Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №207/4173/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/4173/26

№ 1-кп/207/318/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м.Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні № 12026046780000119 від 17 серпня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, має базову загально-середню освіту, не працюючий, розлучений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із судовим наказом Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 21.03.2024, зобов`язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 20.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_3 , якому відомо про обов`язковість виконання зазначеного рішення суду та про свій обов`язок, як батька дитини, визначений нормами ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України, якими передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними віку повноліття, допустив таким чином заборгованість зі сплати аліментів, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Так, ОСОБА_3 , будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів на утримання доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимогам ст.ст. 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України та ст.ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», до Кам`янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості з метою отримання офіційного працевлаштування чи отримання державної допомоги по безробіттю не звертався, не маючи наміру сплачувати кошти на її утримання, тобто маючи прямий протиправний умисел на ухилення від сплати аліментів на утримання малолітньої доньки, аліменти не сплачував, будь-якої допомоги на утримання дитини не надавав, участі у її вихованні не приймав та згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, допустив заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини за період з 20.03.2024 по 20.08.2026 року у розмірі 134044,69 грн. (сто тридцять чотири тисячі сорок чотири гривні шістдесят дев`ять копійок).

Таким чином, ОСОБА_3 в період часу з 20.03.2024 по 20.08.2026 року злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , що призвело до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складає суму виплат за 28 місяців відповідних платежів, у розмірі 134044,69 грн. (сто тридцять чотири тисячі сорок чотири гривні шістдесят дев`ять копійок).

У відповідності до ст.302 КПК України, обвинувальний акт надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно зазначеної норми КПК, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Підозрюваному роз`яснюється зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор зобов`язаний впевнитися у добровільності згоди підозрюваного на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_3 з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані:

- письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- письмова заява потерпілої, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні;

- матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Статтею 381 КПК України встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень ст. ст. 381-382 КПК України.

Статтею 382 КПК України передбачено, що у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає, що вина ОСОБА_3 під час судового розгляду встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за скоєне ним кримінальне правопорушення, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Суд враховує, що обвинуваченим скоєно кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.

Обвинувачений офіційно не працює, розлучений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання характеризується задовільно, скарг від сусідів не надходило, на обліку у лікаря нарколога та лікаря- психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд вважає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

З урахуванням обставин і характеру скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також те, що відповідно до змісту ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, ОСОБА_3 має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України, із звільненням від відбування покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов`язків згідно з п. 1, 2 ч. 1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Таке покарання ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На стадії досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався та підстави для його обрання при ухваленні вироку відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові доказі по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 302, 369, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75, п. п. 1, 2 ч. 1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1