Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №379/1490/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1490/26

Провадження № 3/379/598/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад О.В., розглянувши матеріали об`єднаної адміністративної справи, що надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ДТЕК,

за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

05.08.2026 до Таращанського районного суду Київської області з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України надійшли адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактами вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4 та 124 КУпАП.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 07.08.2026 року вказані адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП було повернуто до батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції НП України для доопрацювання та належного оформлення.

03.09.2026 року зазначені матеріали після доопрацювання повторно надійшли на адресу суду.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 справи передані для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Невгаду О.В.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 17.09.2026 матеріали адміністративних справ № 379/1490/26 (№ 3/379/598/26) та № 379/1491/26 (№ 3/379/599/2) були об`єднані в одне провадження із присвоєнням об`єднаній справі № 379/1490/26.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 28.07.2026 серії ЕПР1 № 731185 вбачається, що його складено працівником поліції з фактом, що мав місце 27.07.2026 року о 18 годині 15 хвилин в с. Лісовичі по вул. Перемоги неподалік будинку 6, а саме: водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом УАЗ 3909, н.з. НОМЕР_1 не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості руху, не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди у вигляді собаки та здійснив на неї наїзд, внаслідок чого було завдано механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив:

- пункт 12.3 ПДР - не вжиття заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- пункт 2.3.б ПДР - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу,

- пункт 1.5 ПДР порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження ТЗ, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи ін. майна, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 28.07.2026 серії ЕПР1 № 731198 вбачається, що його складено працівником поліції з фактом, що мав місце 27.07.2026 року о 18 годині 15 хвилин в с. Лісовичі по вул. Перемоги неподалік будинку 6, а саме водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом УАЗ 3909, н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди покинув місце ДТП, чим порушив п.2.10 а ПДР - залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, на порушення встановлених правил, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що він працює водієм ДТЕК. 27.07.2026 року близько 18 год. 00 хв., перебуваючи на робочій зміні в якості водія аварійної бригади керував робочим автомобілем «УАЗ 3909», номерний знак НОМЕР_1 , та рухався у напрямку від с. Дубівка до м. Тараща. Зазначив, що їхав з незначною швидкістю, яка становила приблизно 55-57 км/год. Під час руху учерез с. Лісовичі на проїзну частину раптово вибігла собака, у зв`язку з чим він застосував екстрене гальмування та відвернув кермо в бік, щоб уникнути наїзду. Після цього ОСОБА_1 подивився у дзеркало заднього виду та побачив, що собака побігла до будинків, а будь-якого удару чи наїзду він не відчув. Окрім того, ОСОБА_1 вказав, що оскільки вага автомобіля становить 2,5 тонни, то у разі наїзду тварина загинула б та залишилася на дорозі. Скавчання собаки він не чув. В автомобілі «УАЗ 3909» двигун знаходиться в салоні і сильно шумить під час руху. Власника собаки на місці події не було. Враховуючи, що він не відчув звук удару чи наїзд на собаку та побачивши у дзеркало заднього виду, що собака побігла в бік будинків, він вважав, що уникнув наїзду та продовжив рух далі. При цьому він керувався також тим, що він перебував на роботі в складі аварійної бригади ДТЕК та не мав часу стояти на місці, а також те, що власника собаки на місці не було, а сама собака побігла в бік будинків, тому не було сенсу зупинятись та бігати за собакою щоб оглянути її. Вважає, що в його діях немає невідповідності ПДР України, оскільки швидкість руху він не перевищив, а собака вибігла на дорогу несподівано для нього, тому він не міг цього передбачити та завчасно зменшити швидкість. Протоколи про адміністративне правопорушення він не підписував, оскільки не погоджується з їх змістом.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомив, що він власник собаки. Під час події він був відсутній, тому не бачив, як все відбулось та не може з упевненістю стверджувати, що наїзд на тварину було вчинено саме водієм ОСОБА_1 . Також зазначив, що внаслідок події собака отримала тілесні ушкодження у вигляді рани на передній лапі, у зв`язку з чим власник звернувся до ветеринарної клініки, де тварині було надано коштовне лікування. Причину перебування собаки на проїзній частині потерпілий пояснити не зміг.

Крім того, потерпілий ОСОБА_2 надав до суду письмові докази на підтвердження факту, що він є власником собаки, отримання нею травми, звернення за ветеринарною допомогою та понесених витрат на лікування.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом були дослідженні наступні письмові докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 28.07.2026 серії ЕПР1 № 731198, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП ;

- протокол про адміністративне правопорушення від 28.07.2026 серії ЕПР1 № 731185, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ;

- схему місця ДТП від 28.07.2026, яка не підписана жодним учасником справи, ні особою, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , ні потерпілим ОСОБА_2 ;

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 28.07.2026, які аналогічні наданим у судовому засіданні;

- письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 27.07.2026 (сестри потерпілого ОСОБА_2 );

- рапорт сержанта поліції Андрія Мороза;

- заяву потерпілого ОСОБА_2 від 21.08.2026 з додатками, подану до Батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України;

- клопотання потерпілого ОСОБА_2 про долучення додаткових доказів до матеріалів справи з додатками від 15.09.2026.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 245, 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення, повинний належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Отже, об`єктивна сторона правопорушення за ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (тобто матеріальний склад), а матеріалами справи не підтверджено матеріальних збитків завданих ДТП, тобто відсутній матеріальний склад, так як відсутні і пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При судовому розгляді цієї справи, на виконання п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» підлягає встановленню причинно-наслідковий зв`язок між діями учасників ДТП та настанням ДТП.

В п. 26 вказаної постанови від 23.12.2005 року №14 Верховний Суд України зазначає, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Як визначено в загальних положеннях ПДР дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» утримання в домашніх умовах — це обмеження природної волі домашніх тварин, що виключає їх вільне переміщення за межами квартири, подвір`я окремого будинку.

Домашні тварини — собаки, коти та інші тварини, що протягом тривалого історичного періоду традиційно утримуються і розводяться людиною, а також тварини видів чи порід, штучно виведених людиною для задоволення естетичних потреб і потреб у спілкуванні, що, як правило, не мають життєздатних диких популяцій, які складаються з особин з аналогічними морфологічними ознаками, та існують тривалий час у їх природному ареалі.

Статтею 9 вказаного закону передбачено, що особи, які утримують домашніх тварин, мають право з`являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Супроводжувати домашню тварину може особа, яка досягла 14-річного віку. Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити:

безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;

наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою.

При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що вказані вимоги власником собаки дотримані не були.

Досліджуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що вказані матеріали окрім протоколу серії ЕПР1 № 731185, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП, не містять доказів вини останнього та доказів того, що водій мав можливість завчасно виявити небезпеку та мав технічну можливість уникнути ДТП. Доводи ОСОБА_1 про те, що він рухався на автомобілі з невеликою швидкістю, собака вибігла на дорогу раптово, неочікувано для нього, при цьому господар собаки був відсутній та не контролював її поведінку, наявними в матеріалах справи доказами не спростовані.

Суд оцінює критично схему місця ДТП від 28.07.2026 року, оскільки вона не підписана учасниками справи, а лише працівником поліції, який її склав, при цьому не зрозуміло джерело інформації, на підставі якої було складено «Схему ДТП».

Стосовно пояснення свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що автівка УАЗ сірого кольору їхала з великою швидкістю та збила собаку, суд зазначає, що вказане пояснення лише в загальних рисах описує ситуацію та не містить детального опису події. Вказане пояснення не дозволяє оцінити швидкість руху автомобіля та не спростовує доводів ОСОБА_1 . При цьому суд враховує, що ОСОБА_3 є рідною сестрою потерпілого ОСОБА_2 , а тому може бути зацікавленою в результатах розгляду справи. Клопотання про допит свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні учасниками справи не заявлялось.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують факт протиправної поведінки водія ОСОБА_1 , порушення ним вимог Правил дорожнього руху України, зокрема пунктів 1.5, 2.3.б, 12.3 ПДР України тощо.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід тлумачити на її користь, за відсутності переконливих та беззаперечних доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не доведено наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Також суд зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення в порушення вимог ст. 256 КУпАП належним чином не зазначено, яка саме матеріальна шкода була завдана внаслідок пригоди та кому саме вона заподіяна. При цьому суд, відповідно до чинного законодавства та практики Верховного Суду, не має права самостійно редагувати, доповнювати або змінювати фабулу протоколу про адміністративне правопорушення чи самостійно зазначати у постанові суду обставини, які не інкримінувалися особі у самому протоколі, оскільки це є порушенням права на захист. При цьому суд також позбавлений процесуальної можливості самостійно збирати докази.

За змістом диспозиції статті 124 КУпАП обов`язковою ознакою складу цього правопорушення є настання наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Зазначена норма закону передбачає матеріальний склад адміністративного правопорушення, тому для притягнення особи до відповідальності обов`язковим є встановлення не лише факту порушення Правил дорожнього руху, а й виникнення реальних матеріальних збитків, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями водія. Відтак, відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про факт пошкодження транспортного засобу чи майна унеможливлює притягнення особи до відповідальності за вказаною статтею.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» ( заява № 926/08 від 20 вересня 2016 року) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, оскільки водій пояснив, що вживав можливих заходів для уникнення наїзду (екстрено загальмував), при цьому обґрунтовано вважав, що він уникнув наїзду на собаку і дорожньо-транспортної пригоди взагалі не відбулося, оскільки у дзеркало бачив, що тварина самостійно побігла до будинків, удару не відчув, а його автомобіль не зазнав жодних пошкоджень, - умислу на залишення місця пригоди у водія не встановлено. За таких обставин у діях ОСОБА_1 також відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає за необхідне провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 7, 124, 122-4, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, - закрити в зв`язку з відсутністю в його діяхскладу вказаних адміністративних правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Суддя О.В. Невгад