Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №705/3107/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3107/26

1-кп/705/840/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

законного представника потерпілого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255360000351 від 03 червня 2025 року, по обвинуваченню

ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Уманського району, Черкаської області, українця, громадянина України, неодруженого, який має середню освіту, не працюючого, на утриманні будь-яких осіб немає, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , 12.05.2025 близько 21 год. 30 хв., перебуваючи по вул. Аеродромна в м. Умань Уманського району Черкаської області, на грунті раптово виниклого конфлікту із неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_4 два удари правою ногою в область лівої ноги, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою лівого колінного суглоба, постравматичне пошкодження зв`язок лівого колінного суглоба, що згідно висновку експерта № 05-7-01/300 від 23 червня 2025 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до пред`явленого йому обвинувачення, визнав повністю, погодився надати покази.

Обвинувачений ОСОБА_7 під час допиту в суді показав, що викладені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Подія відбувалася 12.05.2025 близько 21 год. 30 хв.. Він разом із компанією знайомих хлопців перебував по вул. Аеродромна м. Умань, де проживає один із його знайомих. Біля будинку його знайомого вони побачили потерпілого з його другом та один із хлопців, котрий там проживає зробив зауваження потерпілому щоб відійшли від його будинку, оскільки йому відомо, що друг потерпілого пов`язаний з обігом незаконних речовин. Зав`язався словесний конфлікт. В ході конфлікту він наніс потерпілому два удари ногою. Шкодує про вчинене. Цивільний позов визнає на 10000 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи думку прокурора, представника потерпілого, законного представника потерпілого, потерпілого, обвинуваченого, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з`ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до кримінального проступку; особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується формально позитивно, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря – нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд не вбачає.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу.

Під час досудового розслідування запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Представником потерпілого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 , у якому останній просив стягнути з ОСОБА_7 50000 грн. моральної шкоди.

Під час судового розгляду представник потерпілого вказав, що потерпілий та його законний представник бажають зменшити позовні вимоги та просять стягнути з обвинуваченого завдану моральну шкоду в сумі 10000 грн.

В мотивування стягнення моральної шкоди саме в такому розмірі вказав, що протиправними діями ОСОБА_7 , завдано моральної шкоди ОСОБА_4 -отримання тілесних ушкоджень стало для позивача надзвичайно важким психологічним ударом. Протиправна поведінка ОСОБА_7 перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з душевними та фізичними стражданнями ОСОБА_4 , істотними негативними змінами в його житті, які фактично є непоправними, що в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Як слідує з положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер, глибину моральних страждань та переживань потерпілого, тому, керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, про що також зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020, суд оцінює завдану моральну шкоду потерпілому ОСОБА_4 , в розмірі 10000 грн. Вищевказана сума морального відшкодування, на переконання суду, є достатньою для розумного задоволення потреб потерпілого ОСОБА_4 , при цьому не становитиме надмірного тягаря для обвинуваченого ОСОБА_7 .

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_7 винним у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.

Цивільний позов представника потерпілого у кримінальному провадженні – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10 000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_8