Вирок від 11 серпня 2026 р. у справі №761/15918/24 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг

Дата: 11 серпня 2026 р.

Справа: №761/15918/24

Суддя: Сітайло Олена Миколаївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 , прокурора Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42023163040000072 від 25.12.2023 року за ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Києва, українку, громадянку України, заміжню, з вищою освітою, виконуючу обов`язки завідувача консультативного поліклінічного відділення ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України», зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гри.

Судом визнано доведеним, що у невстаповлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше грудня 2023 року у ОСОБА_6 , виник протиправний, злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення посадовими особами КНП«Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Святошинського району міста Києва, КНП «Київський міський психоневрологічний диспансер № 4» та Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» щодо виготовлення довідок про відповідний стан здоров`я ОСОБА_10 та посадових осіб Київського міського центру медико-соціальної експертизи щодо узгодження другої групи інвалідності ОСОБА_10 .

Так, 31.01.2024 приблизно о 11 годині 00 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, дотримуючись раніше розробленого плану, знаходячись біля поліклінічного відділення Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. Академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України» за адресою: м. Київ, вул. Майбороди Платона, 32, заздалегідь домовившись про зустріч, зустрілася з ОСОБА_10 та під час зустрічі повідомила йому про те, що для отримання другої групи інвалідності йому необхідно отримати довідки про відповідний стан здоров`я, а саме йому необхідно пройти медичний огляд у лікарів у місті Києві, в яких вона йому скаже, за результатами якого лікарі йому випишуть довідки з необхідним діагнозом та вона зможе в подальшому вплинути на посадових осіб Київського міського центру медико-соціальної експертизи, які на підставі вказаних довідок узгодять другу групу інвалідності.

Надалі, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 попрямували до КПП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Святошинського району міста Києва, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Петра Курінного, 2, в якому ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_6 зайшов до кабінету лікаря- невролога та пройшов формальний медичний огляд, після чого, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 направилися до КІШ «Центр первинної медико- санітарної допомоги № 3» Святошинського району міста Києва, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Данила ІЦсрбаківського, 64А, в якому ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_6 зайшов до кабінету лікаря- психіатра та пройшовши медичний огляд у нього, отримав обхідний лист на МСЕК з діагнозом про стан здоров`я, котрий необхідний для отримання групи інвалідності.

Після чого, ОСОБА_6 , з мстою отримання неправомірної вигоди в розмірі 8000 доларів США, за вплив на посадових осіб КГІГІ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3» Святошинського району міста Києва, КИП «Київський міський психоневрологічний диспансер № 4» та Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.ГІ. Ромоданова Національної академії медичних наук України» щодо виготовлення довідок про відповідний стан здоров`я ОСОБА_10 та посадових осіб Київського міського центру медико-соціальної експертизи щодо узгодження другої групи інвалідності ОСОБА_10 , разом з ним попрямувала до поліклінічноговідділення Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. Академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України» за адресою: м. Київ, вул. Майбороди Платона, 32.

Зайшовши до службового кабінету ОСОБА_6 , який розташований в приміщенні поліклінічного відділення Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. Академіка А.П. Ромоданова Національної академії наук України» за адресою: м. Київ, вул. Майбороди Платона, 32 приблизно о 14 годині 25 хвилин, більш точного часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_6 падала ОСОБА_10 консультаційний висновок спеціаліста № 23-39776 від 31.01.2024 виданий лікарем Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України» з діагнозом про стан здоров`я, котрий необхідний для отримання групи інвалідності, після чого, ОСОБА_6 , переслідуючи свій протиправний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, одержала від ОСОБА_10 , неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 8000 доларів СІНА, що станом на 31.01.2024 згідно офіційного курсу Національного банку України становило 302 996 (триста дві тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Отриманими від ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди грошовими коштами у розмірі 8000 доларів США ОСОБА_6 мала намір розпорядитися на власний розсуд, однак була викрита та затримана на місці вчинення злочину співробітниками правоохоронних органів.

Прокурор Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_12 , не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року скасувати в частині призначення покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Ухвалити у цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_13 покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу у розмірі 17 824 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 303 008 гривень. В іншій частині вирок залишити без зміни.

В обгрунтування апеляційних вимог прокурор звертає увагу на те, що у відповідності до ч.2 ст. 53 КК України за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення дохід незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією частини статті КК України.

Разом з тим, вказує, що згідно з вироком обвинувачена ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 8000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.01.2024 становило 302 996, 9 грн. У зв`язку з цим, призначений судом розмір штрафу ОСОБА_6 не може бути меншим, ніж сума отриманого нею розміру неправомірної вигоди.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_14 , непогоджуючись із вироком суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідностю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої в частині призначеного покарання.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 369-2 ККУкраїни покарання у виді штрафу у розмірі 17 825 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 303 025 гривень. В іншій частині вирок залишити без зміни.

В обгрунтування таких вимог, прокурор звертає увагу на положення ст. 53 КПК України, а також фактичні обставини кримінального правопорушення, згідно яких обвинувачена отримала від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 8000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 31.01.2024 становило 302 996, 9 грн, тому, вважає, що розмір штрафу ОСОБА_6 має бути визначений у релевантному розмірі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційні скарги та просив вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, думку захисника та обвинуваченої, які заперечили проти задоволення апеляційних скарг, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та часткового задоволення апеляційної скарги прокурора Суворовської окружної прокуратури міста Одеси.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним, обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені представленими в справі доказами в їх сукупності, які не досліджувалися судом за згодою учасників судового провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

З огляду на доведеність винності вірною є й кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Порушень кримінального процесуального закону, які могли би істотно вплинути на висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченої та кваліфікацію її дій за ч. 2 ст. 369-2 КК України, колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційних скарг про те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного вироку і визначенні розміру покарання у виді штрафу безпідставно не застосував вимоги ч.2 ст.53, п.1 ч.1 ст.65 КК України, колегія суддів вважає обгрунтованими.

Так, санкцією ч.2 ст.369-2 КК України передбаченоальтернативне покарання: у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції дотримався положень ст. 65 КК України у повній мірі: врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення; особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на спеціальних обліках не перебуває, має подяки від громадських організацій; обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину; відсутність обставин, що обтяжують покарання, - та дійшов висновку про призначення ОСОБА_6 більш м`якого виду покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 369-КК України - штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, ч. 2 ст. 53 КК України передбачено, що за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.

Так, згідно фактичних обставин, які ніким не оспорюються, ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_10 неправомірну вигоду у виді 8000доларів США, що за курсом НБУ на час вчинення злочину становило 302 996гривень 80 коп.

У зв`язку з чим, відповідно до ч.2 ст.53 КК України розмір штрафу в даному випадку не може бути меншим за розмір отриманої неправомірної вигоди, а саме: 302 996, 80 грн, тобто за розмір отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.

Отже, призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції безпідставно не застосував ч.2 ст.53 КК, що згідно п.4 ч.1 ст.409, п.1 ч.1 ст.413 КПК України, є підставою для скасування вироку.

Враховуючихарактер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення обвинуваченій ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України із застосуванням положень ч.2 ст. 53 КК України у виді штрафу в розмірі 17 824 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 303 008 грн, що є максимально наближеним розміром до отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу. Таке покарання на переконання суду апеляційної інстанції, відповідає меті покарання у розуміння ст. 50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів як нею, так і іншими особами.

Відтак, апеляційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_15 підлягає задоволенню, апеляційна скарга прокурора Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_9 - частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Суворовської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_9 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_15 задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого 2025 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, скасувати в частині призначеного покарання.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 396-2 КК України із застосуванням ч. 2 ст. 53 КК України у виді штрафу в розмірі 17 824 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 303 008 (триста три тисячі вісім) грн.

В іншій частині вирок щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.

Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: ______________ ____________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua