Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №369/4327/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/4327/25

Провадження № 2-др/369/157/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., розглянувши заяву представника відповідача адвоката Якименка Миколи Миколайовича про надання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/4327/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головний державний виконавець Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.07.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головний державний виконавець Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах залишений без задоволення.

13 липня 2026 року представник відповідача адвокат Якименко Микола Миколайович подав заяву про надання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, якою останній просив суд стягнути такі у загальній сумі 33833,33 грн з ОСОБА_1 .

Заява мотивована наступним.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.07.2026 року позов залишений без задоволення. Адвокат Якименко М.М. заявляв, що у випадку вирішення справи на користь ОСОБА_2 ним буде заявлене відшкодування витрат на правничу допомогу, що надається адвокатом Пухтеру В.М.

27.04.2026 року представник відповідача адвокат Якименко М.М. подав клопотання, яким просив вирішувати дану справу без участі відповідача ОСОБА_2 та його представника й у задоволенні позову відмовити повністю з покладенням на останню витрат на правничу допомогу, докази на підтвердження якої будуть надані протягом 5 днів із дня ухвалення судового рішення.

На підтвердження розміру судових витрат у загальній сумі 33833,33 грн, які ОСОБА_2 , іще має сплатити (понести) за надану професійну правову (правничу) допомогу адвоката надаються копія Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024р., додатку 1 - Погодження гонорару від 10.06.2024р., додаткової угоди до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024р. від 31 грудня 2025 року та копія Акту прийому надання правової (правничої) допомоги від 13.07.2026р. з Додатком.

Позивач не скористалась правом подання заперечень на вказану заяву.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи та надані представником відповідача докази на підтвердження витрат на правову допомогу, суд дійшов наступних висновків.

07.07.2026 року Києво-Святошинським районним судом Київської області постановлене рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Головний державний виконавець Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментах залишений без задоволення, судові витрати покладені на позивача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу у фіксованому розмірі 33833,33 грн, 13.07.2026 представником Відповідача подано заяву про надання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Представником до матеріалів справи долучено копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024р., додатку 1 – Погодження гонорару від 10.06.2024р., додаткової угоди до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 10.06.2024р. від 31 грудня 2025 року та копію Акту прийому надання правової (правничої) допомоги від 13.07.2026р. з додатком.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд присуджує стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею судові витрати.

Частинами першою-третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:

«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22.

Як вбачається з наданих матеріалів, фактичний розмір витрат відповідача на правову допомогу становить 33833,33 грн та охоплює підготовку процесуальних заяв у справі, ознайомлення із матеріалами справи, підготовка до судових засідань та участь у судових засіданнях.

ОСОБА_1 клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та заперечень стосовно неспівмірності заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із судовим розглядом справи №369/4327/25 не подала.

Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником відповідача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також те, що вони не спростовані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та необхідність їх стягнення з відповідача на користь позивача у розмірі 33833 (тридцять три тисячі вісімсот тридцять три) гривні 33 коп.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 247, 258, 259, 268, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача адвоката Якименка Миколи Миколайовича про надання доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/4327/25 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 33833 (тридцять три тисячі вісімсот тридцять три) гривні 33 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне додаткове рішення складено: 18.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко