Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №373/2319/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Суд: Переяславський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 вересня 2026 р.

Справа: №373/2319/26

Суддя: Свояк Д. В.

Справа № 373/2319/26

Провадження № 2/373/1719/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області

під головуванням судді Свояка Д.В.

за участі секретарки Хоменко Н.І.

розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

Представник позивача звернувся до суду з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 14.07.2024 у розмірі 17986,39 грн; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.07.2024 між сторонами був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». За умовами договору відповідачу надано кредит у вигляді встановлення на рахунку ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 40.8% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість перед банком, яка станом на 06.06.2026 складає 17986,39 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 12447,76 грн, заборгованість за відсотками – 4988,63 грн, пеня – 550,00 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі:

Ухвалою суду від 27.06.2026 відкрито провадження в цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.08.2026 справу призначено у судове засідання.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені, до позову додана заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.

У зв`язку з цим, відповідно до вимог ст.280, 281 ЦПК України, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи.

Судом встановлено наступні обставини:

14.07.2024 відповідачем підписано заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підтвердження чого подана її копія.

У вказаній заяві, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, відповідач просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити на ньому кредитний ліміт у розмірі .від 1000,00 грн до 200000,00 грн на строк 240 місяців, зі сплатою відсотків у розмірі 0,000001% протягом пільгового періоду (62 дні), в подальшому – у розмірі 3,4% на місяць.

Пунктом 10.2 цієї заяви передбачений обов`язок відповідача сплатити штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків.

До позову додані витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк»; копії паспорту споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена»; довідки про відкриті на ім`я відповідача рахунки.

З наданої позивачем виписки по картковому рахунку за період з 17.03.2022 до 06.04.2026 вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти від позивача, користувався ними, а також частково погашав заборгованість за договором, що також вказує на наявність між сторонами кредитних правовідносин.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором, станом на 06.06.2026 складає 17986,39 грн, з яких; заборгованість за кредитом – 12447,76 грн, заборгованість за відсотками – 4988,63 грн, пеня – 550,00 грн.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до норм ст. 526, 527, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка аргументів сторін, доказів.

Судом встановлено, що підписавши 14.07.2024 заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, відповідач прийняв умови надання послуг, зокрема, строк кредитування, плату за кредит, порядок погашення кредиту, відповідальність. Відповідач, частково погашаючи заборгованість за договором, визнав факт його укладення та отримання коштів на його виконання.

Разом з тим, п.10.2 вказаної заяви, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, щодо обов`язку відповідача сплатити штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією проти України в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався відповідними указами, у тому числі № 40 від 12.01.2026, затвердженими відповідними Законами України.

Кредитний договір між сторонами укладено 14.07.2024, штраф нарахований за період із 01.01.2026 до 04.06.2026, під час дії воєнного стану, отже дія п. 18 Прикінцевих положень ЦК України розповсюджується на ці кредитні зобов`язання.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 550,00 грн не підлягає задоволенню.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за договором, з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 17436,39 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір». Ціна позову позивачем визначена сумою 17986,39 грн. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 17436,39 грн, що становить 96,94% від ціни позову, то з урахуванням принципу пропорційності з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2580,93 грн судового збору (2662,40 грн : 100% х 96,94%).

Керуючись ст. 263 – 265 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 14.07.2024 у розмірі 17436 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 39 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 12447 (дванадцять тисяч чотириста сорок сім) гривень 76 копійок, заборгованості за відсотками у розмірі 4988 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір у розмірі 2580 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят) гривень 93 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: вул.Батумська, буд.11, м.Дніпро, 49074;

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. В. Свояк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua