Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №183/8177/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 13 липня 2026 р.

Справа: №183/8177/26

Суддя: Мельник О. М.

Справа № 183/8177/26

№ 3/183/2699/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року м. Самар

Cуддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, військовослужбовця, солдата військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , -

в с т а н о в и в :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05 липня 2026 року:04 липня 2026 року о 08.00 годині, під час ранкової перевірки особового складу 3 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 стало відомо про відсутність солдата ОСОБА_1 на військовій службі під час особливого періоду на території табору військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 . Зброї при собі не мав. Місцезнаходження його не відоме. О 13.15 годині 04 липня 2026 року солдат ОСОБА_1 повернувся до розташування військової частини НОМЕР_1 . Був відсутній на військовій службі менше трьох діб, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явися, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення А1964 №4 від 05.07.2026 вбачається, що дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Він складається з: а) об`єкту; б) об`єктивної сторони; в) суб`єкту; г) суб`єктивної сторони.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування щодо неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формується суть правопорушення.

Положеннями КУпАП не передбачено право суду самостійно визначати суть вчиненого адміністративного правопорушення або вносити зміни до протоколів про адміністративні правопорушення, які складені уповноваженими особами.

Відповідно до диспозиції ст. 172-11 КУпАП об`єктивна сторона цього правопорушення проявляється у:

- самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб (ч. 1);

- та у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб (ч. 3).

В свою чергу, частиною 4 даної статті передбачена відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Як було встановлено в ході розгляду адміністративного матеріалу, дії солдата ОСОБА_1 були вчинені ним як в умовах особливого періоду, так і в умовах воєнного стану.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».).

Разом із цим, положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено, і який діє по теперішній час.

Так, у контексті ч. 4 ст. 172-11 КУпАП законодавець відокремив поняття «особливий період» та «воєнний стан».

Відповідальність за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП настає саме за діяння, передбачені частиною першою або частиною третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

При цьому, з огляду на диспозицію ст. 172-11 КУпАП у період дії воєнного стану самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб, а так само самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Отже, оскільки наразі в Україні триває правовий режим «воєнного стану» дії солдата ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Тому не вбачається передбачених чинним законодавством підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Будь-які інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, а тому зважаючи на те, що суд відповідно до норм чинного законодавства про адміністративні правопорушення не наділений повноваженнями змінювати кваліфікацію діянь особи, визначену у протоколі про адміністративне правопорушення, вважає за необхідне провадження по справі закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 172-11, ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Мельник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua