Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №759/1615/26 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №759/1615/26

Суддя: Стрижеус Анатолій Миколайович

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Київ

Справа № 759/1615/26

Провадження № 22-ц/824/10101/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.

сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит

Фінанс»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 24 квітня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1544-8997. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 1 000,00 грн, строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 днів; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день, комісія за видачу кредиту 15 % від суми.

Додатковою угодою від 25 травня 2025 року № 1 до договору про відкриття кредитної лінії від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 кредитодавець і позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

Додатковою угодою від 28 травня 2025 року № 2 до договору про відкриття кредитної лінії від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 кредитодавець і позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 800,00 грн.

Додатковою угодою від 16 червня 2025 року № 3 до договору про відкриття кредитної лінії від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 кредитодавець і позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 600,00 грн.

Додатковою угодою від 18 червня 2025 року № 4 до договору про відкриття кредитної лінії від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 кредитодавець і позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Додатковою угодою від 21 червня 2025 року № 5 до договору про відкриття кредитної лінії від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 кредитодавець і позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн.

Позивач вказував, що станом на 10 листопада 2025 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становить 15 563,86 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 5 840,80 грн; 6 842,38 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 2 880,68 грн - заборгованості за процентами на підставі статті 625 ЦПК України.

Відповідно до умов договору у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту у повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування.

Посилаючись на викладене, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 24 квітня 2024 року № 1544-8997 у розмірі 15 563,86 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2026 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав жодних доказів, а саме первинних бухгалтерських документів, на підтвердження перерахування коштів на банківський картковий рахунок відповідача, як і доказів, що рахунок належить відповідачу. В матеріалах справи також немає виписки з рахунку відповідача.

Розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретних розмірів заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не можуть бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.

Довідка від 12 листопада 2025 року надана позивачем, не є належним та допустимим доказом надання відповідачу кредиту / позики, як і доказів, що вказані рахунки належать відповідачу, оскільки на ній проставлене графічне зображення печатки та підпису невідомої уповноваженої особи ТОВ «ФК Контрактний дім», яке не є учасником вказаних договорів. Клопотання про витребування доказів не заявлялось.

02 квітня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що кредитний договір від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A7546, для підписання кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Заявник/ Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами договору (умовами цих правил та договором про відкриття кредитної лінії). На підтвердження укладання кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 позивач надав електронний доказ (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний одноразовим ідентифікатором «A7546».

Щодо надання первинних бухгалтерських документів в тому числі банківської виписки по рахунку відповідача, заявник вказує, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії виданої йому. Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський по рахунку ОСОБА_1 не вбачається можливим.

Заявник звертає увагу на те, що первинними документами саме з метою доказування в судових спорах можна вважати будь-який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, хоча він таким може й не бути в розумінні бухгалтерського обліку. На підтвердження цього в матеріалах справи є документи: довідка про перерахування суми кредиту від 24 квітня 2025 року № 1544-8997, довідка акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» які містить номер особистого електронного платіжного засобу Відповідача із маскою, а саме, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та розрахунок заборгованості за договором від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 станом на 10 листопада 2025 року.

Позивач до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу надав лист (довідка) ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів EasyPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1544-8997 від 24 квітня 2025 року, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 .

Позивач через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір

№ 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10 червня 2020 року) видав відповідачу кредитні кошти у сумі 6 000,00 грн на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 30 жовтня 2025 року про успішне перерахування платежу на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Щодо належності карткового рахунку на який було перераховано кредитні кошти відповідачу заявник вказує, що згідно пункту 4.7 правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) - за результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та автентифікація банківської платіжної картки та/або банківського рахунку заявника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем, у тому числі, але не виключно, шляхом блокування наперед невідомої заявнику довільної суми в розмірі від 1 копійки до 1 гривні. Заявник зобов`язаний вказати реквізити банківської платіжної картки та/або банківського рахунку, що належать особисто йому, для можливості належного виконання Кредитодавцем своїх зобов`язань. Заявник несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних зазначених під час укладання Договору. Таким чином, створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить власні дані в тому числі номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Як вбачається із змісту кредитного договору, в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача з маскою, а саме, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 02 квітня 2026 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2026 року у справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Витребувано із Святошинського районного суду м. Києва матеріали справи № 759/1615/26 за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

16 квітня 2026 року матеріали справи № 759/1615/26 надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 липня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки справа в силу закону

є малозначною (пункт 1 частина шоста стаття 19 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24 квітня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1544-8997 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1544-8997, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 1 000,00 грн, строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 днів; знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % в день, комісія за видачу кредиту 15 % від суми.

На виконання зазначених вимог, позичальнику надано одноразовий ідентифікатор А7546, для підписання кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10 червня 2020 року, через систему платежів EasyPay видав відповідачу кредитні кошти у сумі 6 000,00 грн на карткові рахунки № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 вказані відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 12 листопада 2025 року № 17605 про успішне перерахування платежу на карту отримувача (відповідача).

13 травня 2025 року ОСОБА_1 внесла платіж у розмірі 360,00 грн, з яких: 200,00 грн враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами, 150,00 грн - одноразова комісія за видачу кредитних коштів і 10,00 грн - на погашення основного боргу.

03 червня 2025 року ОСОБА_1 внесла платіж у розмірі 558,00 грн, з яких: 323,90 грн враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами, 210,00 грн - одноразова комісія за видачу кредитних коштів і 24,10 грн - на погашення основного боргу.

21 червня 2025 року ОСОБА_1 внесла платіж у розмірі 1 000,00 грн, з яких: 536,88 грн враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами, 463,12 грн одноразової комісії за видачу кредитних коштів.

26 червня 2025 року ОСОБА_1 внесла платіж у розмірі 500,00 грн, з яких: 298,30 грн враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами, 76,88 грн - одноразова комісія за видачу кредитних коштів і 124,82 грн - на погашення основного боргу.

15 липня 2025 року ОСОБА_1 внесла платіж у розмірі 1 252,00 грн, з яких: 1 132,40 грн враховано на погашення відсотків за користування кредитними коштами, 119,60 грн - одноразова комісія за видачу кредитних коштів.

26 серпня 2025 року ОСОБА_1 внесла платіж у розмірі 50,00 грн, які було враховано на погашення відсотків.

28 листопада 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідно до умов кредитного договору направило ОСОБА_1 вимогу № 1544-8997/в про усунення порушень умов кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 щодо сплати заборгованості за кредитом станом на 10 листопада 2025 року в розмірі 15 563,86 грн, з яких 5 840,80 грн - заборгованість за кредитом, 6 842,38 грн - заборгованість за процентами, 2 880,68 грн - 3 % річних відповідно до статті 625 К України, однак дана вимога була проігнорована позичальником, порушення не усунуто.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором від 24 квітня 2025 року

№ 1544-8997 станом на 10 листопада 2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» складає 15 563,86 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 5 840,80 грн; 6 842,38 грн - простроченої заборгованості за нарахованими процентами; 2 880,68 грн - заборгованості за процентами на підставі статті 625 ЦПК України.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Згідно із статтею 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четвертої статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 зазначеного вище Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вказаного вище законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено договір № 1544-8997 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідно з Законом України «Про електронну комерцію».

Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) А7546.

25 травня 2025 року, 28 травня 2025 року, 16 червня 2025 року, 18 червня 2025 року та 21 червня 2026 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено додаткові договори до договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у вигляді електронних документів шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідно з Законом України «Про електронну комерцію».

Вказані додаткові договори підписано електронним підписом позичальника ОСОБА_1 відтворений шляхом використання одноразових ідентифікаторів (електронного підпису) НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , А6539 відповідно.

