Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №532/1567/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/1567/26

3/532/392/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 р. м. Кобеляки

Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Назарьова Л. В, з участю прокурора Черніченка Б. В., особи, яка притягається до відповдіальності – ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 – адвоката Яременко О. Є., секретаря судового засідання Маляренко І. М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

за ч. 4 ст. 172-6 кодексу України про адміністративні правопорушення

Встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення № 240 від 11.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи завідувачем Кобеляцької державної нотаріальної контори з 07 жовтня 2019 року та відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, суб?єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог пунктів 2, 7 ч. 1 ст. 46 вказаного Закону, 06.04.2026 року подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік (виправленій), які відрізняються від достовірних на загальну суму 690 300 грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на дату подання декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене частиною 4 статті 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчинену правопорушенні не визнав та пояснив, що в 2025 році здійснив відчуження належного йому автомобіля марки Нonda за 500000 грн. Однак такий договір не був вчинений письмово в день відчуження автомобіля, а він надав Доручення особі, яка здійснила придбання автомобіля. У подальшому здійснив подання декларації, у якій вказав, що продаж автомобіля здійснено за 50000 грн, оскільки такі відомості були відображені в сервісі та податкових відомостях. Однак, оскільки він отримав за проданий автомобіль саме 500000 грн і не знав про наявність договору купівлі-продажу автомобіля, то в подальшому вніс виправлення до раніше поданої декларації і вказав суму 500000 грн. Жодної інформації про виконання Доручення, укладення Договору купівлі-продажу та результати вчинених дій, довіреною особою надано не було. Зазначив, що не мав ніякого умислу на приховування та подання завідомо правдивих відомостей у декларації.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Яременко О. Є. в судовому засіданні прохав закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Прокурор Черніченко Б. В. у судовому засіданні прохав визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Заслухавши учасників розгляду справи, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на зміст статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 4 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктами правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані є суб`єкти декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб`єкти декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 10.07.2008 року обіймав посаду державного нотаріуса Кобеляцької державної нотаріальної контори.

Відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 07.10.2019 № 1317/к ОСОБА_1 , державного нотаріуса Кобеляцької державної нотаріальної контори з 07 жовтня 2019 року переведено на посаду завідувача Кобеляцької державної нотаріальної контори.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з пп. «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - посадові особи юридичних осіб публічного права,

Судом установлено, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані із корупцією, у тому числі за частиною четвертою статті 172-6 КУпАП.

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно частини 4 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», упродовж 30 днів після подання декларації суб`єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

У разі притягнення суб`єкта декларування до відповідальності за неподання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або рішенням Національного агентства, суб`єкт декларування упродовж 10 днів зобов`язаний подати відповідну декларацію, у тому числі виправлену декларацію з достовірними відомостями.

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються, у тому числі, відомості про: п. 2) об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно вимог ч.2 ст.251 КпАП України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.

Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, одним з основоположних принципів кримінального провадження щодо особи (а отже, і провадження у справі про адміністративне правопорушення) є принцип презумпції невинуватості, який гарантований статтею 62 Конституції України та статтею 17 КПК України.

Згідно з цим принципом особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суд зобов`язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 під час заповнення та подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік (виправленої), не дотримав вимог підпункту а) п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», не зазначивши відомостей у розділі 3 «Об?єкти нерухомості» декларації, а саме: вартість майна на дату набуття його у власність - квартири, загальною площею 58,6 кв.м., яка

розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши позначку «Не застосовується».

Також зазначено, що ОСОБА_1 під час заповнення та подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2025 рік (виправленої), не дотримав вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», зазначивши відомості у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації, які не відповідають дійсності, про розмір доходу, отриманого ним від продажу рухомого майна, вказавши 500 000,00 гривень.

Відповідно до інформації з публічної частини офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 06.04.2026 року о 11:23 годині подав до Реєстру щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік (виправлену).

При цьому, судом установлено, що 19 березня 2026 року о 16:44 ОСОБА_1 подавав щорічну декларацію за 2025 рік (а.с.43).

Під час розгляду справи судом установлено, що в поданій первинній декларації ОСОБА_1 зазначив вартість відчудженого автомобіля 50000 грн.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна – квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу серії ВРО/334980 від 24.11.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Москі- вець В. А. за реєстр. № 5296, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальна вартість нерухомого майна на момент придбання становить 240 300,00 грн.

Однак, ОСОБА_1 у поданій декларації за 2025 рік (виправленій) зазначив, що вартість не застосовується.

Таку інформацію суд вважає завідомо недостовірною із огляду на відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також судом установлено, що ОСОБА_1 у 2025 році здійснив відчуження автомобіля за таких обставин.

27 вересня 2025 року ОСОБА_1 отримав кошти в розмірі 500 000 грн від ОСОБА_2 в рахунок наступного продажу належного йому автомобіля Honda Accord, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований ТСЦ 5346 27.09.2025 року, дата першої реєстрації 30.12.2008 року, що підтверджується наданою суду копією розписки.

Цього ж дня ОСОБА_1 надав Довіреність на ім`я ОСОБА_3 на право експлуатації, розпорядження належним йому транспортним засобом марки Honda Accord, 2008 року випуску. Представнику надано право: представляти інтереси в уповноважених підрозділах Національної поліції України, органах нотаріату, в інших підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності, перед суб`єктами господарювання, які здійснюють комісійну торгівлю транспортними засобами і номерними агрегатами, перед страховиками, перед суб`єктами господарювання, що є виконавцями технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, з усіх без винятку питань, пов`язаних із експлуатацією, відчуженням (купівлею-продажем, міною) автомобіля, його переобладнанням ( зміна типу і моделі автомобіля, кольору, заміна у встановленому порядку двигуна, кузова, інших деталей), ремонтом, проходженням державного технічного огляду; визначати на власний розсуд місце стоянки автомобіля; ставити автомобіль на облік, за необхідності знімати автомобіль з обліку; одержати транзитні номерні знаки; подавати та одержувати необхідні довідки та документи, включаючи заяви, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, дублікат реєстраційного документа у випадку його втрати, номерні знаки, укладати від його імені договори цивільно-правового характеру щодо розпорядження автомобілем ( купівлі-продажу, міни) за винятком договору дарування, визначаючи у відповідних договорах на власний розсуд ціну та інші, в тому числі і факультативні, умови, одержувати належні за цими договорами грошові суми; укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, спеціальний знак, що видається страхувальнику при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; у випадку спричинення автомобілю, власником яко- го він є пошкодження у результаті дорожньо-транспортної пригоди, тощо ( а.с.80).

04.10.2025 року ОСОБА_2 , яка діяла на підставі доручення суб`єкта декларування ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 5345/2025/5656511 від 04.10.2025, укладеного між нею та ОСОБА_4 , здійснила продаж транспортного засобу марки Honda Accord, 2008 року випуску, чорного кольору, номер шасі НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 за 50000 грн.

Згідно п. 3.1 Договору за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 50 000 (п?ятдесят тисяч) гривень.

У розділі 2 Договору зазначено, що передача Транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості в момент підписання цього договору.

Покупець набуває права власності на транспортний засіб з моменту підписання Сторонами даного Договору купівлі-продажу.

Відповідно до розділу 9 Договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Суд звертає увагу, що договір-купівлі продажу підписаний не ОСОБА_1 ,. а іншої довіреною особою – ОСОБА_2 (в особі).

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність, повідомила суду, що з метою придбання обраного автомобіля, передала ОСОБА_1 кошти в розмірі 500 000 грн в рахунок купівлі-продажу транспортного засобу, після чого було складено розписку про передачу та отримання від неї коштів. Вкзані кошти були передані саме за купівлю автомобіля. У подальшому вона отримала доручення на дії щодо автомобіля від імені ОСОБА_1 . Надалі, на підставі договору-купівлі продажу транспортного засобу автомобіль переоформлений на ОСОБА_4 , із яким вона на той час співмешкала. Останній є військовослужбовцем. Під час переоформлення машини (в м. Гадяч), особою, яка здійснювала в переоформлення МРЕО надрукувала договір та з невідомих їй причин було вказано ціну 50 000 грн, а не 500 000 грн. При цьому їй повідомляли, що необхідно просто проставити підпис. До того ж свідок повідомляла суму саме 500000 грн, за яку придбала авто. При цьому ОСОБА_1 при переоформленні автомобіля не був присутній. Із ним свідок після передачі грошових коштів не спілкувалась, нічого не повідомляла, копію договору не надавала.

Таким чином, доказів того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був обізнаний про визначену за домовленістю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вартість транспортного засобу у розмірі 50000 грн згідно договору купівлі-продажу, матеріали справи не містять. До того ж ОСОБА_2 які діяла по дорученню ОСОБА_1 самостійно укладала договір про відчуження транспортного засобу без присутності ОСОБА_1 .

Суд також звертає увагу, що згідно абзацу 1 нотаріально посвідченої довіреності серії НКВ 028056 від 27 вересня 2025 року, ОСОБА_1 на підставі укладеного з повіреним усного договору доручення та на виконання вимог статтей 244 та 1007 ЦК України, уповноважив ОСОБА_2 експлуатувати та розпоряджатися (в тому числі зняти з обліку у відповідних органах реєстрації) транспортний засіб Honda Accord, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Для виконання наданих повноважень представнику надається право використовувати та експлуатувати транспортний засіб відповідно до його цільового призначення.

ОСОБА_1 у судовому засідання повідомив суду, що жодної інформації про виконання цього доручення та результати вчинених дій, довіреною особою ОСОБА_6 надано не було. Остання також підтвердила зазначене в судовому засіданні. Таким чином, ОСОБА_1 не був проінформований про оформлення транспортного засобу та продаж автомобіля у розмірі 50 000 грн, оскільки між ним та довіреною особою в усному порядку було домовлено про ціну продажу рухомого майна -транспортного засобу Honda Accord, 2008 року випуску, в розмірі 500 000 грн.

Дійсно відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу суб`єкт декларування у жовтні 2025 року ОСОБА_1 отримав дохід від продажу нерухомого майна транспортного засобу в розмірі 50000 гривень.

Згідно матеріалів протоколу суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на 450 000 грн (500 000 – 50 000) грн. Крім того, суб`єкт декларування не вказав у декларації кошти щодо вартості набутого майна квартири в місті Полтаві у розмірі 240 300 грн, зазначивши позначку «Не застосовується». Всього у декларації зазначено відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 690 300 грн.

Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку проведення контролю щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 31 серпня 2021 року № 553/21, чітко визначено, що недостовірні відомості у декларації - відомості, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення контролю щодо повноти заповнення декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуальних правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації.

При цьому, суд звертає увагу, що у зазначеному Порядку перелік джерел, у яких відображається інформація, не є вичерпним, що підтверджується застосуванням законодавцем словосполучення «зокрема».

Завідомо недостовірні відомості - слід розуміти інформацію, що має неправдивий, хибний характер, який суб`єкт декларування усвідомлював або міг усвідомлювати на момент подання декларації (такої, що повністю або частково не відповідає дійсності).

Суб`єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу, а саме: особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків та бажає їх настання, або свідомо припускає їх настання. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації.

З огляду на викладені норми, на осіб, зазначених в них, покладено обов`язок самостійного подання декларації із зазначенням в ній достовірної інформації, тому за подання в декларації недостовірних відомостей і передбачено відповідальність за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Отже, необхідним є встановлення в першу чергу факту достовірності інформації, поданій у декларації.

Враховуючи встановлені під час розгляду обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 отримав за відчужений автомобіль саме 500000 грн, надав доручення на відчуження транспортного засобу іншій особі, відчуження відбулось через деякий проміжок часу та ОСОБА_1 не був присутнім під час укладення Договору купівлі-продажу автомобіля, а також із урахуванням його поведінки під час подання декларації ( первинна декларація подана з відображенням розміру продажу в 50000 грн, однак у передбачений законом термін подав виправлену на 500000 грн), суд приходить до висновку, що такі відомості не є завідомо недостовірними, прихованими, поданими з метою незаконного збагачення.

Таким чином, судом установлено, що ОСОБА_7 будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, подав завідомо недостовірні відомості у декларації за 2025 рік (виправленій) у розмірі, що складає 240300 грн. – вартість придбаної квартири.

Відповідно до абз. 3 примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 3 328 грн.

Отже, адміністративна відповідальність ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає якщо відомості, зазначені у декларації за 2025 рік, відрізняються від достовірних на суму від 499 200 грн (станом на 2026 рік – на дату подання декларації).

Враховуючи, що розмір завідомо недостовірних відомостей, указаних ОСОБА_8 у декларації є меншим, ніж визначений у примітці до ст. 172-6 КУпАП, то відповідно його дії не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_9 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Керуючись статтями 172-6, 280, 283 КУпАП, суддя

Постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити в зв`язку з вісутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя