Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №367/8889/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8889/26

Провадження №2/367/7812/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Мерзлого Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач), в якому просила розірвати шлюб, укладений між сторонами, та повернути позивачу дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 01 липня 2011 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції в м. Києві видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 406. Від шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24 січня 2017 року.

Позивач вказала, що протягом останніх років сімейні стосунки між сторонами погіршилися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Сторони не ведуть спільного господарства, у них відсутні спільні інтереси та порозуміння, примирення між ними неможливе. Відповідач заперечує проти розірвання шлюбу, однак позивач наполягає на задоволенні позову, вважаючи подальше збереження шлюбу таким, що суперечить її інтересам.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 липня 2026 року відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву та додані до неї документи направлено відповідачу в установленому законом порядку. У визначений судом строк відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, доказів поважності причин його неподання, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач суду не подав.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01 липня 2011 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб (Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 406, Відділ реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції в м. Києві). Від шлюбу сторони мають малолітню доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із доводів позовної заяви вбачається, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, спільного побуту та бюджету сторони не ведуть, примирення між ними неможливе, доказів на спростування цих обставин відповідачем суду не надано.

Правова оцінка суду

Відповідно до частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. Частиною першою статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Оскільки судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, примирення сторін неможливе, а заперечення відповідача проти розірвання шлюбу не спростовують фактичного розпаду сімейних стосунків та не свідчать про можливість збереження шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше перебування сторін у шлюбі суперечить інтересам позивача, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 113 СК України дружина, чоловік після розірвання шлюбу мають право на збереження прізвища, набутого ними у шлюбі, або на відновлення свого дошлюбного прізвища. Оскільки позивач просить повернути їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » і ця вимога не суперечить вимогам закону, вона також підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп., сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 259, 263–265, 268, 280–282 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 24, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

2. Розірвати шлюб, зареєстрований 01 липня 2011 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (актовий запис № 406, Відділ реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції в м. Києві, Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.07.2011).

3. Після розірвання шлюбу присвоїти ОСОБА_7 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами розгляду такої заяви чи скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем заочне рішення також може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Л.В. Мерзлий