Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №207/1806/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/1806/26

№ 2-др/207/30/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Єрмакової Н.П., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву представника Єсіпової Катерини В`ячеславівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення з питання розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі №207/1806/26 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 31 серпня 2026 року позов задоволено частково.

Змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.06.2022 року в твердій грошовій сумі 2 500 гривень щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 10 січня 2022 року.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

При ухвалені цього рішення не вирішувалось питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

07 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до Договору № 52 про надання послуг консультування та правничої допомоги адвоката від 26 грудня 2025 року в розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч гривень), 00 коп.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У контексті вказаної статті процесуального закону, враховуючи характер вирішуваного питання і сукупність наявних в матеріалах справі доказів, суд не вбачає необхідності виклику сторін в судове засідання.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання заявлених вимог, розгляд заяви просить проводити без її участі та участі позивача.

Від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування зазначено, що з копії акту виконаних робіт від 07.09.2026, наданого представником ОСОБА_1 – адвокатом Єсіпової К.В., весь обсяг витраченого адвокатом часу становить 11 годин. Як для 11 годин роботи, на думку представника відповідача, сума на правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн. є завеликою, та не співмірна зі складністю справи. При цьому, акт виконаних робіт складений 07.09.2026, поданий до Електронного суду 07.09.2026. Також, сторона відповідача не погоджується з твердженням представника Луньової В.В. про нібито затягування розгляду справи стороною відповідача. ОСОБА_3 , користуючись правом, передбаченим ст. 43, 58, 76-83 ЦПК України, надав суду та стороні позивача відзив на позов, додаткові письмові пояснення, належні докази свого матеріального стану, стану здоров`я і ін., і цього права його ніхто не може позбавити. Більш того, представник зазначає, що ОСОБА_3 частково погодився з позовом, та не відмовлявся від позовних вимог повністю. При цьому, ніхто не заважав стороні позивача одразу звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів у частині від заробітку. Але, при цьому, ОСОБА_1 звернулася у лютому 2022 року до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини саме в твердій грошовій сумі. Заборгованості за аліментами на утримання доньки ОСОБА_5 не має. Ніколи не відмовлявся від своєї дитини та її утримання. Просить у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити. Заяву про ухвалення додаткового рішення розглянути у відсутність ОСОБА_3 та його представника – адвоката Клєц Т.С.

Дослідивши матеріали справи, надані представником позивача заяву та докази, якими вони обґрунтовані, беручи до уваги заперечення представника відповідача, вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу між сторонами, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Заявами по суті справи згідно з ч. 2 статті 174 ЦПК України є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Приписами ч.8 ст. 141 ЦПК України встановлено, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 31 серпня 2026 року позов задоволено частково.

Змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначений рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.06.2022 року в твердій грошовій сумі 2 500 гривень щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 10 січня 2022 року.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено.

07 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до Договору № 52 про надання послуг консультування та правничої допомоги адвоката від 26 грудня 2025 року в розмірі 18 000,00 (вісімнадцять тисяч гривень), 00 коп.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч. 2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

- За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

- Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

- Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного суду від 05.03.2019 в справі №922/1163/18, згідно якого, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Надання адвокатом Єсіповою К.В. позивачу ОСОБА_1 адвокатських послуг при розгляді даної справи підтверджується, зокрема: копією договору про надання послуг консультування та правничої допомоги адвоката №52 від 26.12.2025 року; копією ордеру №1497150 від 23.04.2026 року; копією квитанції до прибуткового-касового ордеру №б/н від 07.09.2026 на суму 18 000 грн. 00 коп.; копією акту виконаних робіт від 07.09.2026 року, відповідно до якого: адвокат Єсіпова Катерина В`ячеславівна (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 2945 від 29.06.2015 року) та громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , приймає від виконавця роботу згідно переліку та оплачує її в повному розмірі на момент підписання акту виконаних робіт, перелік наданих юридичних послуг виконавцем згідно договору № 52 від 26.12.2025 року на загальну суму 18 000 грн., з яких:

- консультування з приводу зміни розміру аліментів на дитину та переходу з твердої грошової одиниці до частки від заробітку боржника (1 година ) – 1000 грн.;

- складання та подання до суду позовної заяви про зміну способу стягнення аліментів (3 години) – 4500 грн.;

- відвідування суду в призначений день та час, участь у судових засіданнях: 20.05.2026 року (1 година - 2500 грн.); 09.06.2026 року (1 година - 2500 грн.); 31.08.2026 року (1 година - 2500 грн.), а всього – 7 500 грн.;

- складання та подання до суду відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень (4 години) – 5000 грн.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, приписами ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц (провадження №61-15441св19).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено (зокрема, постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18).

Дослідивши надані представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Єсіповою К.В. документи, судом встановлено, що в них зазначено конкретний обсяг наданих послуг, наявний обґрунтований розрахунок витраченого адвокатом часу щодо надання кожного виду послуг та їх вартість з урахуванням заявлених позовних вимог та складності справи.

Суд вважає, що зазначені витрати є співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені судові витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог – у сумі 12 000 грн. 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.76-82, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 270, 272, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі №207/1806/26 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.

Стягнути ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до Договору № 52 про надання послуг консультування та правничої допомоги адвоката від 26 грудня 2025 року у сумі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 60 коп.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.Є. Дубовик