Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №207/1797/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/1797/26

№ 2/207/2137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , за участю представника відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/1797/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В

У квітні 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість у розмірі 34145 гривень 00 копійок , оскільки 25 листопада 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту № 4216692 , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5000 гривень , на строк до 23 червня 2021 року , шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок . 29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29/10-2025 , згідно якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідачки . 31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу № ДФ-31102025 , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» набуло право грошової вимоги до відповідачки . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі , заявлений позов підтримав повністю . У додаткових поясненнях зазначив , що доводи представника відповідачки про те , що позивачем не надано суду доказів , які свідчили б про те , що у ОСОБА_2 наявне невиконане грошове зобов`язання за договором перед позивачем , а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають , спростовуються умовами кредитного договору . Відповідно до 1.3. Договору сума кредиту складає 5000 гривень . Пунктом 1.4. Договору визначено , що кредит надається Позичальнику в сумі , що зазначена в п. 1.3. цього Договору , в безготівковій формі , шляхом перерахування суми кредиту на Картковий рахунок (п. 2.19. Правил) Позичальника . ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» виконало всі необхідні вимоги для укладення договору про надання кредиту № 4216692 від 25 листопада 2020 року , у зв`язку з чим 25 листопада 2020 року було перераховано грошові кошти на банківський рахунок відповідачки у розмірі 5000 гривень 00 копійок , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛАЄНС» від 2 листопада 2024 року , копія якої була додана до позовної заяви та міститься в матеріалах справи . ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» є платіжною установою (платіжним сервісом) , яка виступає посередником під час здійснення переказу грошових коштів від первісного кредитора до відповідачки . Зокрема , перерахування кредитних коштів здійснюється первісним кредитором через зазначену платіжну платформу шляхом ініціювання переказу грошових коштів на банківський рахунок (платіжну картку) відповідачки . Наявна в матеріалах справи копія довідки ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 2 листопада 2024 року є належним та допустимим доказом , що підтверджує перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах , визначених договором про надання кредиту № 4216692 від 25 листопада 2020 року . Згідно п. 3.1. Договору сторони погодили , що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 25 листопада 2020 року до кінцевої дати виконання Договору 23 червня 2021 року (включно) . Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення , у тому числі сплати заборгованості , яке мало місце під час дії Договору . Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/ сплатить заборгованість за Договором до кінцевої дати виконання Договору , Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил) . Як вбачається з детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 4216692 від 25 листопада 2020 року , станом на 29 жовтня 2025 року загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем становить 34400 гривні 00 копійок , з яких : 5000 гривень - заборгованість за тілом кредиту , 29400 гривень - заборгованість за процентами . Відповідачкою здійснено платежі у розмірі : 29 грудня 2020 року у розмірі 50 гривень на погашення заборгованості , які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом ; 24 квітня 2021 року у розмірі 50 гривень на погашення заборгованості , які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом ; 5 липня 2021 року у розмірі 50 гривень на погашення заборгованості , які зараховано в рахунок сплати процентів за користування кредитом . Такі дії відповідачки є конклюдентними діями та свідчать про визнання нею факту укладення кредитного договору і правомірності вимог позивача . Таким чином , нарахування заборгованості за відсотками здійснене первісним кредитором, повністю відповідає умовам укладеного договору , здійснене в межах строку кредитування , є таким , що ґрунтується на законних та договірних підставах , а тому підлягає стягненню з відповідачки у повному обсязі . Також , представником відповідачки не спростовано розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами , не надано альтернативного розрахунку заборгованості , а подані заперечення зводяться виключно до формального та необґрунтованого заперечення позовних вимог без наведення конкретних обставин чи доказів на їх підтвердження . Крім того , представником відповідачки не надано жодних належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів на умовах та в порядку , визначених кредитними договорами , ані первісним кредиторам , ані новому кредитору , що свідчить про невиконання відповідачкою взятих на себе договірних зобов`язань . Таким чином , розрахунок заборгованості , поданий позивачем , є належним , обґрунтованим та таким , що відповідає умовам договорів і фактичним обставинам справи , а позовні вимоги є законними та такими , що підлягають задоволенню у повному обсязі . Позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу було подано до суду докази , а саме : копію договору № 43657029/03 про надання правової допомоги від 2 січня 2026 року ; копію додаткової угоди № 4216692 від 27 березня 2026 року до договору № 43657029/03 про надання правової допомоги від 2 січня 2026 року ; копію детального опису робіт (надання послуг) від 27 березня 2026 року ; копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвоката (виконання робіт , надання послуг) від 27 березня 2026 року та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Міньковської А.В. . Таким чином , позивач надав разом з позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі , що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи , часом , обсягом та ціною позову , а отже стягнення з відповідачки витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6000 гривень підлягають задоволенню .

