Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №569/17695/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17695/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №752240 від 21.07.2026 зазначено, що 13.07.2026, близько 19 год 00 хв, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а саме порушила вимоги ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України, тобто не виховує сина в дусі поваги до прав та свобод інших людей, як наслідок малолітній ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження для малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 звернулася до суду із письмовими запереченнями, в яких вказала, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, наголосила, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження її винуватості, зазначила, що виховує сина в дусі поваги до інших дітей та дорослих.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вказані заперечення, зазначила, що потерпілий ОСОБА_3 старший від її сина і раніше провокував його на конфлікт шляхом словесних принижень та інших дій, вказала, що провела із сином профілактичну бесіду, наголосила, що бійка між хлопцями сталася не з її вини і не є наслідком недбалого виховання дитини, у зв`язку з цим просила закрити провадження у справі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно положень ч. 1 ст. 184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і необережності.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна рахуватися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно ч. 1 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у якості доказів долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №752240 від 21.07.2026, відомості з інформаційної бази «Армор» щодо реєстрації подій та викликів працівників поліції, заяву ОСОБА_4 , письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , рапорт інспектора поліції, виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 від 14.07.2026, скріншоти приватний бесід користувачів в соціальних мережах, копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_2 , рапорт інспектора поліції від 21.07.2026.

На переконання суду, зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Суд зазначає, що сам по собі конфлікт, у який вступила дитина, в тому числі з іншою дитиною, не є проявом ухилення матері від виконання передбаченого законодавством обов`язку щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини.

Батьки такої дитини мають нести відповідальність лише в тому випадку, коли такий конфлікт був зумовлений діями або бездіяльністю батьків чи якщо батьки могли запобігти конфлікту, але не зробили цього.

У даному випадку відсутні будь-які докази того, що мати могла запобігти конфлікту, що виник між дітьми, у період перебування сина без її присутності. Отже, відсутні докази винної поведінки матері та докази вчинення нею правопорушення.

Формальне зазначення у протоколі про невиконання передбачених законодавством обов`язків, щодо необхідних умов виховання свого сина не може бути підставою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Наявні матеріали справи не підтверджують, що ОСОБА_1 не виконує та ухиляється, як про це зазначено у протоколі, від обов`язків, які стосуються виховання сина в дусі поваги до прав та свобод інших людей.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення викликає розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку, що вказана у протоколі подія відбулася не внаслідок ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення виховання дитини.

У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК