Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №179/1778/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/1778/26

провадження № 3/179/363/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2026 року о 21-00 годин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив своїй дружині ОСОБА_2 , сварку, а саме ображав її та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоди психологічному здоров`ю останньої. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.173-2 КУпАП.

Крім того, 17 серпня 2026 року о 06-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив своїй дружині гр. ОСОБА_2 сварку, а саме, ображав останню, та погрожував фізичною розправою. Внаслідок чого заподіяв шкоду психологічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15.09.2026 об`єднані в одне провадження адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ч.3 ст.173-2 КУпАП (справа №179/1778/26, провадження №3/179/363/26), за ч. 3 ст.173-2 КУпАП (справа № 179/1779/26, провадження №3/179/364/26) об`єднаній справі присвоєно №179/1778/26 ( провадження № 3/179/363/26).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, в матеріалах справи міститься заява, в якій ОСОБА_1 просить розглядати справу за його відсутністю, та зазначає, що із скоєним правопорушенням згоден.

Частиною 2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 173-2 КУпАП.

З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи повідомлений, не вжив заходів для явки до суду, поважних причин неявки не повідомив, вважаю за можливе розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозицією ч.3 ст. 173-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: протоколами про адміністративне правопорушення від 31.08.2026 серії ВАД №951596 та ВАД №951595, в яких викладено фактичні обстави вчинення правопорушень; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.08.2026 та письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; письмовитми поясненнями ОСОБА_1 ; карткою Єдиного Обліку; копією постанови Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області у справі №179/957/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП; рапортом працівника поліції.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена та в його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.172-3 КУпАП.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції статті 173-2 ч.3 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст.5 вказаного Закону.

Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 401, 280, 283-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення на підставі ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі в розмірі шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя О.Ю. Кравченко