Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №750/8054/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №750/8054/26

Суддя: Хоменко Л. В.

Провадження №2/748/2099/26

Єдиний унікальний № 750/8054/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Чернігова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 312576592 у розмірі 17 771 грн. 00 коп. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилаються на те, що 28 жовтня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем був укладений кредитний договір № 312576592, на підставі якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. Між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 30 грудня 2025 року укладено договір факторингу МВ-ТП/80, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за грошові кошти право вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги. 27 травня 2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27/0526-01, у відповідності до умов якого позивач прийняв належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимог. Відповідно до реєстру прав вимог № 2 від 27 травня 2026 року до договору факторингу № 27/0526-01 від 27 травня 2026 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 771 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 9 971 грн. 00 коп. – заборгованість по процентам; 300 грн. 00 коп. – заборгованість по комісії; 2 500 грн. 00 коп. – неустойка. Оскільки відповідач не виконав своїх грошових зобов`язань з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 липня 2026 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направлено до Чернігівського районного суду Чернігівської області за підсудністю.

Ухвалою судді від 20 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, оскільки позивач проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 312576592, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора CHJC.

До укладення кредитного договору відповідач ознайомилась та підписала електронним підписом шляхом відтворення одноразового ідентифікатора «9647» Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 312576592 від 28 жовтня 2025 року.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до п. 2.2 Договору загальний розмір кредиту за цим договором загальний розмірі наданого відразу після укладення цього договору кредиту 5 000 грн. 00 коп. та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту 6 000 грн. 00 коп.

Пунктами 2.3, 2.4 Кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором у сумі 5 000 грн. 00 коп. 28 жовтня 2025 року, що є датою надання кредиту. Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.1. Договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також повернути частково суму кредиту. На момент укладання цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору встановлено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74XX-XXXX-1679.

Пунктом 6.2 Кредитного договору передбачено, що надання позичальнику кожного нового траншу за цим договором відбувається на підставі укладеного із кредитодавцем договору про внесення змін до цього договору, які сторони домовились іменувати у своїх відносинах додатковою угодою.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору сторони дійшли згоди, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 27 листопада 2025 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно з п. 7.2 Кредитного договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбачному п. 11.1 договору; ініціювання кредитодавцем дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 договору.

Пунктом 7.3 Кредитного договору встановлено кінцеву дату повернення кредиту 27 листопада 2030 року.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожен день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 300 грн. 00 коп. (п. 8.5 Кредитного договору).

Відповідно до п. 8.6 Кредитного договору для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 94 774 грн. 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 89 774 грн. 00 коп. (які складаються з процентів за користування кредитом за базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму кредиту в розмірі 5 000 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2200,74 відсотків річних.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання (п. 11.1 Кредитного договору).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на виконання умов кредитного договору 28 жовтня 2025 року надало відповідачу перший транш у розмірі 5 000 грн. 00 коп., перерахувавши на належну відповідачу платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення від 28 жовтня 2025 року та довідкою директора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» №312576592/10062026/Є від 10 червня 2026 року.

Відповідно до наведеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» розрахунком заборгованості за кредитним договором № 312576592 від 28 жовтня 2025 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 10 617 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 2 817 грн. 00 коп. – заборгованість по процентам; 300 грн. 00 коп. – заборгованість по комісії; 2 500 грн. 00 коп. – неустойка.

Між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 30 грудня 2025 року укладено договір факторингу № МВ-ТП/80, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату на умовах, визначених цим договором. «Право вимоги» означає всі права ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Витягом із реєстру прав вимог від 30 грудня 2025 року до договору факторингу № МВ-ТП/80 від 30 грудня 2025 року підтверджується відступлення ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 312576592 від 28 жовтня 2025 року в сумі 10 617 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 2 817 грн. 00 коп. – заборгованість по процентам; 300 грн. 00 коп. – заборгованість по комісії; 2 500 грн. 00 коп. – неустойка.

Згідно з наведеним ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» розрахунком заборгованості за кредитним договором № 312576592 від 28 жовтня 2025 року ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу в рахунок погашення кредитної заборгованості та новим кредитором нараховано заборгованість у сумі 17 771 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 9 971 грн. 00 коп. – заборгованість по процентам; 300 грн. 00 коп. – заборгованість по комісії; 2 500 грн. 00 коп. – неустойка.

Між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 27 травня 2026 року укладено договір факторингу № 27/052026-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, які формуються згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Платіжної інструкції № 118 від 02 червня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти в розмірі 10 474 703 грн. 65 коп. як оплату згідно договору факторингу №27/0526-01 від 27 травня 2026 року.

Згідно з реєстром прав вимог № 2 до договору факторингу № 27/052026-01 від 27 травня 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 312576592 у сумі 17 771 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 9 971 грн. 00 коп. – заборгованість по процентах; 300 грн. 00 коп. – заборгованість по комісії; 2 500 грн. 00 коп. – неустойка.

Усупереч умов Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості кредитнимими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, астаттею 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положеннями ч. 1 ст. 641 ЦК України встановлено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п. 6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Під час укладення кредитного договору № 312576592 від 28 жовтня 2025 року сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Такий договір, укладений у формі електронного документа, підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, оскільки не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

Відступлення права вимоги підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу, який містить інформацію про відповідача (його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості), актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору № 312576592 від 28 жовтня 2025 року відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернула та не сплатила проценти за користування кредитом, а також комісію за надання кредиту, ні первісному кредитору, а ні позивачу, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту (основний борг) 5 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 9 971 грн. 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих комісій за надання кредиту, суд зазначає таке.

Укладеним між сторонами договором передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 300 грн. 00 коп., яка нараховується одноразово.

Згідно розрахунку первісного кредитора відповідачу нараховано 300 грн. 00 коп. комісії за надання кредиту.

Суд звертає увагу, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін у 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика у питанні можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям в 2017 році Закону України «Про споживче кредитування» змінилася і судова практика. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зауважила, що немає підстав вважати умову конкретного кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною, ані з огляду на приписи статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», ані з огляду на приписи статті 228 ЦК України.

Як вбачається з укладеного договору комісія за надання кредиту за своєю суттю є винагородою, що одноразово нараховується кредитодавем за надані послуги за Договором.

Суд розцінює сплату відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 300 грн. 00 коп., як оплату за надані послуги за Договором, а тому вважає її нарахування відповідачу обґрунтованою.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню комісія за надання кредиту у розмірі 300 грн. 00 коп.

Щодо стягнення з відповідача неустойки суд зазначає таке.

Умовами кредитного договору № 312576592 від 28 жовтня 2025 року, за порушення будь-якого з платежів передбачених цим Договором на 14 і більше календарних днів, кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.

Обмеження максимальної суми штрафу у такому випадку відбувається в наступному порядку:

- у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% від суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений;

- у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 21 і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 50% від суми Кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 312576592, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» здійснило нарахування позичальнику неустойки на загальну суму 2 500 грн. 00 коп. Більше нарахування неустойки не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє по даний час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

За встановлених обставин стягнення неустойки в розмірі 2 500 грн. 00 коп. у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані сторонами докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконав взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатив заборгованість за кредитним договором № 312576592 від 28 жовтня 2025 року, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», яка становить 15 271 грн. 00 коп., з яких: 5 000 грн. 00 коп. – заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 9 971 грн. 00 коп. – заборгованість по процентам; 300 грн. 00 коп. – заборгованість по комісії, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 287 грн. 80 коп. (85,93 % від 2662 грн. 40 коп.) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Бровари, вул. Лісова, 2), заборгованість за кредитним договором № 312576592 у сумі 15 271 (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Бровари, вул. Лісова, 2) судовий збір у розмірі 2 287 грн. 80 коп.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» , код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Бровари, вул. Лісова, 2, реквізити IBAN: № НОМЕР_3 у AT «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Письмову заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Чернігівського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому рішення не було вручено в день його проголошення, має право протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення подати заяву на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Хоменко Л.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua