Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №748/4132/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/478/26

Єдиний унікальний № 748/4132/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої-судді Майбороди С.М.,

при секретарі Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

18.12.2025 р., згідно поштового відправлення, представник позивача АТ «Кредобанк» - Павленко С.В., який діяв на підставі довіреності № 13789 від 13.12.2024 р., адреса для листування: 02094, м. Київ, пр-т. Л. Каденюка, буд. 23, а/с 57, звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Кредобанк», місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78, суму заборгованості за Кредитним договором № CL-243417 від 29.11.2019 р. у розмірі 72 873,91 грн, суму сплаченого судового збору 3 028,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 287,39 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.11.2019 р. між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-24341, згідно з яким сума кредиту складає 40 000,00 грн, дата видачі кредиту: 29.11.2019 р., строк кредиту 60 місяців терміном до 28.11.2024 р., за користування кредитом нараховуються за ставкою 65 % річних, загальні витрати позичальника по кредиту за цим кредитним договором становлять 97 469,76 грн, реальна річна процентна ставка 88,28 %, загальна вартість кредиту для позичальника за цим кредитним договором становить 137 469,76 грн. Банк зобов`язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, в строк та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до пунктів кредитного договору позичальник прийняв на себе обов`язок повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені цим договором та додатковим договорами. Відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту. В свою чергу, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредиту та інші нарахування. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на 11.07.2025 р. заборгованість за кредитним договором становить 72 873,91 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 33 904,46 грн, заборгованості за відсотками - 38 969,45 грн. З метою досудового, добровільного врегулювання спору на адресу ОСОБА_1 направлено 03.04.2025 р. досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань. Дана вимога залишена відповідачем без реагування, борг не оплачено. Таким чином, представник позивача звертається до суду з даним позовом у зв`язку з тим, що відповідач у добровільному порядку заборгованість не погашає, а тому просить стягнути її з відповідача на користь позивача у розмірі 72 873,91 грн, а також понесені судові витрати.

Протоколом авторозподілу від 18.12.2025 р. головуючим суддею у справі визначено Кухту В.О.

Ухвалою судді від 22.12.2025 р. прийнято зазначений позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

13.01.2026 р. до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 адвоката Переверзєва О.О., який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги від 13.01.2026 р., місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, буд. 13, в якій просив додати в систему «Електронний суд» скан копії позовної заяви з додатками та скан копії всіх інших матеріалів для подальшого ведення справи відповідачу та йому, представнику відповідача.

29.01.2026 р. до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи від представника ОСОБА_1 адвоката Переверзєва О.О.

16.02.2026 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ОСОБА_1 адвоката Переверзєва О.О.

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначає, що відповідно до Кредитного договору № CL-243417 від 29.11.2019 р. кредитні кошти надані відповідачу у розмірі 40 000,00 грн строком до 28.11.2024 р., тобто на 60 місяців. Проценти за користування кредитом відповідно до умов договору нараховуються щомісячно на суму заборгованості за кредитом за методом «факт/360», що, як зазначено у відзиві, також підтверджується змістом позовної заяви. Представник відповідача звертає увагу, що згідно з розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви, позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом після закінчення визначеного договором строку кредитування, а саме: за період з 29.11.2024 р. по 28.12.2024 р. - 959,76 грн, з 29.12.2024 р. по 28.01.2025 р. - 975,56 грн, з 29.01.2025 р. по 27.02.2025 р. - 928,88 грн, з 28.02.2025 р. по 28.03.2025 р. - 881,90 грн, з 29.03.2025 р. по 28.04.2025 р. - 924,19 грн та з 29.04.2025 р. по 28.05.2025 р. - 351,07 грн, що загалом становить 5 021,36 грн. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 1050 ЦК України та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, а також висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 12.02.2020 р. у справі № 648/1102/19 та від 11.07.2020 р. у справі № 673/1123/15-ц, представник відповідача вказує, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється. У зв`язку з цим зазначає, що після 28.11.2024 р. АТ «Кредобанк» не мало права нараховувати проценти за користування кредитом у розмірі, передбаченому договором. На підтвердження цього також посилається на графік платежів, доданий до позовної заяви, відповідно до якого нарахування процентів передбачено лише до 28.11.2024 р.Таким чином, за твердженням представника відповідача, із заявленої позивачем заборгованості за процентами у розмірі 38 969,45 грн підлягає виключенню 5 021,36 грн, нарахованих після закінчення строку кредитування, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості, на думку представника відповідача, становить 67 852,55 грн, з яких 33 904,46 грн - заборгованість за тілом кредиту та 33 948,09 грн - заборгованість за процентами. Щодо розподілу судових витрат представник відповідача зазначає, що позивачем не надано належних доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, зокрема документа, що підтверджує сплату гонорару у розмірі 7 287,39 грн. Посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009, практику Європейського суду з прав людини та додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, представник відповідача вказує, що при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу підлягають врахуванню критерії їх реальності, тобто дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи, фінансового стану сторін, складності справи, обсягу наданих послуг та часу, витраченого адвокатом на їх надання. Представник відповідача також посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у додатковій постанові від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, та зазначає, що питання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вирішується судом за відповідною заявою сторони, а їх неспівмірність має бути доведена стороною, яка просить про зменшення таких витрат. При цьому, посилаючись на постанову Верховного Суду від 13.09.2019 р. у справі № 756/2114/17 та практику Європейського суду з прав людини, представник відповідача вказує на необхідність врахування реальності, необхідності та розумності розміру заявлених витрат. Водночас представник відповідача зазначає, що відповідачем на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, квитанцію до прибуткового касового ордера, витяг про реєстрацію АО «Рябінін, Переверзєв та партнери» та витяг про взяття на облік на спрощеній системі оподаткування. Вважає, що зазначені документи підтверджують понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим просить стягнути з позивача на користь відповідача 3 000,00 грн таких витрат.

23.02.2026 р. до суду надійшла відповідь на відзив від представника АТ «Кредобанк» - Павленка С.В., який діє на підставі довіреності № 14132 від 04.12.2025 р., адреса для листування: 02094, м. Київ, пр-т. Л. Каденюка, буд. 23, а/с 57.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що доводи представника відповідача щодо припинення права АТ «Кредобанк» нараховувати проценти за користування кредитом після закінчення строку кредитування є необґрунтованими. Посилається на те, що 29.11.2019 р. між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-243417, відповідно до п. 2.3. якого строк кредитування визначено до 28.11.2024 р. При цьому, згідно з п. 4.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості за кредитом за методом «факт/360» за ставкою, визначеною п. 4.1. договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов договору. Також представник позивача посилається на п. п. 6.1.-6.3. Кредитного договору, відповідно до яких позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі у встановлені договором строки та здійснювати щомісячні платежі. Також, представник позивача вказує, що положеннями ст. ст. 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено обов`язковість виконання договірних зобов`язань, обов`язок позичальника повернути позику у встановлений договором строк, а також право кредитодавця на одержання процентів за користування позикою. З огляду на це зазначає, що закінчення встановленого Кредитним договором строку кредитування саме по собі не припиняє зобов`язання відповідача щодо повернення заборгованості. Крім того, представник позивача звертає увагу суду на те, що станом на 28.11.2024 р. ОСОБА_1 не повернув суму заборгованості в повному обсязі, у зв`язку з чим, на думку представника позивача, зобов`язання не припинилося та продовжує існувати до моменту його фактичного виконання. При цьому представник АТ «Кредобанк» вказує, що Кредитний договір не містить умови про припинення нарахування процентів після 28.11.2024 р. незалежно від факту погашення заборгованості, а тому вважає, що проценти підлягають нарахуванню до моменту повного погашення кредиту.

Таким чином, представник позивача вважає доводи, викладені у відзиві, безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 у повному обсязі.

Розпорядженням керівника апарату Чернігівського районного суду Чернігівської області № 01-12/57 від 01.09.2026 р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 748/4132/25, провадження № 2/748/478/26 у зв`язку з призначенням судді Кухти В.О. на посаду судді Вищого антикорупційного суду відповідно до Указу Президента України «Про призначення суддів Вищого антикорупційного суду» від 21.08.2026 р. № 782/2026.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 р. головуючим суддею визначено Майбороду С.М.

Ухвалою судді від 07.09.2026 р. прийнято до провадження цивільну справу за позовом АТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а також справу вирішено продовжити розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Cудом встановлено, що 29.11.2019 р. між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № CL-243417 (а.с.69-71).

Відповідно до п. 2.1. Договору, сума та валюта кредиту 40 000,00 грн.

Згідно п. 2.2. Договору, дата видачі кредиту (датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворенням строкової заборгованості по позичковому рахунку) з наступним переказом кредитних коштів в сумі та на цілі, що вказані в п. 2.4. Кредитного договору) – 29.11.2019 р.

Відповідно до п. 2.3. Договору, строк (термін) кредитування 60 місяців терміном до 28.11.2024 р.

Згідно із п. 2.4. Договору, позичальник доручає Банкові здійснити переказ кредитних коштів з Позичкового рахунку, вказаного в п. 2.5. Кредитного договору, на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 3 901,81 грн; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ КБ «ПриватБанк» по Кредитному договору № SAMDN50000041334473 від 24.02.2011 р. у сумі 26 567,41 грн; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості Позичальника перед ПАТ «ПУМБ» по Кредитному договору № 26202404284032 від 21.06.2016 р. в сумі 9 530,78 грн.

Згідно із п. 2.8. Договору, дата, в яку Банк здійснює договірне списання Щомісячного платежу, в порядку, передбаченому п. 6.6.3. Кредитного договору, та яка зазначається в Графіку платежів за Кредитним договором та розрахунку сукупної вартості кредиту, який є Додатком № 1 до Кредитного договору та є його невід`ємною частиною (надалі – Графік платежів).

Відповідно до п. 2.9. Договору, строки (терміни) сплати Позичальником щомісячно платежу, для запобігання прострочення погашення заборгованості за Кредитним договором, Банк рекомендує Позичальнику забезпечити наявність коштів в сумі не меншій розміру Щомісячного платежу на Поточному рахунку Позичальника з «22» по «29» число кожного місяця включно. Перший Щомісячний платіж має бути сплачений не пізніше 29.12.2019 р.

Відповідно до п. 3.1. Договору, кредит видається Позичальнику в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів за дорученням Позичальника, яке міститься в п. 2.4. Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, за користування кредитом Позичальник сплачує Банку відсотки, за процентною ставкою 65 % річних.

Згідно п. 4.2. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), за ставкою, визначеною п. 4.1. Кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього Кредитного договору.

Відповідно до п. 4.4. Договору, загальні витрати Позичальника по кредиту за цим Кредитним договором становлять 97 469,76 грн.

Згідно із п. 4.5. Договору, реальна річна процентна ставка 88,28 % річних.

Відповідно до п. 4.6. Договору, загальна вартість кредиту для Позичальника за цим Кредитним договором становить 137 469,76 грн. Застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для Позичальника є репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що Кредитний договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Банк і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Кредитному договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги Банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Кредитного договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору, позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені Кредитним договором та/або додатками до нього.

Згідно із п. 6.2. Договору, позичальник здійснює погашення заборгованості за цим Кредитним договором відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до цього Кредитного договору). Всього Позичальник зобов`язаний здійснити 60 Щомісячних платежів по 2 290,00 грн щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення Кредитного договору. Перший та останній платежі можуть відрізнятися за розміром суми Щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 29.11.2019 р. до 28.11.2024 р. погашаються в однаковому порядку. Якщо будь-який термін здійснення платежів за договором про споживчий кредит припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то платежі повинні бути здійснені у попередній робочий день.

Відповідно до п. 6.3. Договору, позичальник щомісячно, здійснює повернення суми заборгованості за кредитом, сплачує проценти за користування кредитом, у вигляді рівних сум – ануїтетного платежу (розмір якого визначається п. 6.2. Кредитного договору). Повернення кредиту здійснюється у такому порядку: - Для здійснення належного погашення кредиту Позичальник зобов`язаний щомісячно не пізніше дати погашення Щомісячного платежу, встановленої Графіком платежів, забезпечити наявність на Поточному рахунку, суми коштів, що відповідає розміру Щомісячного платежу, з врахуванням рекомендацій Банку, передбачених п. 2.9. Кредитного договору; - Внесення коштів на Поточний рахунок/Транзитний рахунок здійснюється Позичальником шляхом перерахування коштів у безготівковій формі та/або внесення готівкою; - Позичальник доручає, а Банк за дорученням Позичальника щомісячно в кінцеву дату погашення Щомісячного платежу, передбачену Графіком платежів, здійснює договірне списання грошових коштів з Поточного рахунку в сумі Щомісячного платежу. Щомісячний платіж вважається отриманим Банком після його договірного списання Банком з Поточного рахунку; - Останній щомісячний платіж дорівнює залишку заборгованості по кредиту, процентах та комісіях, неустойки, що передбачені Кредитним договором; - Грошові кошти, які на кінцеву дату погашення Щомісячного платежу, відповідно до Графіку платежів, знаходяться на Поточному рахунку та перевищують суму Щомісячного платежу, можуть бути сплачені Позичальником, як часткова або повна дострокова сплата заборгованості за Кредитним договором, в порядку, передбаченому п. 6.7. Кредитного договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Кредитного договору № CL-243417 від 29.11.2019 р. (Графіку платежі за Кредитним договором № CL-243417 від 29.11.2019 р. та розрахунок сукупної вартості кредиту), встановлено, що загальна вартість кредиту за період із 29.12.2019 р. по 28.11.2024 р. (включно) становить 137 469,76 грн, з яких: погашення основної суми кредиту – 40 000,00 грн, сума відсотків за користування – 97 469,76 грн (а.с.72).

Згідно паспорту споживчого кредиту від 29.11.2019 р. вбачається, що тип кредиту - кредит, сума / ліміт кредиту, грн - 40 000,00 грн, строк кредитування - 60 місяців, мета отримання кредиту в залежності від цілей отримання кредиту: - поточні потреби, - рефінансування заборгованості, процентна ставка, відсотків річних 65, тип процентної ставки фіксована, метод розрахунку факт/360, схема ануїтет, загальні витрати за кредитом, грн 97 469,76 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 137 469,76 грн, реальна річна процентна ставка, відсотків річних 88,28, кількість та розмір платежів, періодичність внесення 60 ануїтетних платежів по 2 290,00 грн щомісячно, кожного числа що відповідає даті укладення договору відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення договору (а.с.73-74).

Також судом встановлено, що Кредитний договір № CL-243417 від 29.112019 р. (а.с.69-71), Додаток № 1 до Кредитного договору № CL-243417 від 29.11.2019 р. (Графіку платежі за Кредитним договором № CL-243417 від 29.11.2019 р. та розрахунок сукупної вартості кредиту) (а.с.72), паспорт споживчого кредиту від 29.11.2019 р. (а.с.73-74), Анкета-Заява № CL-243417 фізичної особи на отримання готівкового кредиту від 29.11.2019 р. (а.с.76) підписані та засвідченні власноручним підписом відповідача від 29.11.2019 р.

Згідно меморіального ордеру № 68948303 від 29.11.2019 р. відповідачу було видано кредит у розмірі 3 901,81 грн, відповідно до кредитного договору № CL-243417 від 29.11.2019 р. (а.с.8).

Відповідно до меморіального ордеру № 68948301 від 29.11.2019 р. відповідачу було перераховано суму у розмірі 9 530,78 грн задля погашення кредиту відповідно до кредитного договору № 26202404284032 від 21.06.2016 р. (а.с.9).

Відповідно до меморіального ордеру № 68948299 від 29.11.2019 р. відповідачу було перераховано суму у розмірі 26 567,41 грн задля погашення кредиту відповідно до кредитного договору № SAMDN50000041334473 від 24.02.2011 р. (а.с.10).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту CL-243417 від 29.11.2019 р., встановлено, що заборгованість станом на 11.07.2025 р. становить 72 873,91 грн, з яких: тіло кредиту – 33 904,46 грн, відсотки – 38 969,45 грн. Тим не менш із даного розрахунку вбачається, що відповідач сплатив заборгованість у розмірі 6 095,54 грн та сплатив відсотки на суму 79 365,22 грн (а.с.6-7).

Крім того, на підтвердження наявності та розміру заборгованості за Кредитним договором № CL-243417 від 29.11.2019 р. позивачем надано виписку за особовими рахунками за період з 29.11.2019 р. по 11.07.2025 р., сформовану 11.07.2025 р., за вказаним Кредитним договором (а.с.11-68).

Представник позивача звертався до відповідача за місцем його проживання з досудовою вимогою від 03.04.2025 р. про дострокове погашення заборгованості, з якої вбачається, що у зв`язку з тривалим невиконанням умов кредитного договору станом на 28.03.2025 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становила 70 537,55 грн, з яких: 31 279,27 грн - строкова заборгованість за тілом кредиту, 2 625,19 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 20 956,04 грн - строкова заборгованість за процентами та 15 677,05 грн - прострочена заборгованість за процентами. Позивач вимагав сплатити 18 302,24 грн, а у разі невиконання цієї вимоги у встановлений строк - достроково повернути кредит у повному непогашеному розмірі 70 537,55 грн, а також сплатити нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, передбачені кредитним договором. Одночасно відповідача було попереджено, що у разі невиконання зазначених вимог АТ «Кредобанк» звернеться до суду з метою стягнення всієї наявної заборгованості та понесених у зв`язку з цим судових витрат (а.с.82-83).

Відповідач отримав дану досудову вимогу 10.04.2025 р., що підтверджується списком згрупованих відправлень № 5730 поданих в Київ-94 та перевіркою статусом відстеження від 01.08.2025 р. (а.с.84,85).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 525 ЦК України, передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до ст. ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Оцінюючи доводи сторін щодо правомірності нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування, суд виходить із такого.

Представник відповідача у відзиві заперечував проти заявленого розміру заборгованості, зокрема посилаючись на те, що визначений Кредитним договором № CL-243417 від 29.11.2019 р. строк кредитування закінчився 28.11.2024 р., а тому після цієї дати у позивача відсутні правові підстави для подальшого нарахування передбачених договором процентів за користування кредитними коштами.

У відповіді на відзив представник АТ «Кредобанк» із такими доводами не погодився та зазначив, що відповідно до п. 4.2 Кредитного договору проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, починаючи з дня їх видачі та до дня повного погашення кредиту. На думку позивача, наведене положення договору свідчить про право банку нараховувати проценти до моменту фактичного погашення відповідачем заборгованості, незалежно від спливу визначеного договором строку кредитування.

Водночас суд не може погодитися з такими доводами представника позивача.

Як встановлено судом, відповідно до п. 2.3 Кредитного договору № CL-243417 від 29.11.2019 р. строк кредитування визначено 60 місяців терміном до 28.11.2024 р., при цьому пунктом 6.2 Договору передбачено обов`язок позичальника здійснювати погашення кредиту щомісячними платежами протягом встановленого строку кредитування. Крім того, відповідно до Паспорта споживчого кредиту строк кредитування також визначено тривалістю 60 місяців із кінцевою датою 28.11.2024 р., а аналогічні відомості містяться у графіку платежів, відповідно до якого погашення кредиту передбачено протягом 60 місяців, до 28.11.2024 р. (включно). Отже, наведені умови Кредитного договору, Паспорта споживчого кредиту та графіка платежів свідчать про те, що сторонами при укладенні договору було визначено строк кредитування тривалістю 60 місяців, із кінцевою датою кредитування 28.11.2024 р.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, проценти за користування кредитом є платою за користування наданими кредитодавцем коштами та підлягають нарахуванню в межах погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому сама по собі наявність у п. 4.2. Кредитного договору умови про нарахування процентів до дня повного погашення кредиту не може бути підставою для нарахування договірних процентів без обмеження у часі та поза межами погодженого сторонами строку кредитування. Зазначене положення договору підлягає застосуванню у взаємозв`язку з іншими його умовами, зокрема з п. 2.3., яким чітко визначено строк кредитування до 28.11.2024 р. Інше тлумачення призводило б до фактичного продовження строку кредитування без відповідної зміни договору та до нарахування плати за користування кредитом після закінчення погодженого сторонами періоду кредитування.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що після припинення такого права належний захист інтересів кредитодавця у разі прострочення виконання грошового зобов`язання забезпечується положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, визначений п. 2.3. Кредитного договору строк кредитування до 28.11.2024 р. має істотне значення для визначення періоду, за який позивач мав право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом. Після закінчення цього строку, тобто з 29.11.2024 р., право позивача нараховувати проценти за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою припинилося, незалежно від того, чи була фактично погашена відповідачем заборгованість за кредитом.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами представника позивача, викладеними у відповіді на відзив, щодо наявності у АТ «Кредобанк» права нараховувати передбачені Кредитним договором проценти до моменту фактичного повного погашення заборгованості, оскільки нарахування процентів за користування кредитом після 28.11.2024 р. здійснено позивачем поза межами погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому суд враховує доводи представника відповідача про те, що згідно з розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви, останнім після закінчення строку кредитування нараховано проценти за користування кредитом за періоди: з 29.11.2024 р. по 28.12.2024 р. у розмірі 959,76 грн, з 29.12.2024 р. по 28.01.2025 р. у розмірі 975,56 грн, з 29.01.2025 р. по 27.02.2025 р. у розмірі 928,88 грн, з 28.02.2025 р. по 28.03.2025 р. у розмірі 881,90 грн, з 29.03.2025 р. по 28.04.2025 р. у розмірі 924,19 грн та з 29.04.2025 р. по 28.05.2025 р. у розмірі 351,07 грн, на загальну суму 5 021,36 грн.

Оскільки зазначені проценти нараховані позивачем після закінчення визначеного договором строку кредитування, вони не підлягають стягненню з відповідача, а сума у розмірі 5 021,36 грн має бути вирахувана із загального розміру заявлених процентів за користування кредитом.

Проаналізувавши викладені обставини, оцінивши доводи відзиву та відповіді на нього, а також дослідивши всі докази в їх сукупності та взаємозв`язку і врахувавши часткове визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» заборгованості в загальному розмірі 67 852,55 грн, яка складається з 33 904,46 грн тіла кредиту та 33 948,09 (38 969,45 грн - 5 021,36 грн) процентів.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 57973361 від 09.12.2025 р., вбачається, що позивач сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви до суду у розмірі 3 028,00 грн (а.с.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 72 873,91 грн. Судом стягнуто 67 852,55 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 93,11 % (67 852,55 грн * 100 % : 72 873,91 грн ). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 819,37 грн (3 028,00 грн * 93,11 % : 100 %).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача просить стягнути із відповідача на АТ «Кредобанк» витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 7 287,39 грн.

За змістом ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 р. в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. п. 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02.07.2020 р. у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31.07.2020 р. у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30.09.2020 р. у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23.05.2022 р. у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

На підтвердження витрати на правову допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 р., який укладений між АТ «Кредобакн» та Адвокатським об`єднанням «Бізнес і Право» (а.с.92), копію довіреності № 13789 від 13.12.2024 р., з якої вбачається, що АТ «Кредобанк» доручило адвокату Павленку С.В. представляти їх інтереси в суді (а.с.94), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000531 Павленка С.В. (а.с.95) та копію посвідчення адвоката України Павленка С.В. (а.с.95).

Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що позивач не надав належних і достатніх доказів як самого факту понесення таких витрат, так і їхнього розміру. Зокрема, до матеріалів справи долучено лише першу та останню сторінки договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 р., що унеможливлює встановлення повного змісту його умов. Разом з тим, з наданих фрагментів договору неможливо встановити, чи стосується він адвоката, який представляє інтереси позивача у цій справі, а також чи уповноважений останній надавати позивачу правничу допомогу на підставі цього договору. Будь-яких інших підтверджуючих документів, зокрема акта наданих послуг (виконаних робіт), рахунку-фактури чи платіжних документів позивачем суду надано не було. Суд також звертає увагу, що у позовній заяві позивач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10 % ціни позову та включає визначення стратегії ведення справи, підготовку позовної заяви та представництво його інтересів у судових засіданнях. Водночас дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відтак судові засідання за участю представника не проводилися, у зв`язку з чим витрати на представництво інтересів у таких засіданнях фактично не виникали. Крім того, у відповіді на відзив представником позивача не наведено аргументів на спростування доводів представника відповідача, викладених у відзиві, зокрема щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також не зазначено обставин, які б спростовували наведені заперечення. Окремого розрахунку вартості підготовки відповіді на відзив та доказів понесення у зв`язку з цим відповідних витрат суду також не надано. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити фактичний обсяг наданої правничої допомоги, її реальну вартість та факт здійснення позивачем відповідних оплат. З огляду на викладене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 287,39 грн (72 873,91 грн * 10 %) є необґрунтованими та стягненню з відповідача не підлягають.

Представник відповідача просить стягнути із АТ «Кредобанк» на користь відповідача 3 000,00 грн в якості компенсації витрат на правничу допомогу.

На підтвердження витрати на правову допомогу представником позивача надано: копію ордера на надання правничої допомоги від 12.02.2026 р. (а.с.119), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000288 Переверз`єва О.О. (а.с.120), копію витягу з реєстру платників єдиного податку від 03.04.2019 р. № 1925263401364 Адвокатського об`єднання «Рябінін, Переверзєв та партнери» (а.с.121), копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань АО «Рябінін, Переверзєв та партнери» (а.с.122,123), копію акта прийняття-передачі наданих послуг судових витрат від 09.02.2026 р., (суми гонорару за надану правову допомогу за Договором про надання правничої допомоги від 09.02.2026 р.), з якого вбачається, що загальна сума витрат відповідача на послуги адвоката становлять 3 000,00 грн, з яких: консультація з приводу складання та подання відзиву на позову заяву 1 000,00 грн, складання та подання відзиву, виготовлення додатків та аналіз законодавства 2000,00 грн (а.с.124), копію прибуткового касового ордера від 09.02.2026 р. на суму 3 000,00 грн (а.с.125) та копію договору про надання правничої допомоги від 09.02.2026 р., який укладено між АО «Рябінін, Переверзєв та партнери» та ОСОБА_1 , та з якого вбачається, що основний гонорар адвокатського об`єднання 3 000,00 грн (а.с.126).

Позов задоволено частково, а отже з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на процесійну правничу допомогу пропорційно до розміру позовних вимог в частині яких відмовлено, а саме 206 грн 70 коп. ( 3000* 6,89%:100).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 525, 526, 549, 552, 598, 599, 610, 611, 615, 620, 625, 628, 629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за Кредитним договором № CL-243417 від 29 листопада 2019 року у розмірі 67 852 (шістдесят сім тисяч вісімсот п`ятдесят дві) гривні 55 копійок, з яких: тіло кредиту 33 904 (тридцять три тисячі дев`ятсот чотири) гривні 46 копійок; проценти 33 948 (тридцять три тисячі дев`ятсот сорок вісім) гривень 09 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 2 819 (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять) гривень 37 копійок судового збору.

Відмовити Акціонерному товариству «Кредобанк» у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк» на користь ОСОБА_1 206 (двісті шість) гривень 70 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ: 09807862, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.М. Майборода