Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №367/5176/21 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 367/5176/21

провадження № 22-ц/824/13225/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою боржника ОСОБА_1 про розстрочення сплати заборгованості за аліментами у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітньої дитини, за участі приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2026 року в складі судді Мерзлого Л. В.,

установив:

02 серпня 2021 року суддею Ірпінського міського суду Київської області Мерзлим Л. В. видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 13.07.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08 січня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1.

09 січня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І. І. винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

09 січня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І. І. винесено постанову про арешт майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

04 лютого 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І. І. складено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів з 13 липня 2021 року по 31 січня 2026 року в сумі 241 988,24 грн.

08 березня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Коваленка Я. О. звернувся до суду з заявою, в якій просив:

розстрочити сплату заборгованості за аліментами в рамках виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу Ірпінського міського суду Київської області по справі №367/5176/21, виданого 02 січня 2026 року, в розмірі 241 988,41 грн шляхом погашення заборгованості щомісячно в розмірі 10 082,86 грн, починаючи з дати набрання законної сили рішення (ухали) протягом наступних 24 місяців;

скасувати постанову приватного виконавця Крегула І. І. ВП НОМЕР_1 від 09 січня 2026 року про арешт коштів боржника;

скасувати постанову приватного виконавця Крегула І. І. ВП НОМЕР_1 від 09 січня 2026 року про арешт майна боржника.

В обґрунтування поданої заяви вказав, що 04 лютого 2026 року ОСОБА_1 отримав від приватного виконавця розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 04.02.2026, згідно якого станом на 31 січня 2026 року заборгованість зі сплати аліментів починаючи з 13 липня 2021 року по 31 січня 2026 року становить 241 988,41 грн.

Як вбачається з інформації з АСВП, судовий наказ Ірпінського міського суду Київської області від 02 серпня 2021 року по справі №367/5176/21, виданий 02 січня 2026 року, пред`явлено до примусового виконання та відкрито виконавче провадження 08 січня 2026 року.

Боржник не знав і не міг знати про наявність судового наказу про стягнення з нього аліментів, оскільки справа розглядалася без його повідомлення. Про існування судового наказу боржнику стало відомо тільки у січні 2026 року, після відкриття виконавчого провадження та винесення приватним виконавцем постанов про арешт майна боржника та арешт коштів боржника від 09 січня 2026 року.

Таким чином, заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 241 988,41 грн виникла не з вини боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

Просив врахувати, що боржник за період нарахування заборгованості зі сплати аліментів ніде не працював і не мав доходів. За таких підстав він позбавлений можливості сплатити одразу всю заборгованість, нараховану за попередні 5,5 років та сплачувати поточні аліменти, починаючи з 01 лютого 2026 року щомісячно.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

У випадку ненадання судом розстрочки сплати заборгованості за аліментами, відпадуть підстави для арешту коштів та майна боржника. За наведеного вказані постанови підлягатимуть скасуванню.

30.03.2026 представник стягувача ОСОБА_4 - адвокат Педенко С. В. подала заперечення на заяву про розстрочення сплати заборгованості за аліментами.

Зазначила, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та обов`язків щодо дитини. Боржник у добровільному порядку не вжив жодних заходів щодо сплати аліментів у визначеному судом розмірі. Сам по собі факт пред`явлення виконавчого документа до виконання у 2026 році не створив заборгованості, а лише зафіксував її розмір та запустив механізм примусового виконання рішення суду. Заборгованість виникла виключно внаслідок недобросовісної поведінки боржника. Переконливих доказів, які б беззаперечно слугували підставою для розстрочення сплати заборгованості за аліментами боржником не надано. Також боржником не доведено можливості виконання ним запропонованої розстрочки.

26.05.2026 представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Я. О. надав докази сплати лютів за лютий, березень, квітень та травень 2026 року на загальну суму 30 926 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2026 року заяву задоволено. Розстрочено боржнику ОСОБА_1 сплату заборгованості за аліментами в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/5176/21, виданого 02 січня 2026 року, у розмірі 241 988,41 грн шляхом погашення заборгованості щомісячно у розмірі 10 082,86 грн, починаючи з дати набрання законної сили рішення (ухвали) протягом наступних 24 місяців.

Постанову приватного виконавця Крегула І. І., винесену 09 січня 2026 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 про арешт коштів боржника, скасовано.

Постанову приватного виконавця Крегула І. І., винесену 09 січня 2026 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 про арешт майна боржника, скасовано.

Суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась у боржника внаслідок того, що судовий наказ про стягнення аліментів на утримання дитини, який був виданий Ірпінським міським судом Київської області 02 серпня 2021 року, не пред`являвся протягом довготривалого періоду часу до примусового виконання (понад 5 років). Суд вважав, що погашення суми заборгованості разом зі сплатою поточних платежів по аліментах призведе до надмірного фінансового навантаження на стягувача, який згідно наявної у матеріалах справи інформації за період нарахування заборгованості зі сплати аліментів ніде не працював та не мав офіційних доходів. ОСОБА_1 після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу свої батьківські обов`язки виконує регулярно, про що свідчать копії платіжних інструкцій про сплату аліментів, не зважаючи на вказаного у платіжках платника ОСОБА_5 .

Суд вважав винесені приватним виконавцем постанови про арешт коштів боржника від 09 січня 2026 року та про арешт майна боржника від 09 січня 2026 року такими, що порушують права боржника ОСОБА_1 на користування та розпоряджання своїми коштами чи майном, у зв`язку з чим, суд вважав їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

18 червня 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І. І. через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2026 року в повному обсязі.

Вважає вказану ухвалу суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з наступним ухваленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про розстрочення сплати заборгованості за аліментами та скасування постанов приватного виконавця про арешт та майно боржника у повному обсязі.

Зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано наступне майно: земельна ділянка, кадастровий номер: 3221887500:07:042:003, площа (га) 0,0623, цільове призначення: для колективного садівництва, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Синяківська, садове товариство «Полум`я», дата державної реєстрації: 13.09.2016 року.

09.03.2026 приватним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесені постанови про опис та арешт майна боржника.

Станом на теперішній час у власності боржника не було виявлено коштів, рухомого майна, достатнього для повного виконання рішення суду, вжитими заходами не вдалось примусово виконати рішення суду фактично в повному обсязі, що вказувало на необхідність визначити частку майна боржника у майні, яким він володіє спільно зі стягувачем ОСОБА_2 , з метою звернення стягнення на його частку в рахунок погашення боргу.

Оскільки у власності боржника є нерухоме майно, достатнє для повного виконання рішення суду, вважає, що не було необхідності у задоволенні заяви про надання розстрочки виконання наказу суду.

Крім того, оскаржуваною ухвалою встановлено, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась внаслідок недобросовісних дій стягувача. Такі висновки суду є необґрунтованим і не підтверджений жодними належними доказами чи нормами права.

Виникнення заборгованості зі сплати аліментів обумовлене положеннями законодавства щодо стягнення аліментів з дня звернення до суду та не є наслідком будь-яких протиправних чи недобросовісних дій стягувача. Фактично суд без належних правових підстав поклав на стягувача негативні наслідки реалізації ним гарантованого законом права на отримання аліментів та примусове виконання судового рішення.

Висновок суду про протиправність постанов приватного виконавця про арешт коштів та майна боржника від 09 січня 2026 року є необґрунтованим та винесеним без належного мотивування. Постанови були винесені в межах відкритого виконавчого провадження, на підставі та у спосіб, визначені Законом України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення реального та своєчасного виконання судового рішення. Факт надання боржнику розстрочення виконання рішення не є безумовною підставою для скасування заходів примусового виконання та зняття арештів з майна та коштів боржника.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_2 - адвокат Педенко С. В. просила апеляційну скаргу приватного виконавця задовольнити.

Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Крваленко Я. О. просив апеляційну скаргу приватного виконавця залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 01 червня 2026 року без змін.

На підтвердження належного, повного та своєчасного виконання боржником ухвали суду від 01 червня 2026 року надав квитанції про сплату аліменнтів за липень -вересень 2026 року у розмірі по 7 731,50 грн кожна, про сплату за липень-вересень 2026 року розстроченої заборгованості згідно оскаржуваної ухвали у розмірі 10 082, 86 грн кожна.

07.09.2026 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І. І. через підсистему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без його участі на підставі в матеріалах справи документів.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, про що виносить відповідну постанову.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Законом можуть встановлюватися особливості щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

За змістом ч.1 ст.197 Сімейного кодексу України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.

Звертаючись до суду з заявою про розстрочення сплати заборгованості за аліментами в рамках виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з примусового виконання судового наказу Ірпінського міського суду Київської області по справі №367/5176/21, виданого 02 січня 2026 року, в розмірі 241 988,41 грн, боржник ОСОБА_1 посилався на об`єктивну неможливість одночасного погашення всіє заборгованості, відсутність у нього доходів, а також відсутність своєї вини у виникненні заборгованості.

Постановляючи ухвалу про розстрочення заборгованості зі сплати аліментів в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання судового наказу Ірпінського міського суду Київської області по справі № 367/5176/21, виданого 02 січня 2026 року, у розмірі 241 988,41 грн шляхом погашення заборгованості щомісячно у розмірі 10 082,86 грн, починаючи з дати набрання законної сили рішення (ухвали) протягом наступних 24 місяців, суд першої інстанції виходив з обставин справи та наявності правових підстав для задоволення заяви боржника про розстрочення виконання судового наказу про стягнення аліментів.

Стягувачем ОСОБА_2 вказане судове рішення щодо задоволення заяви боржника ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини оскаржено у визначеному законом порядку не було.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про розстрочення виконання судового наказу про стягнення аліментів, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І. І. не навів доводів, яке його суб`єктивне чи інтереси порушені внаслідок задоволення вказаної заяви.

Сама по собі незгода приватного виконавця з розстроченням судового рішення, за відсутності апеляційної скарги стягувача, не може слугувати достатньою підставою для скасування ухваленого по справі рішення в цій частині, оскільки останнє не стосується його прав чи обов`язків.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про можливість залишення без змін ухвали суду першої інстанції в частині задоволення заяви боржника про розстрочення виконання судового наказу про стягнення аліментів, без наведення відповідних висновків щодо обґрунтованості судового рішення в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині скасування постанов приватного виконавця Крегула І. І. від 09 січня 2026 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2 про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 18 Закону зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини третьої статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника.

З наведеного убачається, що правовою метою накладення державним виконавцем арешту на майно та кошти боржника є забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Боржником ОСОБА_1 скарга на дії приватного виконавця щодо винесення постанов про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника від 09.01.2026 в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 подана не була, а в межах поданої заяви про розстрочення виконання судового рішення питання про скасування вказаних постанов не могло бути предметом судового розгляду.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку, що провадження у справі в цій частині заяви необхідно закрити, роз`яснивши, що боржник не позбавлений можливості звернення до суду з відповідною скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.

Керуючись ст. 255, 367, 368, 374, 375, 377, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2026 року в частині задоволення заяви представника боржника ОСОБА_1 про скасування постанов приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника від 09.01.2026 в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 скасувати.

Провадження у справі в цій частині заяви закрити.

В решті ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.09.2026.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук