Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №591/6300/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 591/6300/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Джепи В. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 70200,00 грн за договором №103713022 від 30 жовтня 2021 року, судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30 жовтня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №103713022. Сума кредиту 15000,00 грн. Комісія за надання кредиту 1500 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 900,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Договір підписаний в електронному вигляді. Позичальник зобов`язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених цим договором. 10 лютого 2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 10-02/2022-50, відповідно до умов якого відступлено право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №103713022. 10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №103713022. Станом на день подачі позовної заяви заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються. Загальний розмір заборгованості за договором №103713022 від 30 жовтня 2021 року становить 70200,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 15000,00 грн, за процентами - 53700,00 грн, за комісіями - 1500,00 грн.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, в позовній заяві просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідачка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час повідомлена належним чином.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Буланова О. М. надійшла заява про розгляд справи без його участі та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог. Зазначає, щозаборгованість підлягає зменшенню на суму комісії за надання кредиту у розмірі 1500 грн, оскільки умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Вважає, що позивач безпідставно просить стягнути заборгованість по відсотках поза межами строку кредитування, тобто після 29 листопада 2021 року. Відсутні обґрунтовані підстави вважати, що після спливу визначеного у п.1.3 договору строку кредитування відбулася пролонгація кредиту. Згідно з п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом становлять 9000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом за період з 30 жовтня по 29 листопада 2021 року, що вбачається також і з розрахунку заборгованості. Враховуючи викладене, розмір нарахованих відсотків в межах строку кредитування складає 9000 грн. Витрати на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн є завищеним та недостатньо обґрунтованими, тому підлягають зменшенню.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що 30 жовтня 2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 103713022, згідно з умовами якого Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 15000 грн, а позичальник - повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 9000 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Сторонами кредитного договору узгоджено, що Позичальник відповідає перед Кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення Позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу вважає, що Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Наголошує, що сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №103713022 (далі-Договір), відповідно до умов якого позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за його користування. Сума кредиту 15000,00 грн. Строк кредитування 30 днів. Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 29 листопада 2021 року. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту), складають 10500,00 грн в грошовому виразі та 63,5500.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом, складає 25500.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані, виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Комісія за надання кредиту: 1500.00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Проценти за користування кредитом: 9000.00 грн, які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.3 Договору передбачено пролонгацію строку кредитування.

Пунктом 2.3.1.1. Договору визначено, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 Договору.

Згідно з п. 2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3.3.2. Договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені пунктами 1.1.-1.6 та п. 2.4 цього Договору.

Кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби (п. 6.1 Договору).

Також відповідачка підписала анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту та графік платежів одноразовим ідентифікатором V56758, таким чином підтвердила, що з правилами надання фінансових кредитів та умовами договору ознайомилася та погодилася.

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки та прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.4, 6.5. Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору він набуває чинності з моменту укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (а.с. 9 зв.б. 21).

Як вбачається з додатку № 1 до Договору, який є графіком платежів, дата платежу - 29 листопада 2021 року; сума платежу за розрахунковий період - 25500,00 грн, у тому числі: кредит - 15000,00 грн; проценти за користування кредитом - 9000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1500,00 грн (а.с. 14).

Довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 підписала договір одноразовим ідентифікатором V56758, 30 жовтня 2021 року, номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 21).

30 жовтня 2021 року проведено перерахування коштів в сумі 15000,00 грн за кредитним договором №103713022 на картку № НОМЕР_2 (а.с. 21 зв.б.).

Таким чином, зобов`язання за Договором було повністю виконано первісним кредитором ТОВ «Мілоан», відповідачу надано кредитні кошти на умовах, передбачених Договором, що не заперечується відповідачкою та її представником.

Із Відомості про щоденні нарахування та погашення за Договором №103713022 вбачається, що у ОСОБА_1 є непогашена заборгованість перед ТОВ «Мілоан» у сумі 59700,00 грн, з яких: 15000,00 грн - за тілом кредиту, 1500,00 грн -за комісіями, 43200,00 грн - за відсотками (а. с. 22-23).

10 лютого 2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 10-02/2022-50, відповідно до умов якого відступлено право вимоги (наявну вимогу) за кредитним договором №103713022 від 30 жовтня 2021 року (а.с. 24 зв.б.-а.с. 33).

Згідно з реєстром боржників до договору № 10-02/2022-50 про відступлення прав вимоги від 10 лютого 2022 року ТОВ «МІЛОАН» передало, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №103713022 від 30 жовтня 2021 року на загальну суму боргу 59700,00 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1500,00 грн -за комісіями, 43200,00 грн - за відсотками (а. с. 31 - 33).

