Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №759/20178/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/20178/25 Головуючий у суді І інстанції: Волошин В.О.

провадження №22-ц/824/13080/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Ратнікової В.М., Музичко С.Г., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Кеню Дениса Васильовича, який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся до суду першої інстанції з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2015526622 від 28 травня 2017 року у розмірі 45278,97 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28 травня 2017 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем було укладено договір факторингу № 18/08/21, згідно якого первісний кредитор - АТ «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитора - позивача, права вимоги за кредитним договором, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у тому числі графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (позивачем) становить 45 278,97 грн, із яких заборгованість по тілу кредиту - 31 461,14 грн, заборгованість по відсотках - 13817,83 грн.

Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, щомісячні платежі за кредитним договором, і в термін, встановлений умовами кредитного договору, не здійснює, решта заборгованості не повертається, у зв`язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із вказаним заочним рішенням суду першої інстанції, адвокат Кеню Д.В., який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що надані позивачем виписки по рахунку містять відомості про рух коштів, розмір використаного кредитного ліміту, проведені платежі та залишок заборгованості, а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання кредиту та користування ним відповідачкою.

З виписок по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 28.05.2017 року по 18.08.2021 року, наданих АТ «ОТП Банк», вбачається, що остання фактично користувалася кредитними коштами.

Сам факт здійснення відповідачкою операцій за рахунок, використання кредитного ліміту та внесення платежів на його погашення підтверджує не лише отримання нею кредитних коштів, а й обізнаність щодо існування кредитних правовідносин та прийняття умов кредитування. При цьому відповідачкою не надано жодних доказів того, що зазначені операції були здійснені іншими особами або що вона не користувалася відповідним рахунком.

Представник позивача наголошував на тому, чинне законодавство не ставить доказову силу банківської виписки у залежність від наявності на ній власноручного підпису посадової особи банку, якщо така виписка сформована банківською установою в установленому порядку та містить відомості, які дозволяють ідентифікувати рахунок його власника та здійснені операції.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка здійснювала операції з використання кредитних коштів у період з 16.06.2017 року по 05.08.2019 року, а остання транзакція за рахунком була проведена 05.08.2019 року. Вказані обставини, на переконання представника позивача, свідчать про фактичне користування кредитом та спростовують висновок суду першої інстанції про відсутність належних доказів отримання та використання кредитних коштів.

Наголошував також на тому, що відповідачу в повній мірі відомо про факт наявності заборгованості за кредитним договором, більше того, відповідач вчиняє дії щодо уникнення сплати заборгованості, яка склалась у зв`язку з її відмовою виконувати взяті на себе зобов`язання.

23 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_1 - адвоката Бордзіловського Романа Євгеновича.

У відзиву на апеляційну скаргу представник відповідача просив поновити строк на подачу відзиву як пропущеного з поважних причин, посилаючись на те, що копію ухвали Київського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження відповідачка отримала лише 15.07.2026 року.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного суду від 29.06.2026 року відкрито апеляційне провадження та роз`яснено учасникам справи їх право подати відзив на апеляційну скаргу протягом 14 днів з моменту отримання ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Судом апеляційної інстанції надіслав копію ухвали про відкриття апеляційного провадженння та копію апеляційної скарги з додатками на поштову адресу відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно копію ухвали апеляційного суду про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з додатками відповідачка отримала 15.07.2026 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням.

З огляду на те, що відповідачка отримала копію ухвали про відкриття та копію апеляційної скарги 15.07.2026 року, а відзив на апеляційну скаргу подано 23.07.2026 року, тобто в межах встановленого судом 14-денного строку.

Суд апеляційної інстанції вважає наведені у відзиві обставини, як підставу пропуску строку поважними та приходить до висновку про поновлення строку представнику відповідача для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, представник відповідача зазначав, що позивачем в апеляційній скарзі ніяк не обгрунтовано, в чому саме на думку позивача полягає незаконність рішення суду першої інстанції, та в чому ним вбачається неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, в той час, як аргументи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до особистих сумнівів позивача, повторення та переоцінки тих самих доводів, що були вказані в позовній заяві, які вже були досліджені судом першої інстанції та взяті до уваги при винесенні рішення.

Просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що при зверненні до суду з позовом, стороною позивача була надана до суду виписка з рахунку приватного клієнта № 2015526622_CARD, розрахунковий період з 28 травня 2017 року по 18 серпня 2021 року. Стороною позивача не було надано до суд докази отримання відповідачкою кредитної картки «MasterCard Standard», як і відсутні докази із зазначеної виписки, що відповідачкою були отримані кредитні кошти на споживчі цілі для придбання відповідного товару. Стороною позивача також не були надані докази на підтвердження зміни розміру кредитного ліміту, продовження строку кредитування. При цьому вищезазначена виписка, не підписана посадовою особою банку.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень частини першої, третьої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Встановлено, що 28 травня 2017 року між відповідачкою та АТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір, відповідно до п. 1.1. якого банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту 8044,76 грн. (на придбання товару/послуг у продавця - 7494,96 грн.; на сплату послуг за надання виписок в електронному вигляді (смс-інформування) - 250,0 грн.; на сплату комісії за надання кредиту - 299,8 грн.); строк кредиту - 12 місяців; розмір процентної ставки - 0,01 % річних. Продавець - ТОВ «ДІЄСА» (місцезнаходження: м. Київ, вул. В. Кільцева, буд. 4, ідентифікаційний код 36483471), що реалізує товари в рамках програми споживчого кредитування Банку. Товар/послуга - товар послуга, згідно Рахунку-фактури від 28 травня 2017р., що позичальник купує у продавця із залученням кредитних коштів банку, загальною (заставною) вартістю 8044,76 грн.

Відповідно п. 2-2.6 кредитного договору, цим банк та позичальник підтверджують факт укладення між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил кредитування, Правил користування кредитною карткою «MasterCard Standard», що розміщені на Інтернет сайті Банку (www.otpbank.com.ua), та на умовах викладених в цьому розділі. За умови належного виконання позичальником прийняття позитивного рішення надання держателю кредиту, банк відкриває рахунок в гривнях та випускає кредитну картку «MasterCard Standard», а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки.

Розмір кредитного ліміту 1000,00 грн. Строк дії кредитної лінії становить три роки з моменту підписання банком та позичальником, цього договору. За користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк нараховує проценти в розмірі встановленому тарифами банку та на дату укладення договору, розмір процентів становить 40% відсотків річних по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та по операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15 % за день.

Даний договір був підписаний власноручним підписом ОСОБА_1 , а отже, остання у повній мірі погодилась із умовами підписаного нею договору.

Факт виконання первісним кредитором (Акціонерним товариством «ОТП Банк») своїх зобов`язань за договором № 2015526622 від 28.05.2017 року підтверджується матеріалами справи, зокрема, наданою АТ «ОТП Банк» випискою по рахунку, який було відкрито ОСОБА_1 для погашення боргових зобов`язань за кредитним договором, за період з 28.05.2017 року по 18.08.2021 року (а.с. 17-24), та розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 47-64).

Варто зауважити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Отже, виписка за картковому рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20 та інших.

Виписка з особового рахунку клієнта банку є первинним бухгалтерським документом, який містить відомості про рух коштів за рахунком, про проведені операції, здійснені платежі, нарахування та погашення заборгованості, а тому є належним та допустимим доказом існування та розміру заборгованості за кредитним договором.

Зміст наданої банком виписки свідчить не лише про факт надання кредитних коштів відповідачу, а й містить відомості про подальший рух коштів за рахунком, нарахування передбачених договором платежів, здійснення відповідачем окремих платежів та залишок непогашеної заборгованості. Також виписка містить всі реквізити ідентифікації особи належності рахунку, період за який здійснено операції по рахунку. Тому висновок суду першої інстанції про те, що вказана виписка з особового рахунку відповідача підтверджує виключно факт зарахування кредитних коштів, не відповідає змісту дослідженого доказу.

Також є помилковим висновок суду першої інстанції щодо обов`язкової наявності підпису посадової особи на банківській виписці, оскільки нормативними документами не передбачено обов`язковість підпису. А суд в разі сумнівів під час підготовчого провадження може запропонувати стороні засвідчити надані документи.

Крім того, матеріали справи містять наданий банком розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 18 серпня 2021 року, відповідно до якого загальний розмір заборгованості відповідача становив 45 278 грн 97 коп.

Зазначений розрахунок узгоджується з даними виписки з особового рахунку відповідача, містить деталізацію складових заборгованості та походить від первісного кредитора, який здійснював облік усіх операцій за вказаним кредитним договором. Будь-яких доказів неправильності наведеного розрахунку, здійснення відповідачем платежів у більшому розмірі або повного виконання зобов`язань за кредитним договором відповідачем суду не надано і матеріали справи не містять.

Отже, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують як факт виникнення кредитних правовідносин між сторонами АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , так і факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів.

При цьому, відповідачем не подано суду жодного доказу належного виконання ним зобов`язань за кредитним договором, не надано контррозрахунку заборгованості та не спростовано даних, що містяться у банківській виписці та розрахунку заборгованості.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

18 серпня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем було укладено договір факторингу № 18/08/21, згідно якого первісний кредитор - АТ «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитора - позивача, права вимоги за кредитним договором, продукт (CARD), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами (а.с. 28-32).

Відповідно до умов договору факторингу № 18/08/21 АТ «ОТП Банк» передає ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл Фінанс» приймає належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до божників, вказаних у реєстрі боржників.

За умовами цього договору до позивача перейшли права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, який формується згідно додатку 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу із додатку №1 до договору факторингу №18/08/21 від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача - ОСОБА_1 на загальну суму 45 278,97 грн (а.с. 26).

Договір факторингу містить підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками, є чинним, оскільки його дійсність ніким не оспорено, а тому він підлягає виконанню.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідачем після 18 серпня 2021 року (відступлення вимоги) не здійснювалося погашення заборгованості ні первісному кредитору-АТ «ОТП Банк», ні новому кредитору ТОВ «Цикл Фінанс».

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що стороною позивача не було надано докази отримання відповідачкою кредитної картки «MasterCard Standard», як і відсутні докази із зазначеної виписки, що відповідачкою були отримані кредитні кошти на спожити цілі для придбання відповідного товару, з огляду на те, що надані позивачем виписки по рахунку містять відомості про рух коштів, розмір використаного кредитного ліміту, проведені платежі та залишок заборгованості, а тому є належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання кредиту.

Таким чином, сам факт здійснення відповідачкою операцій за рахунком, використання кредитного ліміту та внесення платежів на його погашення підтвердження факт отримання відповідачкою кредитних коштів та обізнаність щодо існування кредитних правовідносин та погоджених умов кредитування.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відтак висновки суду першої інстанції про відмову позовних вимог є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються із матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Таким чином, ухвалене судом першої інстанції рішення, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, наданні не вірній оцінці доказам, підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Що стосується судових витрат на правову допомогу понесених позивачем в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду першої інстанції, ТОВ «Цикл Фінанс» у позовній заяві заявляло вимогу про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу до позовної заяви долучено договір про надання правничої допомоги № 43453613 від 02.01.2025 року, укладений між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Кеню Д.В. (а.с. 33-35), додаткову угоду № 2015526622 до договору про № 43453613 про надання правової допомоги від 02.01.2025 року (а.с. 36), детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с. 27).

З наданого до суду першої інстанції детального опису робіт від 25.08.2025 року вбачається, що адвокатом Кеню Д.В. надано ТОВ «Цикл Фінанс» правничу допомогу в суді першої інстанції, вартість якої склала 3 000,00 грн.

В суді апеляційної інстанції представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

До апеляційної скарги на підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було долучено акт №2015526622 про підтвердження надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детальний опис робіт.

З наданого до апеляційної скарги детального опису робіт від 05.06.2026 року вбачається, що адвокатом Кеню Д.В. надано ТОВ «Цикл Фінанс» правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, вартість якої склала 6000,00 грн (підготовка апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 759/20178/25 від 20.04.2026 року).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Таким чином, аналізуючи матеріали справи суд апеляційної інстанції вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесений у суді першої та апеляційної інстанціях, визначений адвокатом є дещо завищеним, враховуючи, що предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 45 278,97 грн, тобто справа відноситься до малозначних, сума заявлених витрат на правову допомогу у загальному розмірі 9000 грн є непропорційною щодо ціни позову, тому сума витрат на правову допомогу підлягає зменшенню до 5 000 грн.

Щодо судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.

У зв`язку із скасуванням судового рішення і задоволенням позову відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд покладає на відповідача витрати позивача по оплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги у розмірі 6056 грн (2422, 40 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви (а.с. 62) та 3633,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Кеню Дениса Васильовича, який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» задовольнити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2015526622 від 28.05.2017 року у розмірі 45278,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6056 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено «17» вересня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді В.М. Ратнікова

С.Г. Музичко