Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №754/9125/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/11364/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2026 року місто Київ

справа №754/9125/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.

за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-25» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Галась І.А., у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-25» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року позивач ЖБК «Арсеналець-25» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року позовну заяву ЖБК «Арсеналець-25» залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ЖБК «Арсеналець-25» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В мотивування вимог посилався на те, що 27 січня 2026 року представник позивача прибув до суду першої інстанції у визначений час, однак судове засідання не відбулося у зв`язку з технічними недоліками в роботі ВКЗ, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання. Призначено нову дату судового засідання - 12 лютого 2026 року.

Вказував, що 09 лютого 2026 року позивач, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами, подав до суду першої інстанції заяву від 30 січня 2026 року про розгляд справи без присутності представника позивача, яку суд не врахував.

Зазначав, що подання заяви про розгляд справи без присутності представника позивача покликано об`єктивними обставинами та поважними причинами, оскільки через безперервні атаки на комунальну інфраструктуру міста Києва, в січні 2026 року було заподіяно значних руйнувань систем опалення, водопостачання в Деснянському районі м. Києва і не лише в ньому, що є загальновідомим фактом. Внаслідок чого, представник позивача - голова правління ЖБК «Арсеналець-25» Панас С.Б. був зайнятий на ремонтах та усуненні пошкоджень системи опалення та енергопостачання в будинках, які входять до ЖБК «Арсеналець-25» та не мав об`єктивної можливості взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 12 лютого 2026 року.

Посилався на те, що в заяві було повідомлено про те, що представник позивача - адвокат Сенчило В.В. перебуває на службі в лавах Збройних Сил України і не зможе приймати участь у судових засіданнях по даній справі. Також зазначено, що позивачем надано всі докази на обгрунтування позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та прийняти рішення у справі. Проти заочного рішення не заперечує.

Зазначав, що 27 квітня 2026 року, ознайомившись з матеріалами судової справи було виявлено, що в матеріалах справи відсутня заява позивача від 30 січня 2026 року, яка зареєстрована в Деснянському районному суді міста Києва 09 лютого 2026 року та відповідно до якої позивач повідомляв суд про неможливість приймати участь у судових засіданнях представників та просив розглянути справу по суті, проти заочного рішення не заперечував. Працівники суду не змогли пояснити причини відсутності вказаної заяви в матеріалах справи.

Вказував, що з 12 березня 2026 року по 20 березня 2026 року представник позивача, який є головою Правління ЖБК «Арсеналець-25» Панас С.Б. перебував на стаціонарному лікуванні в ДНП «Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України» з діагнозом гострий Q-інфаркт міокарду нижньої стінки ЛШ та з іншими супутніми захворюваннями, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого №1450/26.

04 серпня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2024 року позивач ЖБК «Арсеналець-25» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року позов ЖБК «Арсеналець-25» задоволено.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 16 вересня 2024 року задоволено, скасовано заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 вересня 2024 року, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до судового розгляду справи.

У вересні 2025 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог.

У справі призначалися судові засідання, зокрема на: 27 січня 2026 року о 15.00 год., 12 лютого 2026 року о 12.30 год., 10 березня 2026 року о 14.30 год., 20 квітня 2026 року о 15.00 год.

У судове засідання призначене на 27 січня 2026 року о 15.00 год. з`явився представник позивача ЖБК «Арсеналець-25» - Панас С.Б., однак розгляд справи було відкладено на 12 лютого 2026 року о 12.30 год.

Згідно довідки складеної секретарем судового засідання від 12 лютого 2026 року судове засідання не фіксувалося технічними засобами відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи. Розгляд справи було відкладено на 10 березня 2026 року о 14.30 год.

Про розгляд справи на 10 березня 2026 року о 14.30 год. позивач ЖБК «Арсеналець-25» був повідомлений належним чином шляхом доставлення судової повістки до його електронного кабінету 21 лютого 2026 року (т.1 а.с.194).

Відповідно до довідки складеної секретарем судового засідання від 10 березня 2026 року судове засідання не фіксувалося технічними засобами відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи. Розгляд справи було відкладено на 20 квітня 2026 року о 15.00 год.

Про розгляд справи на 20 квітня 2026 року о 15.00 год. позивач ЖБК «Арсеналець-25» був повідомлений належним чином шляхом доставлення судової повістки до його електронного кабінету 08 квітня 2026 року (т.1 а.с.195).

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року позовну заяву ЖБК «Арсеналець-25» залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що у судові засідання, які відбулися 10 березня 2026 року та 20 квітня 2026 року представники позивача не з`явилися, про час і місце судового засідання ЖБК «Арсеналець-25» повідомлявся належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача до суду не надходило.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача, зокрема ч.5 цієї статті передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у постановах від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19, від 16 жовтня 2020 року у справі №910/8816/19).

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі №522/7428/15,від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі №752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц.

Звертаючись з апеляційною скаргою позивач ЖБК «Арсеналець-25» вказував на те, що 09 лютого 2026 року його представник, добросовісно користуючись своїми процесуальними правами, подав до суду першої інстанції заяву від 30 січня 2026 року про розгляд справи без присутності представника позивача, яку суд не врахував. Зазначав, що подання заяви про розгляд справи без присутності представника позивача покликано об`єктивними обставинами та поважними причинами, оскільки через безперервні атаки на комунальну інфраструктуру міста Києва, в січні 2026 року було заподіяно значних руйнувань систем опалення, водопостачання в Деснянському районі м. Києва і не лише в ньому, що є загальновідомим фактом. Внаслідок чого, представник позивача - голова правління ЖБК «Арсеналець-25» Панас С.Б. був зайнятий на ремонтах та усуненні пошкоджень системи опалення та енергопостачання в будинках, які входять до ЖБК «Арсеналець-25» та не мав об`єктивної можливості взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 12 лютого 2026 року.

На підтвердження своїх доводів до апеляційної скарги додано копію заяви ЖБК «Арсеналець-25» від 30 січня 2026 року про розгляд справи без представника позивача, на якій міститься штамп Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року про її прийняття.

У вказаній заяві голова правління ЖБК «Арсеналець-25» Панас С.Б. повідомляв суд, що у зв`язку з безперервними атаками РФ на комунальну інфраструктуру він цілодобово зайнятий на ремонтах та усуненні пошкоджень системи опалення та енергопостачання в 4-х будинках, які входять до ЖБК «Арсеналець-25». Представник ЖБК «Арсеналець-25» - адвокат Сенчило В.В. призваний до лав ЗСУ, тому вони не можуть бути присутніми 12 лютого 2026 року о 12.30 год. на судовому засіданні. Вказував, що позивачем надані всі обгрунтування та докази до матеріалів справи. Просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та ухвалити рішення. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували (т.1 а.с.222).

При цьому, заява ЖБК «Арсеналець-25» від 30 січня 2026 року про розгляд справи без представника позивача відсутня в матеріалах справи.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним. Відтак в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами, обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 цього Кодексу, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України.

ЄСПЛ у рішенні від 18 жовтня 2005 року в справі «МПП «Голуб» проти України» відзначив, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Загалом ЄСПЛ у своїй практиці критично оцінює надмірну формалізованість вимог національного законодавства різних держав-учасниць, що перешкоджають доступу до суду.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі № 759/4107/17-ц, від 15 квітня 2020 року в справі №201/10953/18-ц, від 21 жовтня 2020 року в справі № 756/13550/16-ц.

Згідно практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач відмовився в будь-який опосередкований спосіб від своїх вимог, і в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази про втрату його інтересу до позову.

Беручи до уваги те, що позивач скористався своїм правом та подав до суду першої інстанції заяву про розгляд справи без представника позивача, яка міститься штамп Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року про її прийняття, однак остання відсутня в матеріалах справи, а відтак висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду є передчасним.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріальногоправа, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про залишення позовної заяви ЖБК «Арсеналець-25» без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-25» - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: