Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №759/13389/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року місто Київ

Справа № 759/13389/26

Провадження № 33/824/4027/2026

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 липня 2026 року (суддя Проскурня О.І.)

у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживаює за адресою: АДРЕСА_2 ,

до адміністративної відповідальності, за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП

ВСТАНОВИВ

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 666379 09.05.2026 о 15 год. 10 хв. у м. Києві, по вул. Кільцева дорога, 16, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Renault Trafic», номерний знак НОМЕР_2 , при виникненні небезпеки не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_3 , який рухався під керуванням ОСОБА_1 .

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху та спричинив пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661519 09.05.2026 о 15 год. 10 хв. у м. Києві, по вул. Кільцева дорога, 16, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Camry», номерний знак НОМЕР_3 , при перестроюванні не дав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем «Renault Trafic», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався під керуванням ОСОБА_2 в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтись.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху та спричинив пошкодження транспортних засобів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Святошинський районний суд м. Києва постановою від 21 липня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнав винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та застосував до кожного із них адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 н.м.д.г., що становить 850 грн, стягнув в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Не погодившись із такою постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Мельниченко М.С. 27 липня 2026 року подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану постанову в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП скасувати, та ухвалити в цій частині нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В іншій частині постанову залишити без змін.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з пояснень водіїв, схеми місця ДТП, характеру пошкоджень та відеозапису вбачається, що маневр перестроювання Toyota Camry з четвертої у третю смугу був завершений задовго до зіткнення, при чому Renault Trafic знаходився позаду неї на відстані близько 58 метрів. Більш того, до ДТП Toyota Camry вже здійснювала перестроювання із третьої у другу смугу, що спростовує викладену в протоколі версію про перестроювання Toyota Camry як причину ДТП.

Вказує, що з висновку експерта №2026-0306 від 05 червня 2026 року вбачається невідповідність вимогам пп. 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 «б», 13.1 ПДР дій водія Renault, які перебували у причинному зв`язку з виникненням ДТП. Зокрема, експерт дійшов висновку, що при русі зі швидкістю 50 км/год та своєчасного застосування гальмування водій Renault мав технічну можливість уникнути зіткнення. Водночас технічної невідповідності вимогам п. 10.3 ПДР у діях водія Toyota експертом не встановлено.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Мельниченко М.С. апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ній.

Інший учасник ДТП - ОСОБА_2 - та його захисник - адвокат Равлюк В.В. у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або у суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності іншого учасника ДТП.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, долучений відеозапис, перевіривши законність, обґрунтованість і вмотивованість постанови суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, однак не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд вправі дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим їх ненадання до місцевого суду або необґрунтованим їх відхилення місцевим судом.

Апеляційна скарга подана лише в інтересах ОСОБА_1 , а тому переглядається апеляційним судом лише в частині визнання його винним за статтею 124 КУпАП.

За приписами пункту 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

Відповідно до визначення, наведеного у пункті 1.10 ПДР, дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції виходив із того, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною та підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема:

- протоколами про адміністративне правопорушення, в яких зафіксовані обставини вчинення адміністративних правопорушень;

- схемою місця ДТП, яка підписана учасниками ДТП;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- відеозаписом (файл під назвою «10.10.109.45_Велика Окружна-Петропавлівська_20260509151028_to_20260509151127»), яким зафіксовано, що перед зіткненням транспортних засобів автомобіль «Renault Trafic» рухався в межах однієї смуги, маневрів не здійснював;

- відеозаписом (файл під назвою «Parking 1_20260509-150000--20260509-150500»), яким зафіксовано обстановку на місці події та момент зіткнення транспортних засобів (1 хв. 45 сек.);

- висновком експерта № 2026-0306 від 05.06.2026;

- усними поясненнями ОСОБА_2 , захисника Мельниченка М.С., захисника Равлюка В.В. та експерта Автономова М.В., даними в судовому засіданні.

На підставі сукупності досліджених доказів під час розгляду справи встановлені наступні обставини: в день ДТП автомобіль «Toyota Camry» на ділянці дороги, де виділено п`ять смуг руху, з невеликою швидкістю рухався з крайньої лівої смуги руху в напрямку крайньої правої смуги руху, тобто послідовно здійснював маневри перестроювання. Разом з тим, зайнявши кожну наступну смугу руху, водій автомобіля «Toyota Camry», маючи таку можливість, не рухався нею прямо, а зменшував швидкість руху аж до повної зупинки транспортного засобу, змушуючи інших водіїв, що рухалися цими смугами, зменшувати швидкість та зупиняти транспортні засоби, щоб не допустити зіткнення з автомобілем, яким керував ОСОБА_1 . Невдовзі після того, як автомобіль «Toyota Camry» під керуванням ОСОБА_1 , що здійснював маневр перестроювання з четвертої у середню (третю смугу руху), зупинився в межах третьої смуги, до нього ззаду наблизився автомобіль «Renault Trafic», водій якого, рухаючись в межах третьої смуги, почав вживати заходів для зменшення швидкості руху у зв`язку з виникненням перешкоди у виді автомобіля «Toyota Camry», перед моментом зіткнення, після чого відбулося зіткнення транспортних засобів в межах третьої смуги руху.

Як вбачається з висновку експерта № 2026-0306 від 05.06.2026, розрахунки якого здійснювалися на основі даних відеозапису (файлу під назвою «Parking 1_20260509-150000--20260509-150500»), з моменту в`їзду автомобіля «Toyota Camry» в третю смугу руху до моменту зіткнення транспортних засобів пройшло 3 секунди.

За розрахунками експерта, автомобіль «Renault Trafic» знаходився на відстані близько 58 метрів від автомобіля «Toyota Camry» в момент початку виїзду останнього на третю смугу руху. При цьому слід зауважити, що експертом цей розрахунок здійснювався, виходячи з того, що швидкість автомобіля «Renault Trafic» до моменту зіткнення транспортних засобів постійно становила 70 км/год, що не відповідає даним відеозапису, зі змісту якого вбачається, що перед зіткненням транспортних засобів швидкість автомобіля «Renault Trafic» була значно зменшена. Відтак, слід констатувати, що автомобіль «Toyota Camry» почав здійснювати перестроювання з четвертої смуги руху у третю смугу в той час, коли відстань до автомобіля «Renault Trafic», який рухався по смузі, на яку мав намір перелаштуватися водій ОСОБА_1 , становила менше 58 метрів.

Даючи оцінку доводам захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка С.М. про недоведеність вини водія автомобіля «Toyota Camry» у невиконанні вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху, слід зазначити, що вони зводяться до того, що на момент зіткнення транспортних засобів автомобіль «Toyota Camry», вже перебував в межах третьої смуги руху, а відтак, на думку захисника, маневр перестроювання ОСОБА_1 був завершений, що виключає його вину в невиконанні приписів п. 10.3 Правил дорожнього руху. Тобто, на думку захисника Мельниченка С.М. , якщо водій, який здійснює маневр перестроювання, встигне до моменту зіткнення помістити весь корпус автомобіля в іншу смугу руху, то він виконає вимогу дати дорогу, передбачену п. 10. 3 Правил дорожнього руху, незалежно від того, чи змусить це інших водіїв зменшувати швидкість руху.

Однак, аргументи захисника не відповідають змісту п. 10.3 Правил дорожнього руху та не спростовують вини водія ОСОБА_1 , оскільки: 1) зіткнення автомобілів відбулося через 3 секунди після того, як автомобіль «Toyota Camry», який до того перебував в четвертій смузі руху, почав виконувати маневр перестроювання у третю смугу руху, по якій рухався автомобіль «Renault Trafic», відстань до якого становила менше 58 метрів; 2) зайнявши третю смугу, водій ОСОБА_1 не продовжував рух цією смугою, маючи таку можливість, а зменшив швидкість руху аж до повної зупинки транспортного засобу, чим створював небезпеку для руху та змушував водія автомобіля «Renault Trafic» негайно зменшити швидкість та зупинитися. Таким чином, здійснюючи маневр перестроювання з четвертої у третю смугу руху, водій автомобіля «Toyota Camry» ОСОБА_1 змушував водія «Renault Trafic», який рухався третьою смугою, негайно зменшити швидкість та зупинитися, тобто не виконав вимогу дати дорогу цьому транспортному засобу, що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку ОСОБА_1 мав намір перестроїтися, чим порушив вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху.

Разом з тим, суддею не враховуються дані висновку експерта № 2026-0306 від 05.06.2026 про те, що в діях водія автомобіля «Toyota Camry» не вбачається невідповідностей технічного характеру вимогам п. 10.3 Правил дорожнього руху, які б перебували в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, з огляду на наступне.

Висновок експерта в цій частині ґрунтується на тому, що контактна взаємодія транспортних засобів сталася за таких умов, при яких подія відбувалась поза межами поля зору водія автомобіля «Toyota Camry», а отже, на думку експерта, така обстановка носила характер аварійної. Як пояснив експерт в судовому засіданні, він зробив такий висновок, оскільки на момент зіткнення транспортних засобів автомобіль «Toyota Camry» був повернутий задньою частиною по відношенню до розташування автомобіля автомобілем «Renault Trafic», який рухався у попутному напрямку.

Однак, слід зауважити, що розташування автомобілів «один за одним» в момент зіткнення не може бути обставиною, яка свідчить про виконання водієм приписів пункту 10.3 Правил дорожнього руху, оскільки юридично значущою є не розташування транспортних засобів у момент зіткнення, а те, чи виконав водій перед початком перестроювання покладений на нього обов`язок дати дорогу транспортним засобам, які рухалися смугою, на яку він перестроювався. У випадках, коли внаслідок перестроювання транспортного засобу на іншу смугу водії, що рухалися тією смугою, змушені змінювати напрямок руху або швидкість руху, то вимога дати дорогу, передбачена п. 10.3 Правил дорожнього руху, не може вважатися виконаною. Разом з тим, за обставинами даної справи обстановка, яка носила характер аварійної, на наявність якої послався експерт, стверджуючи при дотримання водієм автомобіля «Toyota Camry» вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху, виникла внаслідок невиконання саме цим водієм вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху, на що експерт не звернув уваги. Також поза увагою експерта залишились те, що зіткнення автомобілів відбулося через 3 секунди після того, як водій автомобіля «Toyota Camry» почав виконувати маневр перестроювання з четвертої у третю смугу руху, по якій вже рухався автомобіль «Renault Trafic», відстань до якого становила менше 58 метрів. Слід зауважити, що така суперечлива позиція експерта, який не побачив першопричин аварійної обстановки, та суттєвих обставин ДТП, узгоджується з позицією захисника Мельниченка С.М. , який виступив замовником цієї експертизи, та наполягав на тому, що дорожньо-транспортна пригоди є результатом дій лише водія автомобілем «Renault Trafic». Фактично висновок експерта в цій частині є спробою легалізувати тезу захисника про відсутність порушень приписів п. 10.3 Правил дорожнього руху у діях водія автомобіля «Toyota Camry», оскільки він, здійснюючи маневр перестроювання, хоча і змушував інших водіїв зменшувати швидкість руху, однак встиг до моменту зіткнення помістити весь корпус автомобіля в іншу смугу руху, що само по собі не відповідає змісту п. 10.3 Правил дорожнього руху, закладеному нормотворцем.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, в вину ОСОБА_2 ставиться недотримання вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; та п. 12.3 Правил дорожнього руху, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Під час розгляду справи встановлено, що відстань від транспортного засобу «Renault Trafic», який рухався в межах третьої смуги, до автомобіля «Toyota Camry», коли водій цього транспортного засобу почав виконувати маневр перестроювання з четвертої у третю смугу руху, становила менше 58 метрів, а зіткнення транспортних засобів відбулося через 3 секунди після початку перестроювання. Зазначені обставини свідчать про те, що перешкоду у виді автомобіля «Toyota Camry» водій транспортного засобу «Renault Trafic» ОСОБА_2 спроможний був виявити, після чого він мав можливість зменшити швидкість аж до зупинки транспортного засобу, щоб уникнути зіткнення з транспортним засобом «Toyota Camry», який рухався з порушенням Правил дорожнього руху. Однак, як вбачається з даних відеозапису (файл під назвою «Parking 1_20260509-150000--20260509-150500»), водій автомобіля «Renault Trafic» ОСОБА_2 почав вживати заходів для зменшення швидкості руху не в момент виникнення перешкоди у виді автомобіля «Toyota Camry», а перед моментом зіткнення. Таким чином, водій ОСОБА_2 не виконав вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, що також зумовило пошкодження транспортних засобів.

Відтак, під час судового розгляду було встановлено, що пошкодження автомобілів зумовлено діями водія автомобіля «Toyota Camry» ОСОБА_1 , який при здійсненні перестроювання не виконав вимоги дати дорогу, чим порушив приписи п. 10.3 Правил дорожнього руху, та діями водія автомобіля «Renault Trafic» ОСОБА_2 , який при виникненні перешкоди - автомобіля «Toyota Camry», яку він об`єктивно спроможний виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху. Слід зауважити, що якби хто-небуть з цих водіїв не допустив вказаних порушень Правил дорожнього руху, траєкторії транспортних засобів одномоментно не пересіклися би, і ДТП не сталося б. Таким чином, пошкодження транспортних засобів перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з діями двох водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Апеляційний суд повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, а також підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи, а доводи апеляційної скарги цього не спростовують враховуючи таке.

Системне тлумачення пунктів 10.1 і 10.3 ПДР свідчить про те, що спеціальний обов`язок водія, який змінює смугу, виникає до початку перестроювання та зберігається до завершення маневру. Водій повинен не лише подати сигнал про намір змінити смугу, а й обрати такі момент, швидкість і траєкторію маневру, за яких транспортний засіб, що вже перебуває у смузі, на яку здійснюється перестроювання, не буде змушений змінювати швидкість або напрямок руху для уникнення зіткнення.

При цьому відповідно до пункту 9.4 ПДР подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

При цьому відповідно до пункту 9.4 ПДР подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

Як правильно встановив місцевий суд, автомобіль «Toyota Camry» під керуванням ОСОБА_1 на ділянці дороги, де рух організовано у п`ять смуг в одному напрямку, рухався з невеликою швидкістю фактично по діагоналі від крайньої лівої смуги у напрямку правих смуг, послідовно перетинаючи смуги руху.

При цьому, після зайняття чергової смуги автомобіль «Toyota Camry» не продовжував рух нею прямолінійно зі швидкістю транспортного потоку, а продовжував зміщення праворуч, одночасно зменшуючи швидкість руху аж до зупинки, внаслідок чого водії транспортних засобів, які вже рухалися відповідними смугами, були вимушені зменшувати швидкість та зупинятися для уникнення зіткнення.

Зазначений механізм руху автомобіля ОСОБА_1 безпосередньо простежується на наявних у матеріалах справи відеозаписах та спростовує доводи апеляційної скарги про те, що перестроювання автомобіля «Toyota Camry» з четвертої у третю смугу було повністю завершене задовго до ДТП, після чого автомобіль тривалий час рухався у третій смузі незалежно від попереднього маневру.

Навпаки, відеозапис відображає послідовний рух автомобіля «Toyota Camry» поперек смуг проїзної частини. При цьому невдовзі після його виїзду з четвертої смуги у третю автомобіль ОСОБА_1 зменшує швидкість аж до зупинки в межах третьої смуги, якою вже рухався автомобіль «Renault Trafic» під керуванням ОСОБА_2 .

Таким чином, саме автомобіль «Toyota Camry» виїхав безпосередньо на траєкторію руху автомобіля «Renault Trafic», змусивши його водія реагувати на виниклу попереду перешкоду шляхом інтенсивного зменшення швидкості.

При цьому з висновку експерта № 2026-0306 від 05 червня 2026 року вбачається, що від моменту в`їзду автомобіля «Toyota Camry» у третю смугу руху до моменту зіткнення транспортних засобів минуло лише близько трьох секунд, а тому твердження апелянта про те, що перестроювання з четвертої у третю смугу було завершено задовго до ДТП, не відповідає фактичним обставинам справи. Проміжок часу тривалістю близько трьох секунд між в`їздом автомобіля ОСОБА_1 у смугу руху автомобіля «Renault Trafic» та зіткненням об`єктивно не підтверджує наведеної в апеляційній скарзі версії про тривалий самостійний рух «Toyota Camry» третьою смугою після завершення перестроювання.

Не спростовує такого висновку і посилання апелянта на те, що безпосередньо перед зіткненням автомобіль «Toyota Camry» уже розпочав зміщення з третьої у другу смугу руху, оскільки саме по собі подальше зміщення автомобіля ОСОБА_1 у напрямку наступної смуги не перериває причинного зв`язку між ненаданням дороги автомобілю, який уже рухався третьою смугою, та виникненням ДТП.

Більше того, така обставина узгоджується з установленим судом першої інстанції загальним характером руху автомобіля «Toyota Camry», який не здійснював звичайного послідовного перестроювання із подальшим прямолінійним рухом у зайнятій смузі, а фактично продовжував рух по діагоналі через смуги проїзної частини.

Таким чином, намагання апелянта розмежувати рух автомобіля «Toyota Camry» на декілька самостійних, повністю завершених маневрів не відповідає об`єктивно зафіксованій на відеозаписі дорожній обстановці, а для оцінки дій ОСОБА_1 визначальним є те, що, виїжджаючи у третю смугу, якою вже рухався автомобіль «Renault Trafic», він не забезпечив такого виконання маневру, за якого водій цього транспортного засобу не був би вимушений змінювати швидкість руху.

Доводи апеляційної скарги про те, що в момент початку перестроювання автомобіль «Renault Trafic» знаходився приблизно за 58 метрів від автомобіля «Toyota Camry», також не спростовують висновків місцевого суду, оскільки суд першої інстанції правильно звернув увагу, що відповідний розрахунок у висновку експерта здійснено виходячи з прийнятого для розрахунку припущення про рух автомобіля «Renault Trafic» зі швидкістю 70 км/год до моменту зіткнення. Водночас безпосередній відеозапис свідчить, що перед зіткненням його швидкість істотно зменшувалася.

Тому визначена експертом величина близько 58 метрів не може сприйматися як безумовно встановлена фактична дистанція між транспортними засобами в момент виїзду «Toyota Camry» у третю смугу. Разом із цим навіть наведений у висновку розрахунок не змінює тієї обставини, що після виїзду «Toyota Camry» у третю смугу до зіткнення минуло лише близько трьох секунд, протягом яких автомобіль ОСОБА_1 продовжував змінювати характер свого руху та знижував швидкість аж до зупинки, а водій «Renault Trafic» був вимушений вживати заходів для уникнення зіткнення.

Апеляційний суд також відхиляє посилання на висновок експерта № 2026-0306 у частині встановлених експертом невідповідностей дій водія «Renault Trafic» вимогам пунктів 12.1, 12.3, 12.4, 12.9 «б», 13.1 ПДР та наявності у нього технічної можливості уникнути зіткнення, оскільки суд першої інстанції зазначених обставин не заперечував та за результатами розгляду справи визнав винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, також і ОСОБА_2 . Водночас встановлення порушень ПДР у діях іншого учасника ДТП саме по собі не виключає наявності порушення ПДР у діях ОСОБА_1 та причинного зв`язку між таким порушенням і настанням ДТП.

Так само посилання на те, що експертом не встановлено технічної невідповідності дій ОСОБА_1 вимогам пункту 10.3 ПДР, не є підставою для іншого вирішення справи, оскільки відповідно до статті 252 КУпАП жоден доказ не має для суду наперед установленої сили, а всі докази підлягають оцінці у їх сукупності за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні обставин справи.

У цьому випадку висновок експерта досліджувався місцевим судом разом із відеозаписами, схемою місця ДТП, поясненнями учасників справи, відомостями про характер та локалізацію пошкоджень транспортних засобів. Експерт Автономов М.В. також безпосередньо надавав пояснення в судовому засіданні суду першої інстанції.

Апеляційний суд не вбачає підстав для переоцінки цієї сукупності доказів у спосіб, запропонований апелянтом, тобто шляхом надання окремим положенням експертного висновку наперед визначального значення та їх відокремлення від безпосереднього відеозапису події.

Відеозаписи мають істотне значення для встановлення механізму ДТП, оскільки безпосередньо та в динаміці відображають траєкторії руху транспортних засобів до зіткнення. З них вбачається рух автомобіля ОСОБА_1 по діагоналі через смуги проїзної частини, виїзд у третю смугу, якою рухався автомобіль ОСОБА_2 , подальше зменшення швидкості «Toyota Camry» та вимушене гальмування автомобіля «Renault Trafic».

Ці відомості узгоджуються зі схемою ДТП, характером пошкоджень транспортних засобів, письмовими поясненнями учасників події та іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції.

З урахуванням викладеного, висновок місцевого суду про те, що ОСОБА_1 , здійснюючи перестроювання, не надав дорогу автомобілю «Renault Trafic», який рухався в попутному напрямку смугою, на яку він перестроювався, унаслідок чого виникла дорожня ситуація, яка завершилася зіткненням транспортних засобів, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та недоведеність його вини поза розумним сумнівом є безпідставними й спростовуються дослідженими доказами.

Істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які б вплинули на правильність установлених судом першої інстанції обставин та були підставою для скасування постанови в оскарженій частині, апеляційним судом не встановлено.

Підстав для закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення апеляційний суд не встановив.

Відповідно до частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

За таких обставин апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка М.С. задоволенню не підлягає, а постанова Святошинського районного суду міста Києва від 21 липня 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Мельниченка Миколи Сергійовича - залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 липня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Желепа