Факт зарахування на банківські картки ОСОБА_1 через платіжну систему EasyPay кредитних коштів в сумі 6 000,00 грн (1 000,00 грн + 600,000 грн + 800,00 грн + 600,00 грн + 1 500,00 грн + 1 500,00 грн) підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту від 12 листопада 2025 року № 17605 виданою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» і довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які містить номери особистих електронних платіжних засобів ОСОБА_1 , а саме, НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які нею були вказані в кредитному договорі.

Враховуючи викладене, відповідач уклала із ТОВ «Укр Кредит Фінанс» електронні договори та підписала їх у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронними підписами одноразовими ідентифікаторами А7546, А7086, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , А9113, А6539), а тому договори вважаються таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі.

Як вбачається з правового висновку Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 на відносини, які виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Згідно статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Верховний Суд вказав, що використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Фактично, оскільки законодавство не вимагає, щоб електронні договори підписувалися тими видами підпису, які забезпечують незмінюваність їхнього змісту (КЕП або УЕП), питання щодо дотримання письмової форми при їх вчиненні зводиться до того, чи можна вважати зміст цих договорів зафіксованим (вимога частини першої статті 207 ЦК України).

Однак відсутність матеріально-правових вимог до фіксації змісту електронного договору не означає, що це питання може ігноруватися в ході судового розгляду.

Верховний Суд наголосив, що можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа, залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП чи УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Які саме це мають бути дії, залежить від способу надання відповідного процесуального документа до суду (паперова копія, електронний примірник тощо), формату, в якому цей документ зберігається, особливостей електронного підпису, за допомогою якого він підписаний, тощо. При цьому характер цих процесуальних дій визначається особливостями дослідження електронних доказів, що передбачені процесуальним законодавством.

За відсутності примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), суд має перевірити цілісність і незмінюваність документа, з`ясувавши, чи надсилався договір відповідачу, в якій формі (файл чи посилання), а також чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування. Саме на це вказувала відповідачка.

Суд касаційної інстанції зазначив, що розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не є підтвердженням цілісності й незмінюваності тексту цього договору, оскільки цей формат дає можливість власнику вебсторінки (сайту) вносити зміни в односторонньому порядку. Якщо ж договір був направлений відповідачу у вигляді прикріпленого PDF-файлу, з електронної адреси позивача, яка чітко дає зрозуміти, що це саме його адреса, і сам текст листа та додатки до нього технічно неможливо змінити, то це є належним підтвердженням цілісності й незмінюваності електронного документа.

Таким чином можливість перевірки судом достовірності, цілісності й незмінюваності електронного документа залежить насамперед від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Достовірність, цілісність і незмінність електронного документа з електронним або удосконаленим електронним підписом суд перевіряє через спеціальні програмні засоби чи онлайн-сервіси. Документи з іншим електронним підписом потребують додаткових процесуальних дій для підтвердження цілісності, зокрема, з`ясування способу надсилання, формату зберігання та можливості односторонніх змін. Паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

Апеляційний суд враховує також те, що відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру - правові висновки Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2025 року у справі № 701/171/25.

Також, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 паперова копія електронного доказу приймається судом, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу.

Так, позивачем було надано паперові копії доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, кредитний договір від 24 квітня 2025 року № 1544-8997, і додаткові договори від 25 травня 2025 року, від 28 травня 2025 року, від 16 червня 2025 року, від 18 червня 2025 року та від 21 червня 2025 року, об`єктивні і належні докази, що банківські картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є особистими електронними платіжними засобами ОСОБА_1 на які було зараховано кошти в загальній сумі 6 000,00 грн за ініціативою ТОВ «Укр Кредит Фінанс», на підставі укладених із ОСОБА_1 договорів.

Колегія суддів звертає увагу, що договори підписано електронним підписом за допомогою використання одноразових ідентифікаторів (електронного підпису), використання яких неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання такого одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Разом з тим, в договорах зазначено особисті дані ОСОБА_1 , зокрема, реквізити паспортного документу, адреса місця реєстрації, РНОКПП, а також вказано номери особистих електронних платіжних засобів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 в зазначених договорах матеріали справи не містять.

