Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №497/1788/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2131/26

Справа № 497/1788/24

Головуючий у першій інстанції Раца В. А.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Драгомерецького М. М.,

суддів колегії Громіка Р. Д., Сегеди С. М.,

при секретарі Скрипченко Г. В.,

за участю представника Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області - Бурди Т. С.,

переглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цоєва Вікторія Вікторівна, на рішення Болградського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому просила суд:

- визнати протиправним рішення Криничненської сільської ради Болградського району від 12.04.2024 в частині створення Центру освіти та розвитку талантів Криничненської сільської ради Болградського району, який не передбачає посаду директора Криничненського будинку культури і визнати реорганізацію передбачену даним рішенням - незаконною і вдаваною;

- поновити її на посаді директора Криничненського будинку культури;

- стягнути з відповідача на її користь заробітну плату, за весь час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення, тобто з 30 червня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона з 01 липня 2019 року працювала директором Криничненського будинку культури згідно з розпорядженням №37 сільського голови Велікова С. П. від 01.07.2019. 14 червня 2021 року її було звільнено за прогул без поважних причин, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП згідно розпорядження Криничненського сільського голови від 14.06.2021. Це звільнення було незаконним і вона звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі. Вона була впевнена, що її звільнення є результатом негативного і необ`єктивного відношення до неї саме сільського голови. Хоча конкретних винних з її боку причин для такого відношення не було. Отже, їй не відомо, чому саме за мету було поставлено її негайне звільнення з посади директора. В Криничненському будинку культури вона працювала з 2006 року хормейстером, а потім і художнім керівником, до призначення на посаду директора, однак, ніяких нарікань та зауважень за час її роботи в Криничненському будинку культури з 2006 року ніколи не було. З листопада 2021 року її позов був задоволений та її поновлено на посаді. Після того, як її фактично примусово для відповідача поновили на посаді, всі ці три роки, до сьогоднішнього дня, їй постійно давали зрозуміти, що працювати вона не буде на посаді та їй краще звільнитися самій. Їй декілька разів влаштовували різноманітні перевірки, складали комісії для здійснення цих перевірок, комісії складали акти та хотіли довести її до звільнення за власною ініціативою. Але, коли зрозуміли, що вона не звільниться сама і її неможливо звільнити за низьку кваліфікацію чи якісь інші недоліки в роботі, то вони вирішили провести вдаване скорочення посад. Так, 22 квітня 2024 року вона отримала попередження, що створюється Комунальна установа «Центр просвіти та розвитку талантів» Криничненською сільською радою, на підставі рішення Криничненської сільської ради Болградського району, і її буде звільнено згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, тобто у зв`язку зі скороченням посади, яку вона займає. Отже, вищевказаним рішенням начебто буде скорочено посаду «директор Будинку культури», при чому це тоді, як сам будинок залишається, і звісно буде посадова особа, яка повністю буде виконувати функції колишнього директора Будинку культури і знаходитись в будинку культури. Тобто всі ці події пов`язані лише з її звільненням. В жодній іншій громаді Болградського району не проводились такі реорганізації з виключенням зі штату працівників посади «директор Будинку культури», що ще раз говорить про вкрай необ`єктивне негативне відношення до неї, позивачки, з боку адміністрації Криничненської сільської ради, тому для захисту своїх порушених прав вона звертається з цими позовними вимогами.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 12 квітня 2024 року Криничненською сільською радою було прийнято рішення №767-VІІІ «Про створення Центру просвіти та розвитку талантів Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області», яким вирішено створити Комунальну установу «Центр просвіти та розвитку талантів» Криничнеської сільської ради Болградського району Одеської області, також цім рішенням затверджено Статут Комунальної установи, структуру та штатну чисельність. Установа заснована на майні, що належить на праві комунальної власності Криничненської сільської ради Болградського району в межах повноважень, визначених законодавством України. Вона є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, бланки та штампи, необхідні для організації своєї роботи. Установа об`єднує музей етнографії та історії Болградського району, Криничненську сільську бібліотеку, Криничненський будинок культури, Косянський будинок культури та клуб в селі Новоозерне, відділ фізкультури та спорту за адміністративно-територіальним принципом у єдиному структурно-цілісному утворенні для найбільш ефективного використання ресурсів Криничненської сільської ради. Відповідно до статуту установи вона виконує функції усіх вище перелічених установ та керівником цієї установи може бути особа, яка має педагогічну та/або психологічну вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче магістра, стаж роботи не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки. 23 квітня 2024 року у зв`язку із створенням КУ «Центр просвіти та розвитку талантів», штатний розпис якої не передбачає посаду «директор будинку культури», відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України відповідачем було попереджено позивача про майбутнє звільнення із займаної посади, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку. 22 квітня 2024 року відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 переведення на чотири вакантні посади в новій установі, в тому числі - адміністратора Криничненського будинку культури. Однак позивач навіть, відмовилася від ознайомлення з пропозицією відповідача щодо зайняття вищевказаних вакантних посад. 18 червня 2024 року відбулась сорок п`ята серія VІІІ скликання Криничненської сільської ради за результатами якої прийнято рішення про втрату чинності рішень від 21.12.2023 №668-VІІІ «Про затвердження структури та штатного розпису Криничненського будинку культури, будинку культури в селі Коса та клубу в селі Новоозерна 2024 рік» та №674-VІІІ «Про затвердження структури та штатного розпису Криничненської сільської бібліотеки на 2024 рік» від 18.06.2024. 28.06.2024 Криничненським сільським головою було прийнято розпорядження №57, яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора Криничненського будинку культури з 30 червня 2024 року на підставі п. 1 ч. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штатів. Обраний позивачем спосіб захисту на думку представника передбачає втручання в дискреційні повноваження Криничненської сільської ради, як органу місцевого самоврядування, що є недопустимим. Комунальна установа створена сільською радою в порядку ч. 6 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в рамках її виключних дискреційних повноважень, як засновника та суб`єкта діяльності у сфері культури, фізичної культури та спорту, бібліотечної та музейної справи, з метою часткового делегування її функцій з розвитку культури, всіх жанрів та видів мистецтв, фізичної культури та спорту, бібліотечної справи, музейної справи, а також для задоволення потреб мешканців територіальної громади у цих сферах. Окрім цього представник відповідача зазначає, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення Криничненської сільської ради від 12.04.2024 №767-VІІІ може розглядатися виключного судом адміністративної юрисдикції. Вище перелічене на думку представника відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову.

Окрім того, від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він посилається на вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України, а саме власник підприємства/установи вважається таким, що належно виконав вимоги законодавства щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», орган місцевого самоврядування самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис на підставі фонду оплати праці, передбаченого фінансовим планом. У попередженні про наступне вивільнення від 22 квітня 2024 року ОСОБА_1 була повідомлена про скорочення її посади з 01 липня 2024 року та запропоновано виплату вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку, а також було запропоновано переведення на інші посади у зв`язку із створенням КУ «Центр просвіти та розвитку талантів» Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області. Отже відповідач пропонував позивачу перелік вакантних посад, які вона отримала відповідно до стану освіти, навичок та вмінь, а тому була ознайомлена про вакантні посади у новоствореній установі. Проте, ОСОБА_1 не надала згоди на переведення на жодну із запропонованих їй посад.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цоєва В. В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Болградського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Цоєва В. В. в судове засідання до апеляційного суду не з`явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендоване повідомлення про отримання судової повістки-повідомлення та довідка про доставку судової повістки-повідомлення в електронний кабінет Електронного суду (а.с. 214-218).

28 липня 2026 року на електронну пошту Одеського апеляційного суду надійшов лист від «ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1», без електронно-цифрового підпису, згідно якого ОСОБА_1 просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

Однак, колегія суддів не може прийняти до уваги вищезазначений лист, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Частинами 1-3 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Отже, надсилання до суду документів в електронному вигляді передбачає попереднє скріплення документів електронним цифровим підписом.

Лист від «ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1» надійшов на електронну пошту Одеського апеляційного суду в електронній формі без накладення електронного цифрового підпису, а тому вважається таким, що не підписаний особою, яка його подала.

Окрім того, колегія суддів не вважає за доцільне відкладення розгляду даної справи, з огляду на наступне.

Згідно статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Явка до суду апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалася.

Відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Позиція ОСОБА_1 щодо суті спору та законності рішення суду першої інстанції чітко викладена в апеляційній скарзі.

Верховний Суд в постанові від 01.10.2020 по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що судом не встановлено обставин, які б перешкоджали розглянути справу за відсутності позивачки та її представника, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області - Бурди Т. С., яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 квітня 2024 року 43 сесією VІІІ скликання Криничненської сільської ради було прийнято рішення №767-VIII «Про створення Центру просвіти та розвитку талантів Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області», яким вирішено створити Комунальну установу «Центр просвіти та розвитку талантів» Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області; затверджено статут, структуру та штатну чисельність.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.5 Статуту Комунальна установа «Центр просвіти та розвитку талантів» (далі - Установа) у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», Законом України «Про музеї та музейну справу», Законом України «Про фізичну культуру і спорт», Законом України «Про культуру», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства культури України, рішеннями Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області та виконавчого комітету Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області та іншими нормативно- правовими актами, що регулюють діяльність у галузі культури, а також цим Статутом.

Установа заснована на майні, що належить на праві комунальної власності Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області в межах повноважень, визначених законодавством України.

Власник - Криничненська сільська рада Болградського району Одеської області.

Установа є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, бланки та штампи, необхідні для організації своєї роботи. Також, п.п. 5.1, 5.3 Статуту передбачено, що вищий орган управління Установи - Криничненська сільська рада Болградського району Одеської області (надалі - власник). Одноособовий виконавчий орган управління - керівник.

Установа об`єднує музей етнографії та історії Болградського району, Криничненську сільську бібліотеку, Криничненський будинок культури, Косянський будинок культури та клуб в селі Новоозерне, Відділ фізкультури та спорту за адміністративно-територіальним принципом у єдиному структурно-цілісному утворенні для найбільш ефективного використання ресурсів Криничненської сільської ради.

Установа як організаційно-методичний центр:

- вивчає та аналізує стан бібліотечної діяльності в громаді

- розробляє та подає органу управління пропозиції по удосконаленню системи

бібліотек та інформаційного обслуговування населення громади, раціонального розміщення бібліотечної мережі

- розробляє та подає органу управління пропозиції в сфері культури

- розробляє та подає органу управління пропозиції по удосконаленню

впровадження фізкультурно-оздоровчих та загальнодоступних спортивних технологій, нових форм рекреаційної та реабілітаційної роботи;

- створює сприятливі умови для реалізації права громадян на заняття фізичною

Культурою;

- задовольняє фізкультурно-оздоровчі потреби населення

- впроваджує ведення здорового способу життя, принципів та ідеалів

- надає методичну і практичну допомогу

- виявляє та розповсюджує кращий досвід роботи в сферах своєї діяльності

- та має інші повноваження відповідно до норм чинного законодавства.

Керівником установи може бути особа, яка має педагогічну та/або психологічну вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче магістра, стаж роботи не менше трьох років, володіє державною мовою та здатна за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов`язки.

Також, рішенням Криничненської сільської ради від 12.04.2024 №767-VIII «Про створення «Центру просвіти та розвитку талантів» Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області» затверджено Структуру та штатний розпис на 2024 рік Комунальної установи «Центр просвіти та розвитку талантів», до якого увійшли в тому числі наступні посади:

- Директор Комунальної установи «Центр просвіти та розвитку талантів» - 1 штатна одиниця;

- Художній керівник - 1 штатна одиниця;

- Адміністратор Криничненського будинку культури - 1 штатна одиниця;

- Адміністратор Клубу с. Новоозерне - 1 штатна одиниця;

- Адміністратор Криничненського болгаро-українського музею - 1 штатна одиниця.

23 квітня 2024 року у зв`язку із створенням Комунальної установи «Центр просвіти та розвитку талантів» Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, штатний розпис якої не передбачає посаду «директор будинку культури», відповідно до вимог ст. 49-2 Кодексу Законів про працю України відповідачем було попереджено директора Криничненського будинку культури ОСОБА_1 про майбутнє звільнення із займаної посади, згідно п. 1 ст. 40 К3пП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку, що підтверджується власноруч проставленим підписом позивача на попередженні про скорочення працівників від 22.04.2024 №494.

Також, відповідачем листом №1/2024 від 22.04.2024 було запропоновано ОСОБА_1 переведення на наступні вакантні посади з окладами, затвердженими рішенням Криничненської сільської ради від 12.04.2024 №767-VIII структури та штатного розпису на 2024 рік Комунальної установи «Центр просвіти та розвитку талантів», а саме:

- Художній керівник, посадовий оклад 6 773 грн;

- Адміністратор Криничненського будинку культури, посадовий оклад 4 345 грн;

- Адміністратор Клубу с. Новоозерне, посадовий оклад 4 345 грн;

- Адміністратор Криничненського болгаро-українського музею, посадовий оклад 4 920 грн.

Однак, позивач, відмовилася від ознайомлення з пропозицією відповідача щодо зайняття вищевказаних вакантних посад, які були релевантними з її освітньо-кваліфікаційним рівнем, що підтверджується актом про відмову підписати пропозицію від 23.04.2024 №1 та актом про відмову підписати заяву від 25.06.2024 №2, який був підписаний, в тому числі, спеціалістом з кадрових питань сільської ради Бочковар Г., яка була допитана судом та підтвердила даний факт.

ОСОБА_1 не було запропоновано зайняти посаду директора Комунальної установи «Центр просвіти та розвитку талантів», оскільки, позивач не відповідає освітньо-кваліфікаційним вимогам, що ставляться п. 5.3 Статуту до кандидатів на дану посаду, окрім того, до сфери діяльності Комунальної установи «Центр просвіти та розвитку талантів» - входить ширший спектр напрямків, ніж до Криничненського будинку культури, посаду директора якого займала позивач.

Судом першої інстанції також була досліджена посадова інструкція директора Криничненського будинку культури, з якою 25.03.2021 ОСОБА_1 під підпис була ознайомлена, та встановлено, що для зайняття цієї посади необхідно мати повну або базову вищу освіту відповідного напряму підготовки роботи за професіями керівників нижчого рівня: для спеціаліста - не менше 2 років, бакалавра не менше 3 років (у сільській місцевості - без вимог до стажу роботи).

Надалі, 18 червня 2024 року відбулась 45 сесії VIII скликання Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, за результатами якої було прийнято рішення про втрату чинності рішень Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області від 21.12.2023 №668-VIII «Про затвердження структури та штатного розпису Криничненського будинку культури, будинку культури в селі Коса та клубу в селі Новоозерна 2024 рік» та №674-VIII «Про затвердження структури та штатного розпису Криничненської сільської бібліотеки на 2024 рік» від 18.06.2024.

Після прийняття вищевказаного рішення сільської ради, 28 червня 2024 року Криничненським сільським головою було прийнято розпорядження №57, яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора Криничненського будинку культури з 30.06.2024 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України, у зв`язку зі скороченням штатів, про що в трудовій книжці позивачки зроблено запис під №11.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з положеннями ст. 49 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.

23 квітня 2024 року ОСОБА_1 було попереджено про скорочення штату у зв`язку зі створенням нової установи та в цей саме день запропоновано переведення на інші релевантні посади, але вона відмовилася від отримання надано пропозиції, що фактично підтвердила позивач під час розгляду справи.

Суд також зазначив, що КУ «Центр просвіти та розвитку талантів» - це комунальна установа, створена Криничненською сільською радою, в порядку ч. 6 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в рамках її виключних дискреційних повноважень, як засновника та суб`єкта діяльності у сфері культури, фізичної культури та спорту, бібліотечної та музейної справи, з метою часткового делегування їй функцій з розвитку культури, всіх жанрів та видів мистецтв, фізичної культури та спорту, бібліотечної справи, музейної справи, а також для задоволення потреб мешканців територіальної громади у цих сферах.

Право органу місцевого самоврядування засновувати місцеві заклади культури прямо передбачено ст. ст. 22, 23 Закону України «Про культуру», музеї, в тому числі у складі установ, передбачено ст. 7 Закону України «Про музеї та музейну справу», бібліотеки, в тому числі у складі установ, - ст. 12 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу», центри фізичного здоров`я населення, ст. 27 Закону України «Про фізичну культуру та спорт».

Позивачем не доведено, що рішення сесії Криничненської сільської ради Болградського району від 12.04.2024 «Про створення Центру просвіти та розвітку талантів» якімось чином порушило її права та інтереси.

За пунктом 1 ст. 40 КЗпП України, визначено трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Статтею 49-2 КЗпП України, визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» п. 19 розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Щодо дотримання процедури передбаченої ст. 49-1 КЗпП України, а саме про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці, суд також дійшов вірного висновку про те, що при вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Таким чином, однією з гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №800/538/17, провадження №11-431асі18, що у силу ст. 417 ЦПК України є обов`язковим для врахування для усіх судів України.

Дані вимоги закону відповідачем були виконані, фактично відповідач це не заперечує, вона вважає, що посада яку вона займала не повинна була скорочуватися, що, на її думку, реорганізація відбувалася з однією метою - звільнити її із займаної посади, що не може бути прийнято до уваги судом.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд перевіривши доводи позивачки та заперечення відповідача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку у відповідності до вимог ст. ст. 12, 80-89 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки матеріали справи не встановлено жодних порушень під час звільнення ОСОБА_1 з посади директора Криничненського будинку культури на підставі п.1 ч. 2 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням штатів.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що рішення Криничненської сільської ради щодо створення Комунальної установи «Центр просвіти та розвитку талантів» та зміни штатної структури були прийняті виключно з метою звільнення позивачки, однак апеляційний суд не може прийняти їх до уваги, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними та допустимими доказами.

Сам по собі факт того, що позивачка раніше була поновлена на посаді директора Криничненського будинку культури за рішенням суду, не свідчить про незаконність подальших організаційно-штатних заходів роботодавця та не позбавляє власника або уповноважений ним орган права змінювати структуру, штатний розпис, чисельність працівників та організацію діяльності установи відповідно до потреб її функціонування.

Посилання ОСОБА_1 на її переконання у негативному та необ`єктивному ставленні до неї з боку сільського голови також не може бути підставою для скасування рішення суду. Такі твердження мають суб`єктивний характер, а доказів того, що рішення про зміну структури установи, скорочення посади чи створення нової комунальної установи було прийнято саме з метою переслідування позивачки або з інших особистих мотивів, матеріали справи не містять.

Обставини її роботи у Криничненському будинку культури з 2006 року, відсутність попередніх зауважень чи дисциплінарних стягнень, а також обставини її попереднього звільнення та поновлення на роботі не спростовують права роботодавця в подальшому здійснити реорганізаційні та організаційно-штатні заходи.

Необґрунтованим також є твердження ОСОБА_1 про «вдаване скорочення» посади лише з тієї підстави, що будинок культури продовжує функціонувати. Функціонування відповідного закладу культури саме по собі не означає обов`язкового збереження конкретної посади директора в її попередній організаційно-правовій формі. Роботодавець має право змінювати систему управління установою, перерозподіляти функції між структурними підрозділами та посадовими особами, створювати нові установи та визначати їх штатну структуру, про що було зазначено судом першої інстанції.

Посилання на те, що аналогічні реорганізаційні заходи нібито не здійснювалися в інших територіальних громадах Болградського району, також не підтверджує незаконності оскаржуваних дій. Організаційна структура кожної територіальної громади, її комунальних установ, фінансові можливості, потреби у сфері культури та порядок управління відповідними закладами можуть відрізнятися. Відсутність аналогічних рішень в інших громадах не свідчить про незаконність рішення саме Криничненської сільської ради.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Скаржник не довів обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цоєва Вікторія Вікторівна, залишити без задоволення.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 14 вересня 2026 року.

Судді Одеського апеляційного суду М. М. Драгомерецький

Р. Д. Громік

С. М. Сегеда