Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №468/2135/24 — Миколаївський апеляційний суд

15.09.26

22-ц/812/1968/26

Провадження №22-ц/812/1968/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Повертайленко Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №468/2135/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана його представником ОСОБА_2 , на ухвалу, що постановлена Баштанським районним судом Миколаївської області від 07 липня 2026 року під головуванням судді Янчука Сергія Васильовича за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року в частині закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання рішення незаконним та визнання укладеними додаткових угод про поновлення дії договорів оренди землі відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359, 4820683400:01:000:0424, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368, 4820683400:01:000:0360,

у с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хорошев В.В., звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року в частині закриття провадження у справі №468/2135/24, постановленої за позовною заявою ОСОБА_1 до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання рішення незаконним та визнання укладеними додаткових угод про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359,4820683400:01:000:0424,4820683400:01:000:0363,4820683400:01:000:0368, 4820683400:01:000:0360.

Заява мотивована тим, що в провадженні Баштанського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа №468/2135/24 за позовом ОСОБА_1 до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання рішення незаконним та визнання укладеними додаткові угоди про поновлення дії договорів оренди землі. Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року суд закрив провадження у справі та роз`яснив, що розгляд справ зазначеної категорії віднесено до юрисдикції господарського суду. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Інгульської сільської ради Баштанськовго району Миколаївської області про визнання рішення незаконним, визнання додаткових угод укладеними, поновлення дії договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0355, 4820683400:01:000:0357 скасовано, а справу в зазначеній частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року залишено без змін. При винесенні постанови Миколаївський апеляційний суд дійшов висновку, що з огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин суд першої інстанції правильно вважав, що обов`язки землекористувача земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359, 820683400:01:000:0360, 4820683400:01:000:0424, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368 здійснює фермерське господарство, а не ОСОБА_1 , якому вони надавались, а тому речове право, за захистом якого позивач звернувся до суду, належить ФГ «Брейн-Гул», яке і може захистити право користування земельними ділянками. Щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0355, 4820683400:01:000:0357, то колегія суддів виходила з того, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 21 серпня 2023 року земельні ділянки з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0355, 4820683400:01:000:0357 передані позивачем в суборенду на підставі договору суборенди землі ФГ «Брейн-Гул». Вказані земельні ділянки надані в оренду ОСОБА_1 як громадянину України, фізичній особі та у подальшому були передані останнім у суборенду, що свідчить про те, що вони не є землями фермерського господарства в розумінні статті 12 Закону України «Про фермерське господарство». З огляду на суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин спір щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0355, 4820683400:01:000:0357, як зазначив апеляційний суд, має розглядатися в порядку цивільного, а не господарського судочинства. Представник позивача вказує, що на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції з`ясувалось, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно не містив відомостей стосовно передачу позивачем в суборенду земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359, 4820683400:01:000:0360, 4820683400:01:000:0424, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368, тому в частині цих земельних ділянок було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги. Позивачу ОСОБА_1 не відомі підстави вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про передачу в суборенду земельних ділянок, оскільки усі земельні ділянки були передані позивачем в суборенду ФГ «Брейн-Гул» на підставі договору суборенди землі в однаковий період часу. На думку представника позивача, фактична передача ОСОБА_1 в суборенду ФГ «Брейн-Гул» земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359, 4820683400:01:000:0360, 4820683400:01:000:0424, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368, свідчить про те, що дані земельні ділянки не є землями фермерського господарства, а тому їх користувачем є саме ОСОБА_1 , як фізична особа, оскільки вони в установленому законом порядку в оренду ФГ «Брейн-Гул» не набуті, а тому в силу суб`єктного складу сторін справа має розглядатися в порядку цивільного, а не господарського судочинства. Заявник вважає, що розбіжності у відомостях Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію договорів суборенди земельних ділянок (існування записів про реєстрацію на момент звернення до відповідача із заявою про поновлення та вилучення таких відомостей з реєстру на момент розгляду справи в суд) мають суттєве значення для справи і є нововиявленою обставиною.

Посилаючись на викладене, позивач просить скасувати у зв`язку з нововиявленими обставинами ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Інгульської сільської ради Баштанськовго району Миколаївської області про визнання рішення незаконним, визнання додаткових угод укладеними, поновлення дії договорів оренди земельних ділянок 4820683400:01:000:0359, з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0360, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що відсутні підстави для перегляду ухвали суду в частині закриття провадження у справі за нововиявленими обставинами, оскільки з наданих позивачем копій рішення Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області №9 від 11 серпня 2023 року «Про надання згоди гр. ОСОБА_1 на передачу в суборенду земельних ділянок для ведення фермерського господарства» та витягів з Державного реєстру речових прав підтверджуються обставини передачі ОСОБА_1 в суборенду ФГ «Брейн-Гул» вищевказаних земельних ділянок. Водночас, з даних витягів з Державного реєстру речових прав вбачається, що дані договори суборенди земельних ділянок були укладені строком до 20 жовтня 2024 року. Позивач звернувся до суду з позовом 25 жовтня 2024 року, тобто після спливу строку дії даних договорів суборенди. Таким чином, на момент подання позову до суду на винесення рішення по справі обставини щодо суборенди ФГ «Брейн-Гул» земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359, 4820683400:01:000:0360, 4820683400:01:000:0424, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368 припинили своє існування.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Хорошев В.В. просить скасувати ухвалу та задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції з`ясувалось, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно не містив відомостей стосовно передачі позивачем в суборенду фермерському господарству земельних ділянок з кадастровими номерами: 4820683400:01:000:0357, 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359, 4820683400:01:000:0360, 4820683400:01:000:0355, 4820683400:01:000:0424, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368. А тому в частині даних земельних ділянок було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги. Позивачу ОСОБА_1 не були відомі обставини щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про передачу в суборенду земельних ділянок ФГ «Брейн-Гул». Таким чином після постановлення ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року у цій справі, під час розгляду апеляційної скарги Миколаївським апеляційним судом 08 вересня 2025 року позивач дізнався про відсутність відомостей про суборенду в державному реєстрі, такі обставини не були відомі позивачу під час розгляду цієї справи, однак мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про суб`єктний склад сторін, характер спірних правовідносин щодо земельних ділянок, та правильне визначення юрисдикційності такого спору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області просить залишити її без задоволення як безпідставну, а ухвалу суду – без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Згідно частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвала суду відповідає таким вимогам закону.

Як убачається із матеріалів справи, у жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання рішення незаконним, визнання додаткових угод укладеними, поновлення дії договорів оренди землі.

Позовну заяву мотивував тим, що 20 жовтня 2017 року він отримав в оренду від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області земельні ділянки з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0355, 4820683400:01:000:0357, 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359, 820683400:01:000:0360, 4820683400:01:000:0424, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368 для ведення фермерського господарства строком на 7 років.

09 серпня 2024 року, посилаючись на переважне право орендаря на укладення договору оренди землі, позивач направив на адресу Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області листи-повідомлення з проектами додаткових угод про поновлення договорів оренди без змін його істотних умов.

02 жовтня 2024 року рішенням Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області йому відмовлено у поновленні договорів оренди вказаних вище земельних ділянок.

Посилаючись на те, що відмова відповідача в поновленні договорів оренди на новий строк є незаконною та порушує майнові права позивача, останній звернувся із позовом.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. Позивачу роз`яснено, що розгляд справ зазначеної категорії віднесено до юрисдикції господарського суду.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції посилався на те, що у даних правовідносинах щодо користування спірними земельними ділянками відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до Фермерського господарства «Брейн-Гул» з дня його державної реєстрації, одним із засновників якого є позивач. Тому суд вважав, що сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи, а спір виник між суб`єктами господарювання і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 вересня 2025 року Ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 року в частині закриття провадження у справі про визнання рішення незаконним, визнання додаткових угод укладеними, поновлення дії договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0355, 4820683400:01:000:0357 скасовано, а справу в цій частині - направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_1 вважає, що є підстави для перегляду ухвали суду першої інстанції від 07 липня 2025 року в не скасованій апеляційним судом частині за нововиявленими обставинами, якими він вважає те, що йому не було відомо про вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про передачу в суборенду ФГ «Брейн-Гул» земельних ділянок з кадастровими номерами 4820683400:01:000:0358, 4820683400:01:000:0359, 4820683400:01:000:0360, 4820683400:01:000:0424, 4820683400:01:000:0363, 4820683400:01:000:0368.

Суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених законом підстав для задоволення заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно із частиною 1 статті 423 ЦПК України рішення суду, якими закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими або виключними обставинами.

Між тим, процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є виключною процедурою, яка передбачає перегляд судового рішення, яке набрало законної сили, а тому обмежена як підставами такого перегляду, перелік яких є вичерпним, так і строками звернення за таким переглядом.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі «Праведная проти Росії»).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 423 ЦПК, на положення якого посилався представник Кучерявого С.І. у заяві про перегляд рішення суду, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, як виснувала Велика Палата Верховного Суду 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549 зц 18), нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору;існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи.

Крім того, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (справа «Праведная проти Росії», рішення від 18 листопада 2004 року).

Дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нової правової оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 910/20564/16.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які згідно з доводами заяви про перегляд ухвали суду у нескасованій частині позивач вважає нововиявленими, а саме – відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомостей про укладені ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Брейн-Гул» договорів суборенди усіх спірних земельних ділянок, існували та могли бути перевірені ОСОБА_1 шляхом вікритого доступу до вказаних реєстрів.

Також колегія суддів виходить з того, що з урахуванням положень пункту частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто записи про державну реєстрацію речового права самі по собі не є підставою набуття або припинення майнового права.

З огляду на таке, а також викладені в ухвалі суду від 07 липня 2025 року висновки щодо юрисдикції спору правове значення у справі щодо права позивача на продовження правовідносин оренди землі має не наявність (відсутність) у державному реєстрі записів про інше речове право – право суборенди Фермерського господарства «Брейн-Гул», а укладання відповідних договорів суборенди, на підставі яких таке право виникло. Натомість в обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 , який, як він стверджує, укладав договори суборенди спірних земельних ділянок, а тому був про це обізнаний, про такі обставини на зазначав, копії відповідних договорів до позовної заяви не долучав.

Зважаючи на викладене, обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, не є нововиявлені для перегляду ухвали суду від 07 липня 2025 року, оскільки вони не відповідають усім необхідним умовам таких обставин у розумінні статті 423 ЦПК України.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду щодо відсутності підстав для скасування ухвали від 07 липня 2025 року за нововиявленими обставинами ґрунтуються на помилковому тлумачення заявником положень процесуального закону, які регулюють підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, зважаючи на те, що з урахуванням зазначеного вище обставини, на які посилається заявник з метою перегляду ухвали суду, не можуть бути віднесені до нововиявлених, оскільки могли бути відомі ОСОБА_1 , а також те, що самі по собі відомості з Державного реєстру речових прав та фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення не є тими фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення, ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 07 липня 2025 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

________________________________________

Повна постанова складена 18 вересня 2026 року