Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №577/3896/26 — Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3896/26

Провадження № 3-зв/577/7/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2026 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді Рідзевської І.О.,

за участю секретаря судового засідання Олійник В.П.,

розглянувши заяву захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича про відвід судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Сидоренко В.В. заявив відвід судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А. у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (номер справи № 577/3896/26). Вимоги обгрунтовує тим, що у нього виникають сумніви в об`єктивності та неупередженості суду. Так ним було подано ряд клопотань по справі про адміністративне правопорушення, зокрема клопотання про: витребування повного відеозапису, витребування документів з лікарні, які не були надані на адвокатський запит. В судовому засіданні 16.09.2026 суддя Буток Т.А. оголосила, що органом поліції на вимогу суду надано відеозапис, а також, що лікарня надала документи, які були витребувані за клопотанням сторони захисту. Були дослідженні матеріали справи, в тому числі надані документи з лікарні на вимогу суду. Захисник оголосив свої заперечення з підстав того, що судом в повному обсязі 26 серпня 2026 року було задоволено клопотання сторони захисту про витребування з лікарні документів, але не зважаючи на це лікарня не надала до суду інформацію, а саме: чи надавався висновок медичного огляду ОСОБА_1 ? Якщо так, то не надано доказ такого надання. У зв`язку з чим, захисник клопотав додатково витребувати в лікарні таку інформацію та документ, зважаючи на те, що судом як вказувалось вище клопотання про витребування такої інформації та документа було задоволено. Не, зважаючи на це та повністю ігноруючи, що суддя Буток Т.А. задовольнила таке клопотання, остання поспішаючи продовжила розгляд справи. При цьому не один раз захисник звернув увагу судді на те, що йому не надходили документи, які надані, лікарнею на вимогу суду, а також відеозапис, який надано підрозділом поліції за вимогою суду також захисник не отримував. Захисник клопотав про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з такими документами та відеозаписом. На що суддя Буток Т.А. запитала скільки необхідно часу для ознайомлення та не задовольняючи таке клопотання і не відмовляючи в його задоволені, а просто ігноруючи, продовжила поспіхом слухання справи та відтворення відеозапису. На що захисник зауважив, що не ознайомлений з таким відеозаписом та необхідний час для ознайомлення з ним та документами, що надані лікарнею. Але ігноруючи це суддя Буток Т.А. продовжила розгляд справи.

Всі подані клопотання сторони захисту були спрямовані на повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки складений адміністративний матеріал містив значну кількість процесуальних порушень та недоліків.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумнів доведеності вини особи.

Таким чином, поведінка судді, яка спрямована на порушення прав та свобод учасників справи, порушення суддею приписів чинного законодавства та основоположних принципів та засад судочинства, та зокрема принципу правої визначеності, є грубим нехтуванням гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Вказані мною відомості є тими обставинами, які викликають сумнів унеупередженості та безсторонності судді по даній справі.

Така поведінка судді ОСОБА_2 перешкоджає належному та справедливому розгляду даної справи незалежним і безстороннім судом, як це гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і громадянина, прийнятою 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року та набрала чинності 11.09.1997 року, та викликає сумнів в об`єктивності та неупередженості особи, яка здійснює правосуддя.

Зважаючи на порушення суддею Буток Т.А. прав на доступ до правосуддя, вважає, що не забезпечивши достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу безсторонності судді, неможливо досягти дієвості судового розгляду при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, через що наявні обґрунтовані підстави для відводу судді по даній справі.

Відтак, вважаю, що суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Т.А. не може здійснювати правосуддя в даній справі, оскільки подальша її участь в судовому розгляді лише перешкоджатиме належному та об`єктивному вирішенню даної справи та надалі порушуватиме права ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на доступ до правосуддя.

Захисник ОСОБА_1 – Сидоренко В.В. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суддя Буток Т.А. надала заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення заяви про відвід заперечує, так як заява не вмотивована та неогрунтована.

Суд, дослідивши надані матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі додержання законності.

Нормами чинного КУпАП не визначений порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.

У пункті 4 рішення Ради суддів України № 34 від 08.06.2017 року роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Згідно ч.1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений статтями 75, 76 КПК України.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно вимог ч.ч.1, 2 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

За роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожен має право на справедливий… розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом…, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення».

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії») (Постанова колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 17 вересня 2019 року, справа №277/599/15-к).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Відповідно до пункту 81 рішення ЄСПЛ «Салов проти України», «неупередженість» у сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Згідно пунктів 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням XI З`їзду суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Суд зауважує, що сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Розглядаючи дану заяву, суддя бере до уваги, що для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Відвід, що розглядається, не ґрунтується на вимогах закону, заявлений з надуманих підстав повторно, та суперечить усталеній судовій практиці, вказує на зловживання заявником своїми процесуальними правами.

Всі доводи захисника зводяться лише до незгоди з процесуальними діями судді Буток Т.А. та будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

З огляду на викладене в задоволенні заяви про відвід судді Буток Т.А. слід відмовити.

Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 63 Конституції України, ст.75, 81 КПК України, ст. 245, 246, 271, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Володимира Вікторовича про відвід судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області Буток Тетяни Анатоліївни - відмовити.

Постанова не оскаржується.

Суддя: І. О. Рідзевська