Також, доказів про те, що персональні дані відповідача були використані первісним кредитором для укладення кредитного договору від її імені, ОСОБА_1 до суду не надала. Зокрема, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідачка не зверталася, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладеного договору.

На підтвердження факту перерахування коштів позивач до суду першої інстанції надав лист (довідку) ТОВ «ФК «Контрактовий дім», який містить інформацію щодо перерахування коштів, зокрема, стосовно кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 за наступними реквізитами: ID транзакції 1595561332 Сума 1 000,00 Валюта UAH Дата прийняття 24.04.2025 Номер договору 1544-8997 Номер картки НОМЕР_1 Статус Успіх

Також, у листі (довідці) ТОВ «ФК «Контрактовий дім», міститься інформація щодо перерахування коштів за:

- додатковою угодою № 1 від 25 травня 2025 року до кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 за наступними реквізитами: ID транзакції 1612503710 Сума 600,00 Валюта UAH Дата прийняття 25.05.2025 Номер договору 1544-8997 Номер картки НОМЕР_1 Статус Успіх;

- додатковою угодою № 2 від 28 травня 2025 року до кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 за наступними реквізитами: ID транзакції 1613946676 Сума 800,00 Валюта UAH Дата прийняття 28.05.2025 Номер договору 1544-8997 Номер картки НОМЕР_1 Статус Успіх;

- додатковою угодою № 3 від 16 червня 2025 року до кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 за наступними реквізитами: ID транзакції 1624392385 Сума 600,00 Валюта UAH Дата прийняття 16.06.2025 Номер договору 1544-8997 Номер картки НОМЕР_2 Статус Успіх;

- додатковою угодою № 4 від 18 червня 2025 року до кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 за наступними реквізитами: ID транзакції 1625802535 Сума 1 500,00 Валюта UAH Дата прийняття 18.06.2025 Номер договору 1544-8997 Номер картки НОМЕР_2 Статус Успіх;

- додатковою угодою № 5 від 21 червня 2025 року до кредитного договору від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 за наступними реквізитами: ID транзакції 1627501897 Сума 1 500,00 Валюта UAH Дата прийняття 21.06.2025 Номер договору 1544-8997 Номер картки НОМЕР_2 Статус Успіх.

Відтак, вказаними доказами підтверджується факт перерахування коштів на кредитні картки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які відповідач вказала під час укладення договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Факт належності кредитних карток № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 відповідач належними доказами не спростувала.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до ліцензії виданої йому. Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

Тому висновок суду першої інстанції про ненадання первинних бухгалтерських документів є безпідставним, оскільки первісний кредитор не є банківською установою та не відкривав позичальнику окремий рахунок для зарахування коштів. Кредитні кошти були перераховані позичальнику згідно наданих реквізитів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, отримавши спірні кошти, в порушення умов виконання кредитного договору відповідач ОСОБА_1 , свої зобов`язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав, у зв`язку із чим апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 840,00 грн і нарахованих процентів в сумі 6 842,38 грн.

Доказів виконання своїх зобов`язань перед позивачем ОСОБА_1 не надала, а в матеріалах справи таких немає.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 5 840,80 грн тіла кредиту, 6 842,38 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами і 2 880,68 грн - 3 % річних нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Апеляційний суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів на спростування наведених позивачем розрахунків - власний контррозрахунок - ОСОБА_1 не надала.

Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 05 березня 2026 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення позову, судові витрати понесені ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за подання позову в розмірі 2 662,40 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3 993,60 грн з ОСОБА_1 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суд ум. Києва від 05 березня 2026 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 24 квітня 2025 року № 1544-8997 станом на 10 листопада 2025 року в розмірі 15 563,86 грн, яка складається з: 5 840,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 842,38 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, 2 880,68 грн - 3 % річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2 662,40 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 3 993,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua