Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №345/3441/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3441/26

Провадження № 2/345/2547/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гапоненка Р.В.

за участю: секретаря судового засідання Баран В.В.

представника позивача – Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовомОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Коваленко Ольга Василівна до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и в:

що позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.04.2016 року (справа №345/1048/16-ц) з нього стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 800 гривень щомісячно до досягнення ним повноліття. Разом із тим після ухвалення судового рішення істотно змінилися обставини, які були підставою для стягнення аліментів. Фактично з 01 серпня 2024 року малолітній ОСОБА_4 постійно проживає разом зі ним за адресою: АДРЕСА_1 . Разом зі ним за вказаною адресою проживають батьки позивача, які також беруть участь у догляді за дитиною. Саме він забезпечує сина харчуванням, одягом, навчальним приладдям, медичним обслуговуванням та іншими необхідними для його розвитку речима. Відповідачка фактично за вказаною адресою не проживає та знята з реєстрації місця проживання. На даний час відповідачка фактично проживає за межами України, участі у вихованні дитини не бере, матеріально дитину не забезпечує, станом здоров`я та навчанням сина не цікавиться, постійного контакту з дитиною не підтримує. При цьому аліменти, які стягуються на користь відповідачки, використовуються не в інтересах дитини та не за їх цільовим призначенням, а виключно на її власні потреби.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Коваленко О.В. подала заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явлася, подавла заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити оскільки за кордоном вона не перебувала, їх син ОСОБА_4 проживає з нею на канікулах.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі є батьками дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Дитина проживає з батьком, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 27.04.2026 № 2026/006653983 Управління «Центр надання адміністративний послуг» виконавчого комітету Калуської міської ради.

Тимчасовими заборонними приписами стосовно кривдника серії АА №642737 №642736, підтверджено, що ОСОБА_2 вчинила насильство в сім`ї фізичного характеру відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до рішення Калуського міськрайонного суду від 01.04.2016 року (№345/1048/16-ц) з позивача призначено стягувати аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 800 грн. щомісячно і до досягнення ним повноліття.

Відповідно дост.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно дост.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою ВерховноїРади України№ 789-ХІІвід 27лютого 1991року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до Закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п.17 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статей 267-271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів матері дитини. При цьому обов`язок батька платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Окрім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дітей), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 Сімейного кодексу України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.

У зв`язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд враховує, що відповідачка в заяві зазначила, що син ОСОБА_4 проживає з нею на канікулах. Інших доводів на підтвердження утримання сина до суду не надала. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_2 вчинила неодноразово домашнє насильство відносно сина.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України).

Відтак, враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, судову практику, що склалася при вирішенні аналогічних справ, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідачки аліментів на утримання сина, які стягуються на підставі рішення Калуського міськрайонного суду від 01.04.2016 року (№345/1048/16-ц), а тому позов слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 223, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 179, 180-181, 267-271, 273 СК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються, згідно рішення Калуського міськрайонного суду від 01.04.2016 року у справі №345/1048/16-ц, починаючи з 09.06.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: