Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №187/1903/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №187/1903/26

Суддя: Караул О. А.

Справа № 187/1903/26

3/0187/706/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 вересня 2026 року

Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Караул О.А. розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшли із ВП №3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, складених відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №754554 від 25.08.2026 слідує, що 25.08.2026 року о 10 год. 20 хв. в с-щі Петриківка на пр. П. Калнишевського водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ Ланос д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, сухість у роті, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обставинам). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив провадження у справі закрити, посилаючись на відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення. На підтвердження своєї позиції зазначив, що наведені у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння не підтверджені належними доказами: реакція зіниць на світло поліцейським фактично не перевірялась, сухість у роті не належить до ознак наркотичного сп`яніння передбачених Інструкцією, а тим більше вона була відсутня, тремтіння пальців рук та особливості поведінки пояснюються наявним у нього хронічним захворюванням. Крім того, його захисником Щербиною М.В. було подане відповідне письмове клопотання про закриття провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, письмові заперечення, додані до них документи та відеозапис, дійшов наступного висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати,що вони перебувають у стані алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вказані положення Закону повністю узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема протоколу, в ньому зазначено, що ОСОБА_1 мав наступніознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, сухість у роті, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обставинам.

Суд зазначає, що частина вказаних у протоколі ознак не відповідає п. 4 розділу І Інструкції. Так, зіниці, що не реагують на світло, обов`язково мають поєднуватися зі звуженим або дуже розширеним їхнім діаметром, однак у протоколі така обставина не зазначена, а матеріали справи не містять об`єктивного підтвердження належної перевірки реакції зіниць на світло. Така ознака як сухість у роті п. 4 розділу І Інструкції взагалі не передбачена як ознака наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Щодо інших ознак, зазначених у протоколі, а саме вираженого тремтіння пальців рук та поведінки, що не відповідає обставинам, суд враховує надані ОСОБА_1 пояснення та медичні документи.

Зокрема, згідно з випискою КНП «Міська клінічна лікарня № 13» Харківської міської ради від 04.03.2026 року та консультативним висновком ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», у ОСОБА_1 наявне хронічне неврологічне захворювання — гепатоцеребральна дегенерація Вільсона-Коновалова, тремтливо-ригідна форма, проявами якого є тремор кінцівок, підвищення м`язового тонусу, сповільненість рухів, особливості міміки, мовлення та реакцій. Зазначені обставини не спростовані матеріалами справи, а тому такі зовнішні прояви не можуть беззаперечно свідчити саме про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.

До суду також надано довідку з обласної клінічної психіатричної лікарні м. Харків №357 від 16.09.2026, згідно якої ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога не перебуває.

Крім того, суду надано результат тесту на виявлення наркотичних речовин у сечі, проведеного ТОВ «ОН ЛАБ» 06.09.2026 року, згідно з яким за результатами дослідження не виявлено наркотичних та психотропних речовин, зокрема канабіноїдів (THC), амфетаміну, метамфетаміну, опіатів, кокаїну, метадону, бензодіазепінів, барбітуратів та інших речовин, зазначених у тесті.

При цьому з відеозапису вбачається, що працівники поліції фактично висловлювали припущення про можливе вживання ОСОБА_1 канабісу. Разом з тим, канабіноїди належать до речовин, сліди яких можуть виявлятися в організмі протягом тривалого часу, зокрема до 30 днів, залежно від індивідуальних особливостей та характеру вживання. Негативний результат проведеного тесту, у якому канабіноїдів не виявлено, є додатковою обставиною, що спростовує обґрунтованість підозри працівників поліції та підтверджує відсутність належних доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

З переглянутого в суді відеозапису не вбачається наявності у ОСОБА_1 беззаперечних ознак наркотичного сп`яніння у розумінні п. 4 розділу І Інструкції. Наявні у протоколі формулювання не підтверджені достатніми об`єктивними даними, а доводи особи щодо медичного походження окремих зовнішніх проявів матеріалами справи не спростовані.

Крім того, з пояснень ОСОБА_1 та дослідженого відеозапису вбачається, що останній на початку спілкування з працівниками поліції не заперечував проти проходження огляду в закладі охорони здоров`я та фактично висловлював готовність його пройти. Подальша відмова від поїздки до медичного закладу, за його поясненнями, була пов`язана із телефонним повідомленням від дружини про необхідність терміново придбати та доставити ліки дітям, тобто мала вимушений характер і була зумовлена сімейними обставинами. Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували такі пояснення або свідчили про те, що поведінка ОСОБА_1 була спрямована саме на умисне ухилення від проходження огляду.

Таким чином, в ході судового розгляду суду не надано беззаперечних доказів того, що у ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом дійсно були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, які визначені п. 4 розділу І Інструкції. Навпаки, надані медичні документи, довідка про неперебування на обліку у лікаря-нарколога, негативний результат тесту на наркотичні речовини та зміст відеозапису у своїй сукупності не підтверджують обґрунтованості підозри щодо перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. А відтак, за відсутності належно підтверджених ознак сп`яніння вимога працівника поліції про проходження огляду на стан сп`яніння не ґрунтувалась на законі та не породжувала обов`язку проходити такий огляд. Тому відмова від проходження такого огляду не утворює складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вказані обставини та беручи до уваги, що в судовому засіданні не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, якеінкриміновано ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне дану адміністративну справу закрити у зв`язкуз відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя: О. А. Караул

Оригінал: reyestr.court.gov.ua