Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №363/2467/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"18" вересня 2026 р. Справа № 363/2467/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором та просив суд стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 73 650 грн 35 коп. і судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.01.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1498-6076. Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 18 500 грн строком на 365 днів. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконала умов кредитного договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 18.03.2026 становить 73 650 грн 35 коп., з яких: 16 650 грн — прострочена заборгованість за кредитом, 47 935 грн 35 коп. — прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 9 065 грн - проценти річні на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Процесуальні дії та рішення у справі.

26 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09 вересня 2026 року протокольною ухвалою суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідачки в заочному порядку на підставі наявних у справі документів та доказів.

Позиції учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення, подав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення за наявності передбачених законом підстав.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції Вишгородського районного суду Київської області, поштовими відправленнями з відміткою про повернення «адресат відсутній», а також оголошеннями про виклик до суду, розміщеними на офіційному вебпорталі «Судова влада України».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18, поштові відправлення, повернуті з відміткою поштового відділення про причину повернення, зокрема «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», можуть вважатися належно врученими за умови їх направлення на належну адресу, зокрема адресу місця реєстрації фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 280 та статті 281 ЦПК України, якщо відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без поважних причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд встановив, що зазначені умови для ухвалення заочного рішення наявні: відповідачка належним чином повідомлена про судове засідання, у судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови його належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених законом.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

16 січня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1498-6076. Зазначений кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів становлять єдиний договір, у якому визначено всі його істотні умови, з якими позичальниця попередньо ознайомилася.

Відповідно до пунктів 2.1–2.3 договору кредитодавець відкриває позичальнику кредитну лінію на умовах, визначених договором.

Кредитодавець відкрив кредитну лінію шляхом надання позичальниці кредиту на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення її особистих потреб. Позичальниця, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі.

Для мінімізації загальних витрат за кредитом кредитодавець рекомендував позичальниці здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду.

Дата видачі кредиту — 16 січня 2025 року.

Останній календарний день першого базового періоду — 12 лютого 2025 року.

Сума кредиту — 18 500 грн.

Нараховані проценти за користування кредитом та комісія за видачу кредиту разом — 6 660 грн.

Згідно з пунктами 4.1–4.2, 4.6–4.11, 4.13–4.19 договору загальний розмір кредиту становить 18 500 грн, дата його надання — 16 січня 2025 року.

Кредит надається шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальниці з використанням зазначених нею реквізитів електронного платіжного засобу.

Кредит вважається наданим позичальниці з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця для їх подальшого зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальницею при оформленні кредиту.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту.

Тип процентної ставки — фіксована.

Базовий період становить 28 календарних днів.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати його видачі до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Стандартна процентна ставка становить:

1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору;

0,75 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня дії договору до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту — залежно від того, яка дата настане раніше.

Комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту та нараховується одноразово в день його видачі.

Строк кредитування становить 365 календарних днів, а датою повернення кредиту визначено 15 січня 2026 року.

Реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 3238,08 %.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування становить 80 243 грн 75 коп., у тому числі сума кредиту, комісія за його видачу та проценти за користування кредитом.

Загальні витрати за споживчим кредитом становлять 61 743 грн 75 коп.

Денна процентна ставка становить 0,914 %.

Відповідно до пункту 8.2 договору у разі прострочення виконання позичальницею грошового зобов`язання договором передбачено сплату процентів річних на підставі статті 625 ЦК України.

Разом із тим договором передбачено, що сукупна сума таких процентів та інших платежів, які підлягають сплаті позичальницею за порушення виконання зобов`язань, не може перевищувати половини суми отриманого кредиту.

З довідки про перерахування кредитних коштів за договором № 1498-6076 від 16 січня 2025 року вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснило видачу відповідачці кредитних коштів у розмірі 18 500 грн за допомогою системи LiqPay, платіж № 2582796450 від 16 січня 2025 року.

Факт перерахування коштів також підтверджується квитанцією № 2cdc0a79-74e4-4d9c-8b8b-05448c385b0e від 16 січня 2025 року із зазначенням призначення платежу — за договором № 1498-6076.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором № 1498-6076 станом на 18 березня 2026 року за відповідачкою обліковується заборгованість у загальному розмірі 73 650 грн 35 коп., з яких: 16 650 грн — заборгованість за кредитом; 47 935 грн 35 коп. — заборгованість за нарахованими процентами; 9 065 грн — проценти річні на підставі статті 625 ЦК України.

Застосовані норми права.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України - правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі за №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі за №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі за №127/33824/19.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту або позики позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки, штрафу чи пені за такий період прострочення.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово був продовжений та триває на теперішній час.

Мотиви і висновки суду.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи встановлено, що 16 січня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1498-6076 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора.

Умовами договору визначено розмір кредиту, порядок його надання, строк користування кредитом, процентну ставку, а також обов`язок позичальниці повернути отримані кошти та сплатити проценти у встановлені строки.

Факт укладення договору та прийняття його умов підтверджується матеріалами справи, зокрема текстом договору та відомостями про використання електронного підпису (одноразового ідентифікатора).

З квитанції від 16 січня 2025 року та довідки позивача вбачається, що відповідачці фактично перераховано кредитні кошти у розмірі 18 500 грн, що підтверджує виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредиту.

Водночас відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у визначені договором строки не виконала.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 18 березня 2026 року загальна сума заборгованості становить 73 650 грн 35 коп., з яких: 16 650 грн — заборгованість за кредитом; 47 935 грн 35 коп. — заборгованість за нарахованими процентами; 9 065 грн — проценти річні на підставі статті 625 ЦК України. Надані позивачем докази є належними, допустимими та взаємопов`язаними, узгоджуються між собою та в сукупності підтверджують факт отримання відповідачкою кредитних коштів, умови їх повернення та наявність невиконаного грошового зобов`язання. Відповідачка, зі свого боку, не надала суду доказів, які б свідчили про відсутність заборгованості, неналежне отримання кредитних коштів або неправильність розрахунку заборгованості. Клопотання про призначення судової експертизи для перевірки розрахунку заборгованості не заявлялося.

Водночас відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання мало місце в період дії воєнного стану, нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України є неправомірним.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 9 065 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню в розмірі 64 585 грн 35 коп., з яких: 16 650 грн — основний борг за кредитом; 47 935 грн 35 коп. — проценти за користування кредитом. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 9 065 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, слід відмовити.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 23655 від 13 квітня 2026 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. Заявлені позовні вимоги становлять 73 650 грн 35 коп., з яких задоволенню підлягають вимоги на суму 64 585 грн 35 коп., що становить 87,69 % від загального розміру заявлених позовних вимог. Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 334 грн 65 коп. (2 662 грн 40 коп. х 87,69 %). Інша частина судового збору покладається на позивача як на сторону, позовні вимоги якої задоволено частково.

Керуючись ст.ст. 258–259, 263–265, 268, 272–273, 351–352, 354–355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 64 585 грн 35 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 334 грн 65 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Олійник