Суд: Радивилівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №568/1541/26
Суддя: Троцюк В. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №568/1541/26
Провадження № 3/568/758/26
18 вересня 2026 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О., розглянувши адміністративну справу матеріали якої надійшли від батальйону №3 з обслуговування Дубенського району полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліціїпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт Серії НОМЕР_1 вид. Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області 24.06.1998 р., РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз`яснені),
встановив:
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №743933 від 12 серпня 2026 року, складеного поліцейським 1 взводу 3 батальйону 3 (з обслуговування Дубенського району) полку УПП в Рівненській області Департаменту патрульної поліції рядовим поліції Дякевич С.Р., 12.08.2026 року о 18 год. 20 хв. в с.Карпилівка вул.Грушевського, 1 особа ОСОБА_1 керував електроскутером «Fada» без д.н.з. в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» (0523), що підтверджується тестом №4517 від 12.08.2026 р. Результат огляду становить 0.54 % проміле, чим порушив п.2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вказуючи на порушення поліцейським порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння., а саме поліцейський не назвавши ознаки сп`яніння, які вбачає у нього, відразу запропонував пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому прилад не відразу показав результат огляду, декілька разів вибивав помилку. Вважає, що результат огляду не може бути достовірним, з огляду на те, що він тричі продував у той самий мундштук. Також поліцейським йому не було роз`яснено право, у випадку не згоди в результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, пройти огляд в медичному закладі.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно оцінивши всі наявні докази в їх сукупності та кожен окремо, дійшов наступних висновків.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.7 КУпАП кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Особа, яка скоїла правопорушення, відповідно до вимог ч.1 ст. 8 КУпАП підлягає відповідальності на підставі закону, діючого в час і по місцю здійснення правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, а також іншими документами та показаннями технічних приладів та технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП серед іншого передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За приписами ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду» (надалі Порядок), огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько- акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п 6. вищезазначеної постанови, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.
Так, згідно долучених працівниками поліції та оглянутих відеозаписів з нагрудної бодікамери, судом встановлено, що поліцейські не вказали причини зупинки транспортного засобу, не зазначили ознаки сп`яніння, які б давали підставу для проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 . Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та пройшов такий огляд. В той же час, суд зауважує, що перевірка приладу на вміст алкоголю перед проходження огляду на місці проведена не була, що підтверджується тестом №4517 від 12.08.2026 року. На відеозаписі події (файл Clip 0, Сlip 3) ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Alkotest Drager 6810 ARBL0523», однак двічі у зв`язку із помилкою в роботі приладу результат не отримано. В подальшому ОСОБА_1 втретє пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння та було визначено позитивний результат 0,54 проміле. В подальшому ОСОБА_1 чітко не погодився з результатом огляду на місці, однак направлення водія для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі працівниками поліції в даному випадку здійснено не було. Допущені порушення є безперечною підставою для поставлення під сумнів законності протоколу про адміністративне правопорушення та зібраних по справі доказів.
Відповідності до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Виходячи з викладеного, наданих доказів, суд приходить до висновку, що поліцейськими була порушена процедура проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, що передбачена ст.266 КУпАП, а тому такий огляд визнається недійсним.
Отже, в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, що в даному випадку відсутнє.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Крім того, аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину (адміністративного правопорушення) не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України, а тому справу необхідно закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вимог статті 40-1 КУпАП, з урахуванням застосування судом статті 247 КУпАП та з огляду на звільнення особи від адміністративної відповідальності, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.247 ч.1 п.1, 130 ч.1, 251, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя В.О. Троцюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua