Вирок від 16 вересня 2025 р. у справі №208/5665/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

Дата: 16 вересня 2025 р.

Справа: №208/5665/25

Суддя: Данилів С. В.

справа № 208/5665/25

№ провадження 1-кп/208/724/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м.Кам`янське матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025052410000605 від 02.04.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Донецьк, громадянина України, з вищою освітою, працює ВСП «ШУ Героїв космосу», гірник, не одружений, який на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23.03.2025 близько 12:00 год. ОСОБА_4 , проходячи територією гаражного кооперативу «Південний», розташованого поруч мікрорайону Південний в місті Покровськ Донецької області, виявив в ряду № НОМЕР_1 бокс № 18, який був частково зруйнований внаслідок артобстрілу.

В приміщенні вказаного боксу ОСОБА_4 побачив колісний транспортний засіб марки «VIPER» моделі «MATRIX 50 MX50F», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В цей час у ОСОБА_4 раптово виник умисел на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом з метою подальшого його використання у власних потребах.

Реалізовуючи виниклий умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_4 пройшов через відчинені двері боксу № 18 та оглянувши транспортний засіб зрозумів, що акумулятор в ньому відсутній.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на заволодіння транспортним засобом марки «VIPER» моделі «MATRIX 50 MXS0F», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом застосування власної фізичної сили, викотив вищевказаний транспортний засіб з приміщення боксу і таким чином, незаконно заволодівши транспортним засобом, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та, в подальшому, використовував його у власних потребах.

В результаті умисних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 , спричинено майнову шкоду у розмірі 12 865, 00 грн.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, а саме: незаконному заволодінні транспортним засобом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, та підтвердив обставини встановлені досудовим слідством, не оспорює обставин при яких ним було скоєно інкримінований злочин. Просив суд його суворо не карати та не призначати покарання із позбавленям волі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_5 надав на адресу суду заяву про розгляд кримінального правопорушення без його участі, претензій майнового характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 відсутні, майновий позов заявляти наміру не має. Покарання ОСОБА_4 просив призначити на розсуд суду.

Враховуючи визнання обвинуваченим своєї вини, неоспорення ним фактичних обставин справи, суд зі згоди учасників судового розгляду, прийняв рішення не досліджувати всі докази щодо обставин скоєння вказаного вище кримінального правопорушення та розглянув справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

При цьому з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснено, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам судового провадження роз`яснено.

За результатами розгляду кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).

Питання призначення кримінального покарання повинно вирішуватися з урахуванням мети покарання (постанова Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22).

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній не одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей, осіб похилого віку не має, працює гірником з ремонту гірничних виробок ДРВР ВСП «ШУ Героїв космосу», раніше не судимий, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно побутової характеристики зарекомендував себе з нейтрального боку.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину;

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому в межах санкції кримінального закону, яким передбачена відповідальність за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини у справі, вищевказані дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Також судом враховуються положення ч. 2, 3 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, а саме, визнання ним своє вини та щире каяття, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Разом із цим суд приймає до уваги, що обставини, які обтяжують покарання, відсутні, а наведені вище обставини не лише пом`якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Тому, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає, що є підстави для застосування положень ст. 75 КК України і можливо звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

З огляду на наведене обвинуваченому необхідно призначити у покарання у виді 3 (три) роки обмеження позбавлення волі, із подальшим звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК України строком на 1 рік, поклавши на обвинуваченого обов`язки, визначені ст. 76 КК України.

Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/105-25/3546-АВ від 16.04.2025, які склали 3119,90 та підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно дост. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Керуючись ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням №СЕ-19/105-25/3546-АВ від 16.04.2025 в сумі – 3119 грн. 90 коп.

Речовий доказ:

- колісний транспортний засіб марки «VIPER» моделі «MATRIX 50 MX50F», червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN код НОМЕР_3 повернути за належністю потерпілому ОСОБА_5

До набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд міста Кам`янського протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового розгляду.

Головуючий ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua