Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №643/2819/17 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 18.09.2026Справа № 643/2819/17

Провадження № 1-кп/554/85/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вахрушева, Луганської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1). 18.11.1998 року Антрацитівським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі перегляду вироку Антрацитівським міським судом Луганської області від 10.12.1998 року невідбута частина покарання скорочена на , до відбуття 1 рік 5 місяців і 5 днів;

2). 25.06.1999 року Краснолуцьким районним судом Луганської області за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 43 КК України на 2 роки позбавлення волі;

3). 24.12.2007 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки;

4). 18.05.2009 року Голосіївським районним судом м. Києва з урахуванням постанови Апеляційного суду м. Києва від 28.09.2009 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки і 6 місяців;

5). 30.09.2016 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі, 30.05.2017 року звільненого по відбуттю покарання. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30.03.2017 року зараховано у строк відбування відбуття покарання період попереднього ув`язнення з 30.04.16 року по 30.03.2017 з розрахунку 2:1, тобто 1 рік і 10 місяців позбавлення волі;

6). 31.10.2018 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, строк покарання враховано з 04.09.2018 року, звільненого 03.09.2021 в зв`язку з відбуттям покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції, чинній у 2016 році), -

встановив:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ

Епізод № 1

05 квітня 2016 року, приблизно з 15:58 год. до 16:20 год., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом обману заволодів чужим майном. При цьому невстановлена особа в телефонному режимі переконала ОСОБА_6 , яка є особою похилого віку, про те, що її онук ОСОБА_7 начебто винен у скоєнні ДТП та спричиненні тілесних ушкоджень, тому за непритягнення його до кримінальної відповідальності вона має заплатити грошові кошти у розмірі 2000 доларів США. Після чого за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_3 прибув ОСОБА_4 та шляхом обману заволодів у неї грошима в сумі 300 доларів США (що згідно з курсом НБУ станом на 05.04.2016 року складає 7797 грн) та 500 євро (що згідно з курсом НБУ станом на 05.04.2016 року складає 14790 грн), заподіявши останній матеріального збитку на загальну суму 22587 грн.

Епізод № 2

10 квітня 2016 року, приблизно з 10:24 год. до 11:00 год., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом обману заволодів чужим майном. При цьому невстановлена особа в телефонному режимі переконала ОСОБА_8 , яка є особою похилого віку, про те, що її онук ОСОБА_9 начебто винен у скоєнні ДТП та спричиненні тілесних ушкоджень, тому за непритягнення його до кримінальної відповідальності вона має заплатити грошові кошти у розмірі 2000 доларів США. Після чого за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_4 прибув ОСОБА_4 та шляхом обману заволодів у неї грошима в сумі 23000 грн, заподіявши останній матеріального збитку.

Епізод № 3

11 квітня 2016 року, приблизно з 15:50 год. до 16:10 год., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою особою (матеріали щодо якої виділені в окреме провадження), умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, шляхом обману заволодів чужим майном. При цьому невстановлена особа в телефонному режимі переконала ОСОБА_10 , яка є особою похилого віку, про те, що її онук ОСОБА_11 начебто винен у скоєнні ДТП та спричиненні тілесних ушкоджень, тому за непритягнення його до кримінальної відповідальності вона має заплатити грошові кошти у розмірі 2000 доларів США. Після чого за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_5 прибув ОСОБА_4 та шляхом обману заволодів у неї грошима в сумі 5000 грн та золотим ланцюжком 585 проби вартістю 21589,13 грн, заподіявши останній матеріального збитку на загальну суму 26589,13 грн.

ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції, чинній у 2016 році), як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєння злочинів, зазначені в обвинувальному акті, доказів не оспорював.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися неодноразово. Потерпіла ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 13).

Попри визнання вини обвинуваченим, його винуватість та інкримінований обсяг обвинувачення повністю підтверджуються всебічно дослідженими судом письмовими та речовими доказами сторони обвинувачення.

По епізоду № 1 (потерпіла ОСОБА_6 )

- письмовою заявою ОСОБА_6 від 05.04.2016 року, у якій вона повідомила, що за місцем її проживання невідомі особи шахрайським способом під приводом «порятунку онука від ДТП» заволоділи її грошима: 300 доларів США та 500 євро (т. 2 а.с. 10);

- офіційними даними НБУ щодо курсу валют станом на 05.04.2016 року (долар США — 25,99 грн, євро — 29,58 грн), що підтверджує суму завданих збитків — 22 587 грн (т. 2 а.с. 11-12);

- протоколами допиту та пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, згідно з якими потерпіла ОСОБА_6 за життя дала стабільні показання та офіційно впізнала ОСОБА_4 як особу, що забрала її гроші (т. 2 а.с. 14-17, т. 3 а.с. 233-235);

- протоколом огляду місця події від 26.04.2016 року, під час якого у ОСОБА_4 вилучено мобільний телефон Nokia Lumia 630 Dual SIM з сім-картками № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , та його особистими письмовими поясненнями на місці про те, що за цим телефоном його координував знайомий ОСОБА_12 , надаючи адреси для збору коштів у м. Харкові (т. 2 а.с. 29-31, 32-45);

- протоколом огляду телефонної книги вказаного телефону, де зафіксовано збережені контакти: ОСОБА_13 — 0993389183, « ОСОБА_14 » — 0993389207, «Дьяк.23$» — 0997754290 (т. 2 а.с. 36);

- даними роздруківок про телефонні з`єднання (оптичний диск формату CD): 05.04.2016 року о 15:58 год. з абонентського номера НОМЕР_3 ( ОСОБА_13 ), що перебував на окупованій території м. Краснодон Луганської області, здійснено дзвінок на стаціонарний телефон ОСОБА_6 (№ 63-07-93). Того ж дня о 16:20 год. телефон ОСОБА_4 (№ НОМЕР_1 ) зафіксований базовою станцією по проспекту Тракторобудівників, 55 (поблизу житла потерпілої), де він прийняв вхідний координуючий дзвінок (т. 2 а.с. 20-25, 50-54).

По епізоду № 2 (потерпіла ОСОБА_8 )

- письмовою заявою ОСОБА_8 від 10.04.2016 року про шахрайське заволодіння її грошима в сумі 23 000 грн за аналогічною схемою «родич у ДТП» чоловіком, який представився ОСОБА_15 (т. 2 а.с. 56, 57);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, відповідно до якого ОСОБА_8 чітко впізнала ОСОБА_4 як особу, що забрала у неї гроші (т. 2 а.с. 58-61);

- матеріалами деталей телефонних з`єднань на CD-диску: 10.04.2016 року о 10:24 год. з номера НОМЕР_3 («Р») з окупованого м. Краснодон виконано виклик на стаціонарний телефон ОСОБА_8 (№ 67-54-73). О 10:54 год. мобільний телефон ОСОБА_4 зафіксовано базовою станцією по вул. Академіка Павлова, 142-б у м. Харкові (сектор покриття місця злочину), де він прийняв дзвінок від куратора з номера НОМЕР_4 («Дьяк.23$») (т. 2 а.с. 20-25, 50-54).

По епізоду № 3 (потерпіла ОСОБА_10 )

- письмовою заявою ОСОБА_10 від 11.04.2016 року про те, що за адресою її проживання невідомий шляхом обману виманив 5000 грн та золотий ланцюжок (т. 2 а.с. 63);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання, де ОСОБА_10 безпомилково вказала на ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 65-68);

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 437 від 16.12.2016 року, що встановила вартість отриманого ОСОБА_4 золотого ланцюжка 585 проби вагою 37 грамів у сумі 21 589 грн 13 коп. (т. 2 а.с. 70);

- даними телефонних з`єднань: 11.04.2016 року о 15:50 год. зафіксовано дзвінок з номера куратора НОМЕР_3 («Р») з окупованої території на стаціонарний телефон ОСОБА_10 (№ 65-04-40). О 16:08 год. телефон ОСОБА_4 зафіксовано вежею стільникового зв`язку по АДРЕСА_6 (поруч із будинком потерпілої), де відбулася його розмова із номером НОМЕР_5 («Руся») (т. 2 а.с. 20-25, 50-54).

Оцінивши надані стороною обвинувачення докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції 2016 року), є повністю доведеною поза розумним сумнівом.

Відомості про попередні судимості ОСОБА_4 досліджуються судом виключно в порядку ст. 65 КК України як дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також як юридична підстава для встановлення кваліфікуючої ознаки "повторності" та обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності згідно з ч. 3 ст. 49 КК України.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ ТА ОБЧИСЛЕННЯ СТРОКІВ ДАВНОСТІ

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд керується ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених правопорушень (які відносяться до категорії нетяжких злочинів), повне невідшкодування матеріальних збитків потерпілим, дані про особу винного (непрацюючий, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини).

Обставин, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо осіб похилого віку. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо строків притягнення до кримінальної відповідальності, суд дійшов таких висновків.

Санкція ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції 2016 року) передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років, що згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності за такий злочин становить 5 років.

Злочинні діяння мали місце в період з 05 по 11 квітня 2016 року.

У межах первинного 5-річного строку давності, а саме 04 вересня 2018 року, ОСОБА_4 вчинив новий злочин, за який його засуджено вироком Василівського районного суду Запорізької області від 31.10.2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг строку давності за злочини 2016 року перервався, і відлік нового 5-річного строку розпочався заново — з 04 вересня 2018 року. Відтак, цей строк у повному обсязі закінчився 04 вересня 2023 року.

Суд категорично відхиляє твердження обвинувачення про повторне переривання строків у зв`язку з висуненням ОСОБА_4 нової підозри/обвинувачення в іншій справі, яка перебуває в провадженні Київського районного суду міста Харкова №953/1986/22, щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 255-1 КК України, у період з 07.01.2021 року по 05.11.2021 року.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.

Оскільки чинного обвинувального вироку суду, яким би ОСОБА_4 був засуджений за вчинення злочинів станом на 05.11.2021 року на момент розгляду цієї справи суду не надано, сама наявність підозри чи обвинувального акта в іншій справі не може свідчити про законне переривання строків давності.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді та ухвалення вироку строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за діяння від квітня 2016 року повністю спливли.

У судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово роз`яснювалися його права, передбачені статтями 284, 285 КПК України щодо звільнення від відповідальності у зв`язку зі спливом строків.

Обвинувачений розумів суть роз`яснень, проте відмовився подавати клопотання та не дав згоди на закриття справи з нереабілітуючої підстави.

Суд наголошує, що оскільки строки давності за інкримінований злочин спливли до моменту винесення вироку, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів з урахуванням вироків від 30.09.2016 та 31.10.2018 застосуванню не підлягають.

Призначення покарання за сукупністю з уже повністю відбутими раніше вироками у випадку, коли строки давності за поточною справою закінчилися, штучно погіршило б становище особи та суперечило б меті інституту строків давності.

У разі, якщо строки давності закінчилися, а особа відмовляється від закриття провадження, суд зобов`язаний ухвалити обвинувальний вирок, призначити покарання за конкретний доведений злочин та звільнити засудженого від його відбування на підставі ч. 5 ст. 74 КК України.

V. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

Цивільний позов у провадженні не пред`являвся, процесуальні витрати відсутні. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України. Мобільний телефон Nokia Lumia 630 Dual SIM RM-978 за вироком Московського районного суду м. Харкова від 30.09.2016 року вже звернутий на відшкодування збитків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає негайному скасуванню.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ

ОСОБА_16 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (в редакції, чинній станом на 2016 рік) і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки і 2 місяці.

На підставі частини 5 статті 74 та статті 49 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у виді тримання під вартою -скасувати та звільнити його з-під варти негайно в залі суду.

Речовий доказ СД диск із відомостями про телефонні з`єднання – зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_17