Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №742/2566/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2067/26

Єдиний унікальний № 742/2566/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Зибінська Галина Вікторівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилуцький Хлібодар» про поділ земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду, через електронний суд, з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ «Прилуцький Хлібодар» про поділ земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона є власницею 1/2 частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7424183200:07:000:0769, яка розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Інша частка даної земельної ділянки в розмірі 1/2 частини належить на праві власності ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка належить сторонам на праві спільної часткової власності та підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.10.2016, а також Інформаційною довідкою з державних реєстрів. З метою виділення в натурі своєї частини земельної ділянки Позивачка замовила технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Згідно схеми поділу вказаної земельної ділянки наявна технічна можливість поділу земельної ділянки з виділенням співвласникам часток в натурі. При цьому, запропоновано варіант розподілу даної ділянки. Разом з тим, на даний час між співвласниками не досягнуто домовленості про добровільний поділ земельної ділянки, а отже існує спір з приводу виділення в натурі земельної ділянки з припиненням режиму спільної часткової власності. Вказані обставини перешкоджають затвердженню технічної документації про поділ земельної ділянки, оскільки для її затвердження потрібна згода всіх співвласників. Саме тому позивачка змушена звернутися до суду з вказаним позовом. Враховуючи все вище викладене, а також те, що на даний момент сторони не досягли згоди щодо користування та розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває в їх спільній частковій власності, а це в свою чергу, перешкоджає Позивачці, як співвласнику такої, вільно володіти та розпоряджатися нею, Позивачка звертається до суду з вимогою виділити кожному співвласнику окремі частини земельної ділянки, що утворились в результаті фактичного її поділу, а саме: Позивачці – 1/2 (одну другу) частину спірної земельної ділянки площею 1,7322 га; Відповідачу - 1/2 (одну другу) частину спірної земельної ділянки площею 1,7321 га.

Разом з цим, як вбачається з Витягу з Державного РРП, 28.10.2016 між орендодавцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та орендарем ТОВ «Прилуцький Хлібодар» було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого земельна ділянка 7424183200:07:000:0769 передана в оренду на 10 років. У зв`язку з цим ТОВ «Прилуцький Хлібодар» вказано у даній позовній заяві третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог. При цьому, зауважує, що поділ земельної ділянки між співвласниками ніяким чином не порушує права орендаря. За обставинами справи в оренду передано всю земельну ділянку, яка належить обом співвласникам. В даному випадку поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки уся передана в оренду земельна ділянка буде поділена і перейде у дві сформовані земельні ділянки. Тому договір оренди земельної ділянки не припиняє своєї дії. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Тобто орендар має абсолютний захист права оренди. Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди. У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі. Тобто, поділ між Позивачкою та Відповідачем спірної земельної ділянки не припинить права оренди, належного ТОВ «Прилуцький Хлібодар», оскільки уся передана в оренду земельна ділянка буде поділена і увійде у дві сформовані земельні ділянки, а отже права орендаря не будуть порушеними. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19, розглянувши питання про можливість продовження дії договору оренди землі в разі, якщо земельна ділянка в період дії договору була поділена і до Державного земельного кадастру внесено відповідні зміни.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке відкладено до 22 липня 2026 року.

22 липня 2026 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 17 вересня 2026 року.

Позивач та її представник адвокат Зибінська В.Г. в судове засідання не з`явились. Згідно письмової заяви представника просили розгляд справи проводити без їх участі. Заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити. Судовий збір з відповідача просили не стягувати.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Згідно поданої письмової заяви просить розгляд даної справи проводити без його участі. Позовні вимоги визнає, проти задоволення не заперечує.

Представник ТОВ «Прилуцький Хлібодар» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками по 1/2 частині земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4643га, кадастровий номер 7424183200:07:000:0769, що розташована на території Замостянської сільської ради, Прилуцького району Чернігівської області, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2016 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №70877263 від 19.10.2016 (а.с.9,10, зворот).

Згідно з інформаційної довідки з українського сервісу «Опендатабот» від 08.04.2026 за №7961923, щодо актуальної інформації про державну реєстрацію іншого речового права вбачається, що 28.10.2016 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 передали ТОВ «Прилуцький Хлібодар» в оренду, строком на 10 років, належну їм на праві спільної часткової власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4643га, кадастровий номер 7424183200:07:000:0769, що розташована на території Замостянської сільської ради, Прилуцького району Чернігівської області. Дата державної реєстрації: 21.11.2016, номер запису про інше речове право: 17649428 (а.с.11,12).

Відповідно до витягу №НВ-9964251522026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01 травня 2026 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7424183200:07:000:0769 становить 89 189,55 грн. (а.с.13).

Згідно схеми поділу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,4643га, кадастровий номер 7424183200:07:000:0769, що розташована на території Замостянської сільської ради, Прилуцького району Чернігівської області, наявна можливість поділу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_2 – 1,7321га, ОСОБА_1 - 1,7322га. Схема поділу земельної ділянки виготовлена інженером-землевпорядником Державного агентства земельних ресурсів України ОСОБА_3 (а.с.14-21).

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч.1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ч.1,3 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 88 Земельного кодексу України визначено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно з ч.3 ст. 88 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Таким чином, законодавством гарантовано право співвласника земельної ділянки, яка перебуває у спільній частковій власності, на виділ належної йому частки в натурі. При цьому за відсутності згоди між співвласниками щодо порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідний спір підлягає вирішенню судом.

Позивачка та відповідач є співвласниками спірної земельної ділянки в рівних частках, а саме по 1/2 частині кожен. Позивачка бажає виділити належну їй частку земельної ділянки в натурі, однак між співвласниками не досягнуто згоди щодо її поділу в добровільному порядку.

Водночас із матеріалів технічної документації із землеустрою вбачається, що спірна земельна ділянка може бути поділена з утворенням двох окремих земельних ділянок, площа яких відповідає часткам співвласників. Отже, технічна можливість виділу належних сторонам часток у натурі наявна.

При цьому суд враховує, що відповідач у поданій до суду письмовій заяві позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечує. Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, оскільки матеріалами справи підтверджується як право сторін на спірну земельну ділянку, так і технічна можливість її поділу.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України у разі визнання відповідачем обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, суд може не вимагати надалі доказування цих обставин, якщо у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Разом із тим судом підлягає оцінці питання щодо впливу поділу спірної земельної ділянки на права та законні інтереси третьої особи – ТОВ «Прилуцький Хлібодар», як орендаря земельної ділянки.

Як встановлено судом, на підставі договору оренди земельної ділянки від 28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали ТОВ «Прилуцький Хлібодар» в оренду всю земельну ділянку площею 3,4643 га, кадастровий номер 7424183200:07:000:0769, строком на 10 років. Право оренди зареєстровано у встановленому законом порядку 21 листопада 2016 року, номер запису про інше речове право 17649428.

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 (провадження №14-65цс22) вказала: «Відповідно до статті 110 ЗК України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб. Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень. Поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки. Передача земельної ділянки в оренду і є таким обтяженням права власника земельної ділянки. За обставинами справи ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «Олійникова Слобода» всю земельну ділянку, яку в подальшому поділила на дві земельні ділянки. Такий поділ земельної ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки уся передана в оренду земельна ділянка була поділена і увійшла у дві сформовані земельні ділянки. Тому договір оренди земельної ділянки не припинив своєї дії».

Отже, поділ земельної ділянки, переданої в оренду, не припиняє права оренди, якщо вся земельна ділянка, яка була предметом договору оренди, увійшла до складу новоутворених земельних ділянок.

Таким чином, з урахуванням установлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що поділ спірної земельної ділянки між її співвласниками не припиняє права оренди ТОВ «Прилуцький Хлібодар» та не позбавляє останнього права користування земельною ділянкою протягом строку дії договору оренди. Уся земельна ділянка, яка була передана орендарю, після її поділу входить до складу новоутворених земельних ділянок.

При цьому право оренди як зареєстроване речове право підлягає врахуванню при державній реєстрації прав на новоутворені земельні ділянки. Поділ земельної ділянки не може бути підставою для позбавлення орендаря права користування земельними ділянками, сформованими внаслідок такого поділу.

Чернігівський апеляційний суд у постанові від 13 листопада 2025 року у справі №742/1449/25 (провадження №22-ц/4823/1361/25) зазначає, що «співвласник має право вимагати виділу його частки, а технічний поділ спірної ділянки можливий, такий поділ ділянки не припиняє права оренди на неї орендаря, оскільки ОСОБА_1 просить поділити усю передану в оренду земельну ділянку та з неї сформувати дві земельні ділянки».

Суд також враховує, що відповідно до ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Поділ земельної ділянки є одним зі способів формування нових земельних ділянок.

За таких обставин суд вважає, що позивачка довела наявність у неї права вимагати виділу належної їй частки земельної ділянки в натурі, технічну можливість такого виділу, а також відсутність добровільної згоди співвласників на поділ земельної ділянки.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить із того, що виділ позивачці належної їй 1/2 частини земельної ділянки в натурі відповідає її правам як співвласника та не порушує прав відповідача, який проти задоволення позову не заперечує, а також не порушує прав та законних інтересів орендаря – ТОВ «Прилуцький Хлібодар».

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст.79-1, 88 Земельного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Зибінська Галина Вікторівна, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прилуцький Хлібодар» про поділ земельної ділянки– задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі у власність в рахунок належної їй 1/2 (однієї другої) частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7424183200:07:000:0769, що розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, що утворився внаслідок фактичного поділу земельної ділянки та підлягає державній реєстрації, а саме - земельну ділянку площею 1,7322 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, як показано на схемі поділу земельної ділянки, що виготовлена інженером-землевпорядником ОСОБА_3 (2026).

Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність в рахунок належної йому 1/2 (однієї другої) частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7424183200:07:000:0769, що розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, що утворився внаслідок фактичного поділу земельної ділянки та підлягає державній реєстрації, а саме - земельну ділянку площею 1,7321 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, як показано на схемі поділу земельної ділянки, що виготовлена інженером-землевпорядником ОСОБА_3 (2026).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА