Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №344/10788/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №344/10788/26

Суддя: Домбровська Г. В.

Справа № 344/10788/26

Провадження № 2/344/5958/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

16 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Домбровської Г.В.,

при секретарі с/з: Петришин Р.Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №100670522 від 02.04.2025 року в розмірі 27 212,59 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (надалі «Позивач») звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі «Відповідач») про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором №100670522 від 02.04.2025 року в розмірі 27 212,59 грн., яка складається з:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6720.00 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4484.20 грн.;

- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 3555.67 грн.;

- заборгованість за пенею та/або штрафами - 7412.72 грн.;

- заборгованість за комісіями - 5040.00 грн.;

- інфляційні збитки - 0.00 грн.;

- нараховані 3% річних -0.00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100670522 (індивідуальна частина) (надалі кредитний договір), відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу у власність грошові кошти в сумі 8 000,00 грн. строком на 360 днів, а Відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, та всі інші платежі, пов`язані з виконанням Договору. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідач, у свою чергу, не виконала умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та не сплатила відсотків за користування ним.

29.12.2025 було укладено договір № 29-12/2025/Т відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 100670522.

Враховуючи наведене, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 27 212,59 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11.06.2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі від 11.06.2026 року із позовною заявою, на зареєстровану адресу: АДРЕСА_1 , згідно трекінгу «Укрпошти» R0 6720 2722 951 - (Одержувач відсутній за вказаною адресою), днем вручення якої відповідно до п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України є 22.06.2026 року. Правом на подання відзиву не скористалася.

У строк встановлений судом ухвалою відповідач ОСОБА_1 відзиву на позов не подала, будь-яких інших заяв чи клопотань від сторони Відповідача не надходило, відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

02.04.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та заповнила Анкету-заяву на кредит № 100670522.

02.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №100670522 (індивідуальна частина), який підписано одноразовим ідентифікатором 664746.

Вказаний кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Як зазначено у п.1.2 вказаного Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000,00 грн.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 Договору, кредит надається загальним строком на 360 днів, з 02.04.2025 року (дата надання кредиту).

Згідно п.1.4. Договору повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 28.03.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

З п.1.5.Договору загальні витрати Позичальника за кредитом складають 24914.75 грн., денна процентна ставка складає: (24914.75 грн. / 8000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.87%., орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1772.22 відсотків річних, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 32914.75 грн.

Відповідно до п. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 0.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Відповідно до п.1.5.2. Договору Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 12320.00 грн., що нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Як зазначено у п.1.5.3. Договору Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Згідно п.1.5.4. Договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 12594.75 грн.

Тип процентної ставки фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору (п.1.6 Договору).

Комісія за надання кредиту нараховується Кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати Позичальником загальної (всієї) суми комісії за надання кредиту настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу – дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до Графіку платежів, а якщо відповідно до Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті в повному обсязі в першу дату платежу, строк 3 її сплати завершується в цю першу дату платежу. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується Кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Строк сплати Позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. База для нарахування процентів: Фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Строк сплати процентів настає в день їх нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому такі проценти були нараховані, згідно Графіку платежів. Строк сплати кожної окремої частини кредиту (тіла кредиту) настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату цієї частини (тіла) кредиту, згідно Графіку платежів. Якщо відповідно до Графіку платежів вся сума (тіло) кредиту підлягає сплаті одноразово, строк сплати всієї суми (тіла) кредиту настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату тіла кредиту, згідно Графіку платежів. (п. 2.2.2. Договору).

Згідно п. 2.2.3. Договору, проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.4. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.1.5.3 процентна ставка протягом встановленого Графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку визначену п.1.5.4 Договору. Якщо визначена п.1.5.3 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення першого розрахункового періоду, проценти, починаючи з другого розрахункового періоду встановленого Графіком платежів, продовжують нараховуватись за стандартною ставкою, згідно п.1.5.4. Договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк та нарахованих на одну базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п.1.5.4. та процентною ставкою визначеною п.1.5.3 Договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Пролонгація та право Позичальника продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту за цим Договором не передбачені, якщо інше не буде встановлено додатковою домовленістю (угодою) сторін (п. 2.3.Договору).

Відповідно до п.4.1.Договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у 8 розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Як зазначено у п.4.2. Договору У разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою 220 відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відбувається (якщо Кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Підписанням кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що вона ознайомлена з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особовому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.

Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №100670522 (індивідуальна частина) від 02.04.2025 року сформовано графік платежів за Договором про споживчий кредит №100670522 (індивідуальна частина) від 02.04.2025 року.

Додатком №2 до Договору про споживчий кредит №100670522 (індивідуальна частина) від 02.04.2025 року позивачем долучено Заяву на отримання кредиту №100670522.

До матеріалів позовної заяви позивачем долучено також паспорт споживчого кредиту №100670522 від 02.04.2025 року, який підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором 664746, відповідно до якого сторони погодили умови кредитування.

Згідно листа ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» №21172 від 06.03.2026 року, вбачається, що 02.04.2025 року о 18:11 год., ТОВ «Мілоан» здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 8 000,00 грн., згідно кредитного договору № 100670522, ID платежу: 1584029755, номер картки: НОМЕР_2 .

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено відомість про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН» згідно кредитного договору №100670522, укладеного з ОСОБА_1 .

Зокрема, з Відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається факт, що ОСОБА_1 здійснювала певні платежі, а саме:

- 24.04.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 17,60 грн.;

- 24.04.2025 року – сплата тіла кредиту в сумі 82,40 грн.;

- 02.05.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 6,32 грн.;

- 17.05.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 715,80 грн.;

- 17.05.2025 року – сплата тіла кредиту в сумі 77,60 грн.;

- 17.05.2025 року – сплата комісії за обслуговування кредиту в сумі 560,00 грн.;

- 01.06.2025 року – сплата комісії за обслуговування кредиту в сумі 560,00 грн.;

- 01.06.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 708,75 грн.;

- 01.06.2025 року – сплата тіла кредиту в сумі 160,00 грн.;

- 01.06.2025 року – сплата тіла кредиту в сумі 71,25 грн.;

- 17.06.2025 року – сплата тіла кредиту в сумі 88,75 грн.;

- 17.06.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 687,90 грн.;

- 17.06.2025 року – сплата нестандартної комісії за обслуговування кредиту в сумі 560,00 грн.;

- 17.06.2025 року – сплата процентів за порушення зобов`язання в сумі 0,53 грн.;

- 01.07.2025 року - сплата комісії за обслуговування кредиту в сумі 560,00 грн.;

- 01.07.2025 року - сплата процентів по кредиту в сумі 679,95 грн.;

- 01.07.2025 року - сплата тіла по кредиту в сумі 160,00 грн.;

- 16.07.2025 року - сплата процентів по кредиту в сумі 665,40 грн.;

- 16.07.2025 року - сплата тіла по кредиту в сумі 160,00 грн.;

- 16.07.2025 року - сплата комісії за обслуговування кредиту в сумі 560,00 грн.;

- 31.07.2025 року - сплата процентів по кредиту в сумі 651,00 грн.;

- 31.07.2025 року - сплата тіла по кредиту в сумі 160,00 грн.;

- 31.07.2025 року - сплата комісії за обслуговування кредиту в сумі 560,00 грн.;

- 26.08.2025 року – сплата тіла кредиту в розмірі 160,00 грн.;

- 26.08.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 636,45 грн.;

- 26.08.2025 року - сплата нестандартної комісії за обслуговування кредиту в сумі 503,55 грн.;

- 26.08.2025 року - сплата нестандартної комісії за обслуговування кредиту в сумі 56.45 грн.;

- 30.08.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 342,05 грн.;

- 30.08.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 270,00 грн.;

- 30.08.2025 року – сплата процентів за порушення зобов`язання в сумі 10,56 грн.;

- 30.08.2025 року – сплата штрафу за порушення зобов`язання в сумі 1000,00 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата нестандартної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 560,00 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 4,04 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата тіла по кредиту в сумі 9,41 грн.;

- 31.08.2025 року - сплата процентів за порушення зобов`язання в сумі 0,96 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата тіла кредиту в сумі 122,36 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 7,64 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата тіла кредиту в сумі 9,41 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 0,59 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата тіла по кредиту в сумі 18,82 грн.;

- 31.08.2025 року – сплата процентів по кредиту в сумі 1,18 грн.;

Загалом по тілу кредиту сплачено – 1280,00 грн.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 29-12/2025Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

30 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29.12.2025 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29.12.2025 року (в редакції ДОДАТКОВОЇ УГОДИ №1 від 30.12.2025), ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №100670522 від 02.04.2025 року в сумі 23 656,92 грн., з яких: 6720,00 грн. – заборгованість за кредитом (залишок по кредиту); 4484,20 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 0,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 5040,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7412,72 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

З моменту отримання прав вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було здійснено нарахування відсотків за кредитним договором №100670522 від 02.04.2025 року в період з 30.12.2025 року по 27.03.2026 року, та станом на 19.05.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №100670522 від 02.04.2025 року складає 27 212,59 грн., з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6720.00 грн.;

- заборгованість за відсотками 8 039,87 грн.;

- заборгованість за пенею та/або штрафами - 7412.72 грн.;

- заборгованість за комісіями - 5040.00 грн.;

- інфляційні збитки - 0.00 грн.;

- нараховані 3% річних -0.00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу Відповідачем не оспорювався, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначених договорів у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).

За таких обставин, у Позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорі, наявне право вимоги до Відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що:

02.04.2025 року між ТОВ «Мілоан» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Договір про споживчий кредит №100670522 в електронній формі на суму 8 000,00 грн.

Факт укладення цього договору стороною Відповідача не спростовано.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 на картковий рахунок, зазначений нею у кредитному договорі, кредит в розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи листом ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» №21172 від 06.03.2026 року, з якого вбачається, що 02.04.2025 року о 18:11 год., ТОВ «Мілоан» здійснило переказ грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 8 000,00 грн., згідно кредитного договору № 100670522, ID платежу: 1584029755, номер картки: НОМЕР_2 .

Вказаної обставини стороною Відповідача не спростовано.

Відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором.

Докази, які б спростовували вказану обставину, в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

В кредитному договорі зазначено адресу ОСОБА_1 , її паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, котрі належать їй, що є підтвердженням здійснення нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Судом встановлено, що умови зазначеного договору в частині своєчасності сплати боргу Відповідачем не виконано. Таким чином доведено факт невиконання вимог закону з боку Відповідача.

Також зі змісту Відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100670522 від 02.04.2025 року, Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснено погашення заборгованості в рахунок погашення тіла кредиту в розмірі 1280,00 грн.

Оскільки Відповідачу надано в кредит грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн. шляхом перерахування суми позики на банківську картку, вказаною нею у договорі, та сплатою Відповідачем 1280,00 грн. - тіла кредиту, наявні підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованість за тілом кредиту згідно кредитного договору № 100670522 від 02.04.2025 року в розмірі 6720,00 грн.

В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 29 862,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

За умовами кредитного договору № 100670522 від 02.04.2025 року сторони погодили строк кредитування 360 днів (пункт 1.3 договору).

Пунктом 1.5.3. Договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п.1.5.4. проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН» вбачається, що нарахування процентів відбувалося з 02.04.2025 року по 29.12.2025 року (272 дні), тобто в межах узгодженого між сторонами строку кредитування та відповідно до узгодженої процентної ставки між сторонами.

З моменту отримання прав вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» здійснювало нарахування відсотків за кредитним договором №100670522 від 02.04.2025 року в період з 30.12.2025 року по 27.03.2026 року (88 днів), тобто в межах узгодженого між сторонами строку кредитування та відповідно до узгодженої процентної ставки між сторонами.

Вказану суму процентів нараховано первісним кредитором та Позивачем в межах строку кредитування та із дотриманням положень Закону України «Про споживче кредитування» у відповідній редакції, яка підлягає застосуванню.

Так, відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Позивач звертаючись із позовом до суду просив стягнути відсотки за користування кредитом в загальному розмірі 8 039,87 грн., з яких:

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 4484.20 грн.;

Таким чином, Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Відповідача заборгованості за процентами в розмірі 8 039,87 грн. ( з урахуванням часткового погашення Відповідачем відсотків за користуванням кредиту, які відображені у Відомостях про щоденні нарахування та погашення наданих ТОВ «МІЛОАН» за кредитним договором № 100670522 від 02.04.2025 року).

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту.

Відповідно до п.1.5.2. Договору №100670522 комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 12320.00 грн., що нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Так, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

В п.1.5.2. Договору №100670522 сторони узгодили, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості 7.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору, проте кредитодавець не роз`яснив, за які конкретні розрахунково-касові дії з відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості встановлено без уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про те, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку послуг з обслуговування кредитної заборгованості, їх погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. Так, вказані умови договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, як і не містять найменування цих послуг, а значить передбачають виключно платні послуги стосовно обслуговування кредиту в тому числі, слід розуміти, і послуги на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць повідомляти йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформації про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншої інформації, що суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Відтак, підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 5 040,00 грн. Суд не вбачає; позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається факт, що ОСОБА_1 здійснювала певні платежі, а саме: