Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №279/4995/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/4995/26

Номер рядка звіту 69

Провадження № 2/279/3185/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на період навчання,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що з 23.02.2008 року вона перебуває в шлюбі з відповідачем, мають спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даний час їх син досяг повноліття та продовжує навчання в Волинському національному університеті імені Лесі Українки, навчається договірній основі, форма навчання-денна. Всі витрати з навчання та проживання несе вона. Просила постановити рішення про стягнення з відповідача аліментів на її користь на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період навчання в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) до закінчення навчання.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, копію ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками отримав 06.08.2026 року.

Третя особа пояснень щодо позову не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23.02.2008 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , мають спільну дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В даний час ОСОБА_3 досяг повноліття та навчається на договірній основі в Волинському національному університеті імені Лесі Українки, навчається договірній основі, форма навчання-денна, термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029 р., що стверджується даними довідки з навчального закладу (а.с.11).

Витрати на навчання, проживання, харчування повнолітнього сина неса його мати, позивач у справі, навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_3 можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, тому він потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст.199 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину, якщо повнолітні син чи дочка продовжують навчання до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Згідно положень ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 Сімейного кодексу України.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199,200,201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Позивачем доведено, що її з відповідачем повнолітній син продовжує навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, відповідач у справі, який є його батьком, може надавати таку допомогу.

Вказане свідчить про наявність правових підстав, визначених у ст.199 СК України, до стягнення аліментів на повнолітню доньку, яка продовжує навчання, до досягнення двадцяти трьох років.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач може надавати допомогу на час навчання повнолітнього сина, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судові витрати суд стягує з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.263-265,279 ЦПК України, ст.199,200 Сімейного Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Коростень Житомирської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючої в АДРЕСА_1 на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого в АДРЕСА_1 , на період його навчання в Волинському національному університеті імені Лесі Українки, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 31.07.2026 року і до закінчення навчання, термін якого становить до 30.06.2029 року, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Допустити негайне виконання рішення в межах місячного платежу.

Звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст.5 ч.1 п.3 ЗУ "Про судовий збір".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа - ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Невмержицька О.А.