10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №103713022 (а.с. зв.б. 33 - 41).

Згідно з реєстром боржників до договору №10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №103713022 на загальну суму боргу 70200,00 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 53700,00 грн -за відсотками, 1500,00 грн - за комісіями (а.с. 41 зв.б.- а.с. 43 зв.б.).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частинами 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України (яка існувала на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Позивачем підтверджено факт укладення з відповідачкою кредитного договору №103713022 від 30 жовтня 2021 року, отримання нею кредитних коштів у розмірі 15000,00 грн та користування ними, а також порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом кредиту, що не заперечується і представником Відповідачки.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (правовий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, постановах від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц).

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16).

У Договорі №103713022 від 30 жовтня 2021 року сторони погодили, що згідно з п. 1.3, 1.5.2, 1.6 Договору кредит надається строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 2%, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. зв. б. 9).

Відповідно до положень пункту 2.3 Договору сторони погодили, що строк кредитування може бути продовжений (пролонгований) на пільгових чи на стандартних умовах.

Оскільки сторони у договорі погодили умови щодо пролонгації кредитування після завершення строку кредитування у 30 днів щоразу ще на 1 день, але на строк, що не перевищує 60 днів, тому строк пролонгації нарахування процентів за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, здійснюється за стандартною (базовою) процентною ставкою, визначеною договором у розмірі 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним, але не більше пролонгованих 60 днів, а відтак позивач має право на стягнення з відповідача процентів в тому числі і за період пролонгації.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитором ТОВ «Мілоан» станом на 10 лютого 2021 року, слідує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті комісії та процентів за користування кредитом за договором про споживчий кредит №103713022 від 30 жовтня 2021 року становить 59700,00 грн, з яких: 15000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1500,00 грн - за комісіями, 43200,00 грн - за відсотками (а.с. 22-23 зв.б.)

Проте, відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» за Договором №103713022 від 30 жовтня 2021 року сума заборгованості становить 70200,00 гривень, з яких: за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 15000,00 грн; за комісіями - 1500,00 грн, за нарахованими процентами - 53700,00 грн, при цьому нарахування відсотків було зроблено поза строком основного договору, строк дії якого закінчився 27 січня 2022 року (а.с. 43 зв.б.).

Оскільки відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за кредитом та процентами за користування кредитними коштами не виконала, фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку кредитору не повернула, суд вважає, що сума заборгованості повинна рахуватись саме із наданого розрахунку первинного кредитора в межах строку договору.

Отже, нараховані відсотки в сумі 10500,00 грн не передбачені договором, не узгоджені між сторонами та здійснені після відступлення права вимоги від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» до «Вердикт Капітал» за договором відступлення від 10 лютого 2022 року.

З огляду на викладене, оскільки після закінчення строку кредитного договору кредитор не мав законних підстав для нарахування відсотків, загальна сума заборгованості по відсоткам становить 43200,00 грн, тому саме ця сума підлягає стягненню разом з сумою заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила).

Відповідно до п. 5 Правил банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Відповідно до пункту 1.5.1 Договору про споживче кредитування як складова витрат позичальника за кредитом передбачена комісія за надання кредиту в сумі 1500,00 грн, яка нараховується за ставкою 10 % від суми кредиту одноразово.

Однак у Договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, які надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у розмірі 10 % від суми кредиту одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні Договору.

Суд зауважує, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Тому не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, в розмірі 1500,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року №01-07/2024 (а.с. 50-53), прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 54-55), заявка на надання юридичної допомоги №1513 від 01 квітня 20265 року на загальну суму 25000,00 грн (а.с. 54 зв.б.), витяг з Акту №14 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року на загальну суму 25000,00 грн (а.с. 56).

Враховуючи обставини справи, надані стороною позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, заперечення відповідача щодо розміру понесених витрат, а також враховуючи, що вказана цивільна справа не є справою значної складності, об`єм виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) є незначним, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 25000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом цього позову, у зв`язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідачки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.

Тобто, з відповідачки підлягає стягненню пропорційно до задоволених вимог витрати на правничу допомогу у розмірі 2487,30 грн (3000 грн* 82,91 %) та 2207,40 грн (2662,40 грн* 82,91 %) судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 527, 530, 611,1054 ЦК України, статтями 10-13, 81, 89, 141, 263-265,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за договором №103713022 від 30 жовтня 2021 року в сумі 58200 (п`ятдесят вісім тисяч двісті) грн 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2487 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 30 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І. Г. Вортоломей