Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №564/3449/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3449/26

17 вересня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Левчук В.В.

розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 15.07.2008 Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч.1ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2026 року у м.Костопіль відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головним державним інспектором ГУ ДПС у Рівненській області складено протокол №5340/Ж12/17-00-07-05-24 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що при покупці саморізів по дереву в кількості 100 штук по ціні 18 грн. за штуку на загальну суму 1800 грн. розрахунок здійснював громадянин ОСОБА_1 , який здійснює господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, чим порушено вимоги ч.1 ст.164 КУпАП та ст.42 Господарського кодексу України.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повістка про виклик останнього в судове засідання повернулась до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою, проте у протоколі останній зазначив, що просить проводити розгляд справи у його відсутності.

Суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протокол дійшов таких висновків.

Так на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення надано лише протокол №5340/Ж12/17-00-07-05-24 про адміністративне правопорушення від 06.08.2026.

Суд враховує, що диспозиція ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

При цьому суд враховує, що усі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені на предмет їх підтвердження сукупністю належних та допустимих доказів.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено обставин вчинення адміністративного правопорушення, а саме кому було реалізовано саморізи, відсутні відомості про виявлені та вилучені для тимчасового зберігання речі, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, а у матеріалах справи відсутні пояснення будь-якої особи щодо придбання саморізів, відсутні будь-які докази систематичності дій особи, відносно якої складено протокол, що є обов`язковою ознакою господарської діяльності та наявність мети отримання прибутку.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, які могли б підтвердити обставини, вказані у протоколі.

Суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить інших обставин, що мають істотне значення для притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а зокрема: протягом якого часу ОСОБА_1 здійснював відповідну діяльність, тобто проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер; всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов`язковими для господарської діяльності; інші обставини, які мають істотне значення для правильної кваліфікації дій особи та встановлення усіх обставин справи (наприклад, що особа не перебуває в трудових відносинах з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а також, що ця особа не працює на іншого суб`єкта без укладення трудового договору з порушенням вимог ст.24 КЗпП України, оскільки у такому разі діяльність цієї особи не матиме характерного для господарської діяльності самостійного та ініціативного характеру і такому випадку може йти мова про відповідальність такого суб`єкта за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо він не є суб`єктом підприємницької діяльності, та/або за ст.265 КЗпП України, якщо він має всі дозвільні документи на відповідний вид діяльності, але допустив працівника до роботи без укладання трудового договору).

При цьому, суд не приймає як доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення пояснення останнього, які містяться у протоколі, оскільки останні не спростовують встановлену судом відсутність у матеріалах справи будь-яких пояснень особи, яка придбала саморізи, відсутність будь-яких доказів систематичності дій особи, відносно якої складено протокол.

Відповідно до ч.1, 2 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративне правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.1 ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

Судом встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, який не містить необхідних відомостей для встановлення судом наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, суду не надано жодного іншого доказу на підтвердження факту та обставин вчинення адміністративного правопорушення, а відтак, за встановлених судом обставин, наданий протокол №5340/Ж12/17-00-07-05-24 від 06.08.2026 не може вважатись належним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконливого висновку про те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.247 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі №564/3449/26 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненської апеляційного суду через Костопільський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяВ. В. Левчук