжок часу, вона побачила лежачого на подвір`ї ОСОБА_5 , обличчя і ніс якого був у крові. На її запитання що сталось, ОСОБА_5 не відповів, витер рукою обличчя і пішов додому. Свідок також показала, що про причини конфлікту і бійку між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їй не відомо. Свідок ОСОБА_19 запевнила, що камери відеоспостереження, яка встановлена на магазині охоплює зйомку всередині приміщення, а зовнішня камера знімає не огороджене подвір`я біля магазину, а підхід з вулиці.

Свідок ОСОБА_24 (слідчий) показав, що він під час досудового розслідування проводив за дорученням старшого групи слідчих слідчий експеримент, який зафіксував протоколом та відео зйомкою обставин під час цієї процесуальної дії. Фіксації відеозаписом здійснювалась на закріплену за ним апаратуру, де збережено оригінал зйомки. Натомість можливо з технічних причин на диск, доданий до протоколу слідчого експерименту, не відтворився запис (не завантажився файл), який він передав іншому слідчому з групи слідчих, а саме слідчій ОСОБА_25 . Опісля, на вимогу суду, він з оригіналу відеозапису зробив повторну копію і належно завантажив файл відеозапису проведення слідчого експерименту для його дослідження в судовому засіданні. Окрім цього, слідчий ОСОБА_24 повідомив, що на час здійснення слідчого експерименту на місці події, тобто датою 04.04.2025, - відеозаписи події від 22.02.2025 на камерах спостереження, які встановлені на магазині «АВС» не збереглись.

Свідок ОСОБА_26 мешканець села Новоселиця (сусід потерпілого) показав, що 20.02.2025 близько 13-14 години йому зателефонували неповнолітні брат і сестра ОСОБА_27 (віком 17 років ) і ОСОБА_28 (віком 15 років), які повідомили, що вони йшли по дорозі неподалік магазину «АВС» і бачили як власниця магазину рознімала ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а потім, повертаючись у зворотному напрямку, бачили ОСОБА_4 , який йшов по дорозі і на руках якого була кров. Вони ж повідомили, щоб він зателефонував рідним ОСОБА_5 , бо його побили. ОСОБА_26 показав, що він записав це голосове повідомлення на мобільний телефон і переслав його рідним ОСОБА_5 .

Згідно з висновком судової медичної експертизи № 15-м, складеного експертом ОСОБА_29 31.03.2025, надано такі підсумкові висновки :

- у потерпілого ОСОБА_5 було виявлено суборбітальний синець на шкірних покривах обличчя справа, суборбітальний синець на шкірних покривах обличчя зліва, ушиту рану на шкірних покривах чола справа з переходом на перенісся, садно на шкірних покривах тім`яної ділянки по центру; перелом виросткового відростку нижньої щелепи справа; перелом кісток носа;

- тілесні ушкодження у вигляді перелому виросткового відростку нижньої щелепи справа, потягли за собою розлад здоров`я більше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як ушкодження середньої тяжкості згідно з пунктом 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

- тілесні ушкодження у вигляді ушитої рани на шкірних покривах чола справа з переходом на перенісся, перелому кісток носа, потягли за собою розлад здоров`я більше 6, але менше 21 дня і по цій ознаці кваліфікуються як легкі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно з пунктом 2.3.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

- тілесні ушкодження у вигляді навколорбітальних синців зліва та справа, садна тім`яної ділянки по центру, розладу здоров`я за собою не потягли і по цій ознаці кваліфікуються як легкі, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я, згідно з пунктом 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень;

- всі зазначені вище тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути стиснуті пальці в кулак або взуті ноги сторонньої особи, а також предмет на який вказує потерпілий (дошка), і вкладаються по давності в час події 20.02.2025; малоймовірно, що вище зазначені тілесні ушкодження виникли в результаті падіння з висоти власного зросту, а є наслідками локальних ударів.

Згідно з висновком додаткової судово-медичної експертизи № 26-м, складеного експертом ОСОБА_29 31.03.2025 надано такий підсумкові висновки :

- згідно висновку експерта № 15-м від 31.03.2025 у потерпілого ОСОБА_5 було виявлено суборбітальний синець на шкірних покривах обличчя справа, суборбітальний синець на шкірних покривах обличчя зліва, ушиту забійну рану на шкірних покривах чола справа з переходом на перенісся, садно на шкірних покривах тім`яної ділянки по центру. Згідно з медичною картою стаціонарного хворого, яка заповнена на потерпілого ОСОБА_5 , йому був виставлений діагноз: перелом виросткового відростку нижньої щелепи справа, перелом кісток носа;

- всі вище зазначені тілесні ушкодження виникли від дії тупих, твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути стиснуті пальці в кулак або взуті ноги сторонньої особи, а також предмет, на який вказує сам потерпілий (дошка);

- тілесні ушкодження у вигляді ушитої забійної рани на шкірних покровах чола справа з переходом на перенісся, перелому кісток носа та суборбітальних синців справа та зліва виникли від дії твердих, тупоґранних предметів з обмеженою травмуючою поверхнею по ударному механізму дії, якими могло бути ребро дерев`яної дошки, на які вказує потерпілий;

- тілесні ушкодження у вигляді перелому виросткового відростку нижньої щелепи справа та садна на шкірних покривах тім`яної ділянки по центру виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути стиснуті пальці рук в кулак або взуті ноги сторонньої особи;

- по давності виявлені тілесні ушкодження вкладаються в час події 20.02.2025.

Оцінивши встановлене і позицію обвинуваченого, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 є винуватим в учиненні кримінального правопорушення, яке передбачено ч.1 статті 122 КК України, і яке мало місце за такими кваліфікуючими ознаками: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я або значу стійку втрату працездатності менш як на третину.

Цей висновок суду ґрунтується на такому.

Показами обвинуваченого, а також показами частково потерпілого, підтверджено конфлікт між обвинуваченим і потерпілим, який стався на території магазину «АВС» в селі Новоселиця в зазначених в обвинувальному акті часі і місці. Обвинувачений визнав, що під час конфлікту між ним і потерпілим сталася бійка, унаслідок якої саме він кулаками рук не менше двох разів справа і зліва вдарив потерпілого в обличчя (в область щелепи і носа) і що саме від цих ударів потерпілий впав на бруківку та вдарився об неї і задньою потиличною частиною голови ймовірно ударявся об дерев`яну частину наявної біля місця події дерев`яної альтанки. Ці покази відповідають іншим доказам у справі. Зокрема, потерпілий в судовому засіданні показував, що у вище зазначеному місці дійсно мав конфлікт з обвинуваченим, який наносив йому побої кулаками рук в обличчя і від цих ударів він падав. Такі ж покази надав під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_8 (син обвинуваченого), які суд дослідив у судовому засіданні під час дослідження цієї процесуальної дії, зафіксованої відеозаписом на досудовому розслідуванні. Із змісту висновків судово-медичної експертизи (як первісної, так і додаткової) видно, що тілесні ушкодження у виді перелому кістки щелепи могли настати в потерпілого і від удару кулаком руки в обличчя сторонньої особи. Зокрема, й при обставинах, які були зазначені в постанові про призначення експертиз , тобто за вище встановлених обставин, які відповідають змісту обвинувального акта. Перелом кістки щелепи кваліфікований експертом як тілесне ушкодження середньої тяжкості. Отже, додатковий висновок експерта не спростовує обставину спричинення обвинуваченим потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості від нанесених обвинуваченим ударів потерпілому. Обвинувачений не заперечує ці обставини. Обвинувачений також не виключив, що всі тілесні ушкодження, які були виявлені у потерпілого експертом, могли виникнути у наслідок його дій (ударів кулаками рук по обличчю з нанесенням ударів справа і зліва різними руками, не менше двох разів), і що ці удари могли бути локалізовані як в області щелепи, так і по носу. Окрім цього, обвинувачений, свідок ОСОБА_8 підтвердили, що від цих ударів потерпілий падав на тверду бетонну поверхню і вдарявся об неї головою, а також ударявся головою під час падіння об дерев`яну частину альтанки. Із змісту протоколів огляду місця події, слідчого експерименту, відеозапису, фотоілюстрацій місця події видно, що територія, де було зафіксовано подію злочину, має тверду поверхню (бруківка бетонна), на які біля магазину розміщено дерев`яну відпочинкову споруду типу альтанка.

Покази свідка ОСОБА_27 (допитаного в судовому засіданні за клопотанням потерпілого) не спростовують зміст обвинувального акта та причетність до вчинення злочину за обставинами, які зазначені в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_4 . З цього приводу обвинувачений надав покази, що після події він дійсно повертався додому від магазину і його могли бачити неповнолітні односельці і на його руках могла бути кров від тілесних ушкоджень, які він спричинив потерпілому унаслідок його побиття саме кулаками рук.

Отже, орган досудового розслідування правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ознаками ч.1 статті 122 КК України. Адже конфлікт між обвинуваченим і потерпілим виник на ґрунті особистих неприязних відносин раптово, унаслідок словесного спору і конфлікту між ними. Показами свідків, які перебували в приміщенні кафе-магазину, підтверджено, що ініціатором конфлікту був саме потерпілий. Також показами обвинуваченого, потерпілого, свідків, змістом слідчого експерименту, висновком судово-медичних експертиз підтверджено нанесення обвинуваченим побоїв кулаками рук в область обличчя як зліва, так і справа. Ця локалізація тіла людини включає ділянки обличчя, на яких були виявлені тілесні ушкодження у потерпілого (щелепа, ніс, орбітальні частини біля очей). Сукупність цих прямих доказів є достатньою для підтвердження вини обвинуваченого і виключення його самообмовлення в учиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 122 КК України.

Висновок суду щодо доводів потерпілого і його представниці про необхідність притягнення до відповідальності інших осіб.

Позиція потерпілого і його представниці зводиться до того, що окрім обвинуваченого, під час події, яка мала місце, потерпілому наносив побої ОСОБА_20 (свідок), який вступив у конфлікт між обвинуваченим і потерпілим і під час та після побиття обвинуваченим потерпілого ймовірно наносив потерпілому також удари ногами та вдарив його в обличчя дошкою, спричинивши перелом кістки носа. З цього приводу потерпілий звертає увагу суду на те, що ОСОБА_20 не оголошено підозру, не пред`явлено обвинувачення, орган досудового розслідування покази потерпілого стосовно ОСОБА_20 не розслідував належно, повно з метою встановити його участь в нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому групою осіб.

Статтею 337 КПК України передбачено :

- судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею;

- під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи;

- з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Отже, суд зобов`язаний розглядати кримінальне провадження тільки в межах обвинувального акта і стосовно обвинувачення, яке висунуто стороною обвинувачення (органом досудового розслідування і прокурором) саме обвинуваченому ОСОБА_4 .

З огляду на імперативність вище зазначеної кримінально-процесуальної норми доводи потерпілого і його представниці про вчинення кримінального правопорушення стосовно потерпілого ОСОБА_20 , оцінка показів свідків, інших доказів, на які вони покликаються на ствердження своєї позиції в частині притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, може бути здійснена в іншому судовому кримінальному провадження, яке має бути зареєстроване в ЄРДР в установленому КПК України порядку, із здійсненням досудового розслідування та подання до суду в установленому порядку обвинувального акта стосовно іншої особи (осіб).

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_4 підлягає покаранню.

Обираючи вид і розмір покарання, який альтернативно передбачений санкцією статті 122 ч.1 КК України, суд зважає на таке.

Санкція статті 122 ч.1 КК України передбачає такі покарання: виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Статтею 53 ч.2 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

В обвинувальному акті не зазначено обтяжуючих покарання обставин, які передбачені статтею 66 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире розкаяння ОСОБА_4 та сприяння розкриттю злочину. Адже обвинувачений послідовно під час здійснення кримінального провадження визнавав вину, висловлювався, що жалкує за вчиненим, просив потерпілого пробачити йому вчинені дії, пропонував примиритись і надавав пропозицію відшкодувати добровільно відповідно грошову суму в якості моральної та матеріальної шкоди. Потерпілий не заперечив те, що обвинувачений вживав заходів для примирення та пропонував відшкодування шкоди, які потерпілий відхилив.

Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вперше вчинив кримінальне правопорушення. Обвинувачений з місця проживання характеризується позитивно згідно характеристики, складеною Міжгірською селищною радою (старостою села Новоселиця). Обвинувачений є особою похилого віку (пенсіонер, який досяг станом на час винесення вироку 65 років). ОСОБА_4 має сім`ю, утримує одну неповнолітню дитину (доньку ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Це стверджено актом цивільного стану про народження дитини і довідкою з Міжгірської селищної ради про склад сім`ї та місце проживання. ОСОБА_4 також заробляє на прожиття тимчасовими сезонними роботами за місцем проживання і займається домашнім господарством. Обвинувачений не хворіє і не перебуває на фтизіатричному, наркологічному обліку. Ці обставини підтверджені змістом характеристики, довідками, відомостями з бази даних Національної поліції України про відсутність реєстрації кримінальних правопорушень стосовно обвинуваченого.

ОСОБА_4 досяг пенсійного віку, а тому до нього не може бути застосовано покарання у виді виправних робіт у відповідності до положень статті 57 ч.2 КК України, а також покарання у виді обмеження волі (відповідно до положень, передбачених частиною третьою статті 61 КК України).

Суд бере до уваги, що згідно з досудовою доповіддю орган пробації визнав середніми ризики повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та рівень його суспільної небезпеки. Орган пробації надав підсумковий висновок про те, що виправлення обвинуваченого можливе без реального позбавлення волі з доцільністю звільнити від відбування такого покарання з випробування протягом іспитового строку та покладенням певних обов`язків, які передбачені положеннями статті 76 КК України.

Суд вважає, що запропоноване покарання прокурором у виді позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України для цілей звільнення від відбування цього покарання протягом іспитового строку заслуговує на увагу з огляду на обставини справи, відомості про особу обвинуваченого, наявність у справі пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також зважаючи на висновок у досудовій доповіді органу пробації щодо можливості застосування такого покарання. При цьому суду бере до уваги, що ні потерпілий, ні його представниця не висловили в судовому засіданні конкретизовану позицію щодо призначення покарання ОСОБА_4 з огляду на те, що ці учасники вважають, що за побиття потерпілого мають нести відповідальність й інші особи, яким досудове розслідування та прокурор не пред`явили обвинувачення.

Суд вважає, що таке покарання є співмірним як до обставин справи, так і до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, з огляду на наявність у справі пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин і явно негативних наслідків від вчиненого правопорушення, з урахуванням причин його вчинення та встановлених у зв`язку з цим обставин.

Строк покарання у виді позбавлення волі слід призначити два роки. Іспитовий строк для випробування обвинуваченого у зв`язку із звільненням від відбування цього покарання також достатньо встановити протягом двох років.

Згідно з ч.1 статті 76 КК України зазначені в цій нормі кримінального закону обов`язки для особи, яка відбуває покарання згідно з статтею 75 КК України, застосовуються в обов`язковому порядку. Натомість суд вважає, що на обвинуваченого в період іспитового строку слід також покласти обов`язок, який передбачений ч.3 пунктом 2 статті 76 КК України, тобто не виїжджати без погодження з органом пробації за кордон України.

Судових витрат, речових доказів у справі не має.

Цивільний позов потерпілим не подано в кримінальному провадженні. Потерпілому роз`яснювалось порядок подання цивільно-правових вимог в розглядуваному судом кримінальному провадженні, а також можливість звернутись до суду з цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення, в цивільному судочинстві після завершення кримінальної справи.

Запобіжний захід не застосовувався, бо обвинувачений належно виконував процесуальні обов`язки.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 122 ч.1 Кримінального кодексу України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку двох років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно з статтею 76 частиною першою пункти 1,2, частиною третьою пункт 2 КК України покласти на ОСОБА_4 під час іспитового строку такі обов`язки :

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу строку його апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вирок у повному обсязі складено 18.09.2026.

Суддя ОСОБА_1