Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №709/1535/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа №709/1535/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року селище Чорнобай

Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Кваша І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, має на утриманні одну неповнолітню дитину, встановлено 2 групу інвалідності, РНОКПП НОМЕР_1 -

- за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

22 червня 2026 року близько 16-00 год ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинила відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного та фізичного характеру. Був конфлікт з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого ОСОБА_1 завдала доньці удари по тілу, чим завдала шкоди її психічному та фізичному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні порушення заперечила. Пояснила, що дитину вона не била. Синці на тілі дитини могли з`явитися через її бійки з однолітками, оскільки таке траплялося неодноразово. Дитина має вкладний характер. Цей конфлікт був спровокований родичами батька ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомила, що вона - бабуся дівчинки по лінії батька. Того дня вона запросила в кафе своїх внуків. Також приїхала її донька ОСОБА_5 . ОСОБА_3 була схвильована, сказала, що її побила мама. Побила без причини. Пізніше вони всі разом поїхали до поліції. Сім`я ОСОБА_6 хороша. До цього вона не чула, щоб її колишня невістка била дитину. Думала, що в сім`ї порядок. Про неналежну поведінку онуки вона не чула.

В судовому засіданні допитано ОСОБА_7 , яка повідомила, що вона - тітка ОСОБА_3 . Дитина по телефону звернулась до неї по допомогу, сказала, що її побила мама. Приїхавши та побачивши синці на дівчинці, вона вирішила повезти дитину до лікаря. Там наполягли на виклику поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що він являється батьком ОСОБА_9 . Вони з дружиною розлучені близько 3 років. Останні 9 місяців він перебував на службі в ЗСУ. Дочка важко проживає розлуку ним, у них тісний зв`язок. Вважає, що ОСОБА_10 - добра, любляча, хороша мати, яка докладає зусиль для виховання дочки. На його думку, побиття дитини могло бути, проте це було спровоковано поведінкою доньки.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовилась надавати пояснення.

Вислухавши учасників справи, розглянувши адміністративні матеріали, суд встановив наступні обставини.

За ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУПАП діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п`ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.

Пункт 14 ст. 1 Закону "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає психологічне насильство як домашнє насильство, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до пункту 17 ст. 1 Закону "Про запобігання та протидію домашньому насильству" фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №010421 від 10 липня 2026 року, рапортом поліцейського, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , письмовими поясненнями ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , актом про доставку дитини поліцією, актом прийому дитини до центру, довідкою лікаря №5480, відповідно до якої дитині поставлено діагноз: "Забій, підшкірні гематоми лівого плеча, лівої поперекової ділянки, обох стегон", листом Служби у справах дітей Чорнобаївської селищної ради, листом Служби у справах дітей Черкаської міської ради, свідоцтвом про народження ОСОБА_13 , копією паспорта ОСОБА_1 , довідкою до акта огляду МСЕК, пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , довідкою психолога, характеристикою ОСОБА_2 .

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України»). Приймаючи до уваги це рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Перераховані вище докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

На переконання суду, наявні в адміністративних матеріалах докази є достатніми, належними і допустимими, такими, що узгоджуються між собою, та «поза розумним сумнівом» доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.

Натомість позицію ОСОБА_1 щодо невизнання вини суд оцінює критично, як спосіб уникнення адміністративної відповідальності.

Крім пояснень ОСОБА_1 відсутні інші докаи, які б вказували на її невинуватість.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується достатніми даними, що містяться в матеріалах справи, доведена повністю, кваліфікація скоєного правильна.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, у відповідності до ст.ст 33-35 КУпАП, судом враховується характер вчинення правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення за ст.ст. 34, 35 КУпАП судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд застосовує до правопорушника стягнення в межах санкції частини 2 статті 173-2 КУпАП у вигляді штрафу.

Враховуючи обставини справи, особу порушника, враховуючи, що мати і донька вже отримують сихотепапевтичну допомогу, суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 в порядку ст. 39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

У зв`язку зі встановленням ОСОБА_1 2 групи інвалідності, судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП, суд,-

п о с т а н о в и в:

Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п`ятсот десят) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі несплати штрафу не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна для стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Строк звернення постанови до виконання - три місяці з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Кваша