У судовому засіданні представник відповідачки позовні вимоги не визнав і пояснив , що нараховані відсотки не відповідають умовам договору , оскільки сума позики є 5000 гривень , а відсотки у розмірі 29145 гривень нараховані майже у шість разів більше та перевищують суму позики . Є судова практика стосовно зменшення судами щодо суми нарахованих відсотків до суми боргу . Просив суд зменшити суму нарахованих відсотків до суми позики , враховуючи вимоги співмірності та неприпустимості великого тягаря на фізичну особу та збагачення фінансової установи . Крім того , є неспівмірність витрат на правову допомогу адвоката , оскільки дана позовна заява є типовою та не складною , вона жодним чином не відрізняється від інших справ стосовно стягнення заборгованості , тому сума витрат на правову допомогу у розмірі 6000 гривень перевищує суму боргу , що є неспівмірною . Просив відмовити у стягненні витрат на правову допомогу .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 25 листопада 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту № 4216692 ( а.с. 21 - 23 ) , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5000 гривень , на строк до 23 червня 2021 року , шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок ( а.с. 32 ) . 29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 29/10-2025 ( а.с. 24 - 25 ) , згідно якого ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідачки ( а.с. 15 ) . 31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» укладено Договір факторингу № ДФ-31102025 ( а.с. 28 - 30 ) , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» набуло право грошової вимоги до відповідачки ( а.с. 16 ) . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір разом з умовами , який був укладений з відповідачкою , було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором .

Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила , що вона ознайомлена з усіма умовами надання кредитних грошових коштів .

Договір , укладений в електронній формі , є таким , що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 , 207 ЦК України 2003 року) . Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено , що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами , моментом його підписання є використання : електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину ; електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом ; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання , іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів .

Отже , електронний підпис призначений для ідентифікації особи , яка підписує електронний документ .

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором , визначеним цим Законом .

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа .

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності , що додаються до інших електронних даних особою , яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір , та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію») .

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя , суд захищає права , свободи та інтереси фізичних осіб , права та інтереси юридичних осіб , державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором .

Згідно ст. 205 ЦК України 2003 року правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі . Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом . Правочин , для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма , вважається вчиненим , якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків .

Згідно ст. 207 ЦК України 2003 року правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) , у листах , телеграмах , якими обмінялися сторони . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного , електронного або іншого технічного засобу зв`язку . Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі , якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання , електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках , встановлених законом , іншими актами цивільного законодавства , або за письмовою згодою сторін , у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів .

Згідно детального (щоденного) розрахунку заборгованості ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» за Договором про надання кредиту № 4216692 від 25 листопада 2020 року ( а.с. 17 - 19 ) , заборгованість ОСОБА_2 станом на 29 жовтня 2025 року складає 34400 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000 гривень 00 копійок , заборгованість за відсотками у розмірі 29400 гривень 00 копійок .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу .

Відповідачка ОСОБА_2 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі , строки та на умовах , що передбачені кредитним договором , однак зобов`язання у повному обсязі не виконала , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .

Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

За нормою ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін , спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків .

Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України 2003 року) .

Згідно ч. 1 , 3 ст. 512 ЦК України 2003 року кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) . Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений , якщо це встановлено договором або законом .

Статтею 514 ЦК України 2003 року передбачено , що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом .

Згідно п. 1.6 - 1.7.3 Договору про надання кредиту № 4216692 від 25 листопада 2020 року , розрахунок Зобов`язань (п. 2.18. Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання , умов кредитування , а також дати початку періоду , дати платежу (дати закінчення періоду) , загальної суми платежу , Основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та Процентів за користування кредитом , розміру процентної ставки , орієнтовної реальної річної процентної ставки , абсолютного значення подорожчання кредиту , орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6. Правил) , який є Додатком № 1 до цього Договору . Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) . Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку : у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів , включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил) , Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом , яка складає 7,65% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту . У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування , а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 25 листопада 2020 року до 25 грудня 2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,53% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)) . Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 7295 гривень 00 копійок , у тому числі Основна сума кредиту 5000 гривень 00 копійок , Проценти за користування кредитом 2295 гривень 00 копійок . При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають : в Базовий період з 25 листопада 2020 року до 25 грудня 2020 року (включно) - 1,70% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил) ; в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 26 грудня 2020 року до 23 червня 2021 року (включно) - 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил) . Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 7555 гривень 40 копійок .

Згідно п. 2.1 - 2.1.2. Договору Кредитодавець відповідно до умов цього Договору та Правил має право : Вимагати від Позичальника повернення Основної суми кредиту , Процентів за користування кредитом та виконання усіх інших обов`язків , передбачених цим Договором. Вимагати від Позичальника сплати Основної суми кредиту і Процентів за користування кредитом до закінчення Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил) у випадку неналежного виконання Договору і настання Умови дострокового виконання Зобов`язань за Договором (п. 2.42. Правил). Нараховувати Проценти за користування кредитом відповідно до п. 1.7. цього Договору .

Таким чином , у самому кредитному договорі було зазначено умови надання кредиту , строки та розмір нарахування процентів за користування кредитом .

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права , викладені в постановах Верховного Суду .

Доводи представника відповідачки про те , що нараховані відсотки не відповідають умовам договору , оскільки сума позики є 5000 гривень , а відсотки у розмірі 29145 гривень нараховані майже у шість разів більше та перевищують суму позики , спростовуються наданими позивачем копіями детального розрахунку заборгованості та умовами кредитного договору .

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Відповідачка ОСОБА_2 отримувала кредитні кошти та користувалася ними , про що свідчить розрахунок заборгованості . Останній раз відповідачка сплатила заборгованість за кредитом , а саме : 29 грудня 2020 року у розмірі 50 гривень 00 копійок , 24 квітня 2021 року у розмірі 50 гривень 00 копійок , 5 липня 2021 року у розмірі 50 гривень 00 копійок , що свідчить про визнання нею свого боргу .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно інформації з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-23603 від 4 червня 2026 року вбачається , що на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП : НОМЕР_1 ), Банком була емітована платіжна карта № НОМЕР_2 . Контактні дані (номер телефону , адреса електронної пошти тощо) : НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Номер телефону , на який відправлялась інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 25 листопада 2020 року по 4 грудня 2020 року - НОМЕР_4 . Згідно виписки про рух коштів по картці від 4 червня 2026 року за період з 25 листопада 2020 року по 4 грудня 2020 року вбачається , що 25 листопада 2020 року на картку № НОМЕР_2 здійснено переказ на суму 5000 гривень 00 копійок .

Відповідачка ОСОБА_2 підписала кредитний договір , у якому було зазначено розмір процентів . Отже , відповідачка була обізнаною з умовами договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку первісного кредитора до підписання договору на невигідних для себе умовах , тому суд не вбачає підстав для відмови у стягненні заборгованості за відсотками , оскільки позивачем була нарахована заборгованість за відсотками згідно умов кредитного договору .

Доказів , які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором , відповідачем не надано . Заперечення щодо правильності розрахунку відповідачкою та її представником обґрунтовані не були , свого розрахунку стороною відповідача суду не надано . Крім того , представник відповідачки не заперечував факт отримання відповідачкою кредиту та користування кредитними коштами . Дії відповідачки на момент укладення кредитного договору були свідомими .

Згідно ст. 204 ЦК України 2003 року правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Укладений між сторонами кредитний договір , містить строк повернення кредиту (користування ним) . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів . Позов про визнання недійсним кредитного договору в частині встановлення процентів відповідачкою не заявлялися , а тому договір в цій частині являється дійсним .

Сума процентів була нарахована первісним кредитором ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» в межах строку договору , тобто до 23 червня 2021 року , і в подальшому не нараховувалася , про що свідчить детальний розрахунок заборгованості .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 34145 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000 гривень 00 копійок , заборгованість за відсотками у розмірі 29145 гривень 00 копійок , оскільки відповідачка отримала кредит та користувалася кредитними коштами .

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов`язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;

2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .

Розмір відшкодування не повинен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .

Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні , наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .

Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .

На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано копію договору № 43657029/03 про надання правової допомоги від 2 січня 2026 року ; копію додаткової угоди № 4216692 від 27 березня 2026 року до договору № 43657029/03 про надання правової допомоги від 2 січня 2026 року ; копію детального опису робіт (надання послуг) від 27 березня 2026 року ; копію акту надання послуг № 4216692 на підтвердження факту надання правової допомоги від 27 березня 2026 року , з якого вбачається , що вартість послуг з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 6000 гривень 00 копійок . Однак , суд вважає , що ці витрати є неспівмірними .

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , враховуючи об`єм та характер наданих послуг , їх складність , суд приходить до висновку , що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень 00 копійок не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи , сталою правовою позицією і безумовно є завищеними .

Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на правову допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , що є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони , оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .

Згідно ч. 1 , 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог . Інші судові витрати , пов`язані з розглядом справи , покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача ; 2) у разі відмови в позові - на позивача ; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено повністю, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача . Судові витрати складаються з : судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок , витрат на правову допомогу у сумі 3000 гривень 00 копійок , оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 628 , 638 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_2 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» , місцезнаходження : м. Бровари Київської області , вулиця Симона Петлюри , 21/1 , ідентифікаційний код юридичної особи : 43657029 , заборгованість за кредитним договором № 4216692 від 25 листопада 2020 року у розмірі 34145 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5000 гривень 00 копійок , заборгованість за відсотками у розмірі 29145 гривень 00 копійок , судові витрати у розмірі 5662 гривні 40 копійок .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба