Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №174/1093/26 — Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/1093/26

н/п 2/174/696/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 вересня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (далі – ТОВ «ФК «Процент») звернулося до суду з позовом, вказуючи, що відповідно до укладеного кредитного договору № 1197-940-1 від 20.10.2023 між ТОВ «ФК «Процент» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн, строком на 365 днів (до 05.01.2027), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,50 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,50% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, викладені для загального доступну https://procent.com.ua/uk/about_us.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 385541 направлявся відповідачу 20.10.2023, шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний 20.10.2023, шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 385541 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн були переказані відповідачу 20.10.2023, на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач звертає стягнення на суму кредиту та прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 20.10.2023 по 19.10.2024.

В порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з чим, його заборгованість становить: 68 875,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 63 875,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами за період з 20.10.2023 по 19.10.2024, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 3,50 % за кожен день користування кредитом (1277,50% річних) та Графіку платежів.

Враховуючи вищевикладене, просять стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19.08.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

26.08.2026 відповідач ОСОБА_1 , надав відзив на позовну заяву, в якому не визнає позовні вимоги в частині стягнення з нього процентів за користування кредитом нарахованих позивачем в сумі 63 875,00 грн за період з 20.10.2023 по 19.10.2024, так як увесь період нарахування процентів припадає на період проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації та суперечить п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», яким визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. Крім того, просить здійснити розподіл судових витрат у виді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу відповідно до задоволених позовних вимог (а.с.65-69).

На підтвердження вказаних обставин надав копії контракту про проходження військової служби, посвідчення офіцера, довідки командира війкової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 (а.с.71-72, 73, 74).

17.09.2026 від представника позивача, через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що як вбачається з наданих відповідачем доказів, період, за який позивач заявляє до стягнення проценти - з 20.10.2023 по 19.10.2024 повністю припадає на період проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації, а тому просить зменшити розмір позовних вимог, а саме стягнути з відповідача 5 000,00 - заборгованість за кредитом та судові витрати. Розгляд справи здійснювати без участі представника позивача (а.с.80-81, 84).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 20.10.2023 між ТОВ «ФК «Процент»» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за № 1197-940-1, відповідно до умов якого, товариство надало кредит у розмірі 5 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки визначені договором. Строк надання кредиту 365 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору, періодичність сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної процентної ставки, що є додатком № 1 до договору. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальнику. Процентна ставка за користування кредитом становить 3,5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 1 277,50%) користування кредитом (а.с.21-22).

Крім того, ОСОБА_1 електронним підписом підписав Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної процентної ставки за кредитним договором № 1197-940-1 від 20.10.2023, який є додатком № 1 до договору (а.с.23), інформаційне повідомлення, що є додатком № 2 до договору (а.с.23 зворот), паспорт споживчого кредиту (а.с.24-25).

Факт перерахування коштів 20.10.2023 ОСОБА_1 в сумі 5 000,00 грн на картку НОМЕР_4 банк отримувача «ПриватБанк», підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс», яке здійснює перекази коштів на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів № 41466388-1 від 06.09.2023 укладеного між ТОВ «ФК «Елаєнс» та ТОВ «ФК «Процент » (а.с.26), а також випискою за договором за період 20.10.2023 -25.10.2023, наданою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.80).

Розмір заборгованості відповідача підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1197-940-1 від 20.10.2023, згідно якого станом на 17.07.2026 загальна сума заборгованості за наданим кредитом складає 68 875,00 грн, з яких: 5 000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 63 875,00 грн – прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.14-20).

Позивачем надані до суду Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Процент» (а.с.27-31).

З наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів інформації, вбачається, що в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_4 (а.с.79).

Згідно платіжної інструкції № 11 від 15.07.2026, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (а.с.1).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі, а тому на них поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що 20.10.2023 відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного між ним та ТОВ «ФК «Процент» кредитного договору № 1197-940-1, отримав кредит у розмірі 5 000,00 грн, строком на 365 днів, зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти на умовах та в строки визначені договором. Однак, не здійснив оплату процентів та не повернув тіло кредиту, не вніс платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушив його умови, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 5000,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, яка і підлягає стягненню з останнього, враховуючи зменшені позовні вимоги.

Згідно копій довідок командира війкової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 , контракту про проходження військової служби, посвідчення офіцера, відповідач перебуває на військовій службі з 2022 року.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 поширюються пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у справі 686/28627/18 від 27.07.2022 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ФК «Процент» та адвокатом Руденком К.В., 03.06.2024 укладено договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024 (а.с.32-33), у витязі з реєстру № 1 до Акту приймання-передачі наданих послуг № 145 до зазначеного договору, зафіксовано обсяг робіт та послуг, наданих адвокатом та їх вартість, позивачем здійснена оплата за правничу допомогу, в тому числі по боржнику – ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн (а.с.35).

Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що поза розумним сумнівом доведено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу та їх розмір, який відповідає критеріям, як реальності наданих позивачу адвокатських послуг, так і розумної необхідності таких витрат, тобто вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України, а відтак понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст.526, 554, 610, 611, 612, 615, 625, 626, 651, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 223, 247, 263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ: 41466388, адреса місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ, 03124, поточний рахунок IBAN: НОМЕР_6 , банк отримувач: АТ «Сенс Банк») заборгованість за кредитним договором № 1197-940-1 від 20.10.2023, у розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» 2 662,40 грн судових витрат у виді сплаченого судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк