Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №756/13899/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Київ

Справа № 756/13899/25

Провадження № 22-ц/824/6967/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.

сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Швачком Олексієм Вікторовичем, на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 18 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 646688170, відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

08 вересня 2020 року на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором № 646688170 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з яким 31 серпня 2023 року до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 646688170.

04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» і ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 646688170.

Оскільки після відступлення ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 , він не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути на свою користь із ОСОБА_1 23 920,00 грн заборгованості за договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнено із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» 23 920,00 грн заборгованості, 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 2 422,40 грн судового збору, а всього 29 342,40 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором про надання кредиту, право вимоги за яким перейшло до позивача, не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову.

13 січня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Швачко О. В.подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року та ухвалити у справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи немає належного та допустимого доказу про зарахування коштів на рахунок відповідача, відкритий у банківській установі. Місцевий суд, не врахував, що витяг з реєстрів боржників до договору відступлення вимог, акт приймання-передачі реєстру боржників, які первісний кредитор передав позивачу, є неналежними та недопустимими доказами перерахунку коштів відповідачу на рахунки, відкриті у банківських установах від первісного кредитора, та можуть свідчити про договірні відносини між фінансовими установами відносно виконання договору факторингу. Довідка ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» про зарахування коштів на карту по номеру НОМЕР_1 виключає можливості ідентифікувати особу, який було видану картку, та не підтверджує зарахування коштів на рахунок відповідача, відкритий у банківський установах.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Швачком О. В., на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Швачком О. В., на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року у справі за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Витребувано з Оболонського районного суду м. Києва матеріали справи № 756/13899/25 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

10 лютого 2026 року матеріали справи № 756/13899/25 надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки справа в силу закону є малозначною (пункт 1 частина шоста стаття 19 ЦПК України).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 18 березня 2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ОСОБА_1 укладено договір № 646688170, згідно якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 30 000,00 грн строком на 56 днів, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до пункту 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному розмірі: 237,90 % річних від суми кредиту за весь час користування ним, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.

Згідно з пунктом 3.1 правил надання грошових коштів позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «комфорт» ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою отримання кредиту заявник, ознайомившись з правилами, заповнює заявку на сайті кредитодавця, або через мобільний додаток кредитодавця або через програмне забезпечення партнерів кредитодавця, яке забезпечує обмін інформації з ІТС кредитодавця, вказуючі всі дані, визначені в завці як обов`язкові.

Відповідно до пункту 3.6 правил за результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутинтефікація платіжної картки заявника відповідно до стандартів відповідних платіжних систем.

Згідно довідки ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 18 березня 2020 року товариство надіслало 30 000,00 грн ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 .

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, та у відповідності до умов якого з урахуванням додаткових угод від 28 листопада 2019 року та реєстру прав вимоги від 08 вересня 2020 року № 98 ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 коштів за кредитним договором від 18 березня 2020 року, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набув право вимоги грошових коштів від відповідача у розмірі 38 920,00 грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором.

Розмір заборгованості ОСОБА_1 , яка перейшла до ТОВ «Таліон Плюс» підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

05 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, та у відповідності до умов якого та реєстру прав вимоги від 31 серпня 2023 року № 11 ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 коштів за кредитним договором від 18 березня 2020 року, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набув право вимоги грошових коштів від відповідача у розмірі 23 920,00 грн. 00 коп.

Розмір заборгованості ОСОБА_1 , який перейшов до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс».

Відповідно до договору факторингу від 04 червня 2025 року № 04/06/25-Ю ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 646688170, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 04 червня 2025 року № 04/06/25-Ю.

З наданого ТОВ «Юніт Капітал» розрахунку заборгованості за кредитним договором відомо, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 23 920,00 грн, що становить заборгованість за сумою кредиту, при цьому заборгованості за відсотками у ОСОБА_1 немає.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст.639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За ст. 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону, за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із кредитного договору вбачається, що відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором.

Електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.

ОСОБА_1 було ознайомлено з усіма умовами, запропонованими ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і за допомогою електронного цифрового підпису він підписав заявку позичальника на отримання у ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» коштів у кредит від 18 березня 2020 року, алгоритм дій ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» стосовно укладання позичальником кредитних договорів, паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до Договору, Договір, графік розрахунків як додатку до Договору, тобто умови та правила надання кредитних послуг та тарифи саме на тих умовах, які діяли на момент підписання та були запропоновані ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

Уклавши цей договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Згідно довідки ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» 18 березня 2020 року товариство надіслало 30 000,00 грн ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 , яку він вказав при заповненні договору.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру - правові висновки Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2025 року у справі № 701/171/25.

Також, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

Колегія суддів звертає увагу, що договори підписано електронним підписом за допомогою використання одноразових ідентифікаторів (електронного підпису), використання яких неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання такого одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Разом з тим, в договорі зазначено особисті дані ОСОБА_1 , зокрема, реквізити паспортного документу, адреса місця реєстрації, РНОКПП.

Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Також, доказів про те, що персональні дані відповідача були використані первісним кредитором для укладення кредитного договору від його імені, ОСОБА_1 до суду не надано. Зокрема, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій відповідач не звертався, як і не оскаржував правомірність (дійсність) укладеного договору.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується розгорнутим розрахунком заборгованості, рухом коштів по рахунку позичальника, проте відповідач не належним чином виконує умови договору, який, як позичальник, зобов`язувався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договором терміни, а також виконати інші зобов`язання згідно з кредитним договором, й погасити всю суму кредиту у визначений договором строк.

Позивач на виконання умов кредитного договору надсилав боржнику рекомендовані листи з повідомленням про вручення щодо існуючої заборгованості й необхідності погасити борг, проте ці повідомлення відповідач залишив без уваги та виконання, сума боргу залишилась незмінною.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 ст. 1050 ЦК України встановлює, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідач порушив свої зобов`язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

У разі порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, позивач має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, відсоткам та комісії, вимагати виконання інших зобов`язань за кредитним договором відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Станом на 04 червня 2025 року (дата відступлення права на вимогу) загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 23 920,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту).

ОСОБА_1 правильність розрахунку заборгованості по кредиту наданого товариством не спростовано та не надано іншого розрахунку на спростування нарахованої банком суми заборгованості по кредитному договору.

Апеляційний суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 в аналогічній справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 04 травня 2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» із відповідачем, у якій було зроблено висновок щодо правомірності переходу права вимоги за цим кредитним договором на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між первісним кредитором і ТОВ «Таліон Плюс».

Апеляційний суд встановив, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за договором між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ОСОБА_1 кредиту від 18 березня 2020 року № 646688170 перейшло від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Юніт Капітал».

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що сума боргу за кредитним договором кредитодавцем розрахована у відповідності до умов договору, й складаються із основної суми боргу (тіло кредиту), що узгоджується із умовами договору, розрахунок заборгованості проведений станом на дату укладання договору факторингу (переходу права вимоги).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року - без змін, оскільки підстави для його скасування немає.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Швачком Олексієм Вікторовичем, залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 08 грудня 2025 року у залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна