Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №171/2439/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2439/26

3/171/1816/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ВАД № 959430 від 29.06.2026 року, 29.06.2026 р. о 09.00 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно вчинив сварку зі своєю колишньою дружиною ОСОБА_2 в ході якої ображав нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 надав письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення, в яких просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що матеріали справи не містять доказів його вини. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях потерпілої ОСОБА_2 зазначено обставини події, які не відповідають дійсності. Вказує, що 29.06.2026 його не було вдома, оскільки він затримався на роботі, а після роботи він перебував у будинку за адресою АДРЕСА_2 . З потерпілою в цей день він зустрівся лише близько 16.00 год., після того, як вона прийшла з роботи, конфліктів між ним та ОСОБА_2 29.06.2026 не було. Крім того, зазначив про визнання потерпілою факту відсутності її вдома 29.06.2026, оскільки ОСОБА_2 йому повідомила, що о 8.00 год. цього дня вона пішла на роботу.

ОСОБА_1 зазначив, що між ним та потерпілою виник побутовий конфлікт 26.06.2026 внаслідок розбіжностей щодо підтримання належного санітарного стану приміщення кухні та виконання обов`язків із її прибирання, шкоду потерпілій він не спричиняв.

Вважає, що потерпіла вводить в оману правоохоронні органи, оскільки повідомляє обставини події, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення, що не відповідає дійсностіта її слід притягнути до відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та підтримав подані до суду пояснення, просив закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні 05.08.2026 пояснила, що між нею і ОСОБА_1 часто виникають побутові конфлікти, зокрема, внаслідок розбіжностей щодо підтримання належного санітарного стану приміщення кухні. При цьому колишній чоловік її ображає, висловлюється нецензурною лайкою. Потерпіла визнала той факт, що 29.06.2026 о 9.00 год. вдома вона не була, оскільки о 8.00 год. цього дня вона пішла на роботу, з чоловіком вона зустрілася ввечері після роботи. Конфліктів в цей день між ними не було.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормами ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі працівниками поліції до матеріалів справи долучено лише письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , які суперечать поясненням ОСОБА_1 та не підтверджуються будь-якими іншими доказами на підставі яких можна було б підтвердити обставини, що викладені у протоколі.

Винуватість особи поза розумним сумнівом повинна доводитися обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Докази оцінюються за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись однозначним та беззаперечним доказом вини, а обставини відображенні у ньому мають бути підтвердженні сукупністю інших доказів.

Слід зазначити, що невід`ємною складовою правопорушення передбаченого ч. ст. 173-2 КУпАП має бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Таким чином, під домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода здоров`ю іншого члена сім`ї. До того ж вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, матеріали справи не містять сукупності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за обставин, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, потерпіла підтвердила, що відображені в протоколі обставини не відповідають дійсності, оскільки вони з чоловіком 29.06.2026 о 9.00 год. не перебували вдома за адресою АДРЕСА_1 та суперечок між ними в цей день не було.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З огляду на наведені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.247 КУпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяЛ. І. Кодрян