Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №277/1184/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1184/26

РІШЕННЯ

іменем України

"18" вересня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання Т.В. Лук`янчук, учасники справи не з`явилися, розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ємільчинська селищна рада Житомирської області, про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно, яке складається із земельних ділянок площею 1,3599 га та 1,8501 га, що належали спадкодавцю, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку.

За життя ОСОБА_3 заповіту не склала, на день смерті в шлюбі не перебувала.

На день смерті ОСОБА_3 спадкоємцем за законом першої черги, був син померлої ОСОБА_4 , який до органів нотаріату в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 не звертався, разом із спадкодавцем на день смерті не проживав та не був зареєстрований за однією адресою, у фактичне володіння та управління спадковим майном не вступав, пропустив встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, а тому вважається таким, що спадщину не прийняв. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З січня 2005 року і до дня смерті ОСОБА_3 постійно проживала без реєстрації із заявником за адресою: АДРЕСА_2 . Під час спільного проживання вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Заявник здійснювала догляд за ОСОБА_3 до дня її смерті та провела поховання за власний рахунок.

08 серпня 2026 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Піскуна О.С. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно, приватним нотаріусом заведено спадкову справу щодо спадкового майна та відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини між заявником та померлим, а також відсутністю підстав для закликання до спадкоємства за законом.

Встановлення факту заявнику необхідно для оформлення спадщини за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 17.08.2026 заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання заявник не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, а також вказала, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що заявлені вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а саме, у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19) зазначено, що «справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах».

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 ст. 316 ЦПК України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00060274113 від 08.08.2026 року (а. с. 8, 9).

На день смерті ОСОБА_3 в шлюбі не перебувала.

Згідно довідки Малоглумчанського старостинського округу Ємільчинської селищної ради №147 від 11.05.2026 року ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була включена в список на розпаювання земель сільськогосподарського підприємства ПКСП ім. «Лесі Українки» та земельні частки (паї) мають таке місцезнаходження: рілля 1,36 га, кадастровий номер – 1821781800:03:000:0217; кормові – 1,85 га, кадастровий номер – 1821781800:01:000:0005, на території Малоглумчанського (Великоглумчанського) старостинського округу Ємільчинської селищної ради Звягельського району Житомирської області (а. с. 14).

Із загальних відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами 1821781800:03:000:0217, 1821781800:01:000:0005 слідує, що вказані земельні ділянки належать ОСОБА_3 на праві власності на підставі Державного акту ЯБ 224511 від 19.05.2006 року (а. с. 15, 15 зв.).

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00060274216 від 08.08.2026 року матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 11, 12).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.01.2024 року (а. с. 10).

Згідно довідки Малоглумчанського старостинського округу Ємільчинської селищної ради №139 від 07.05.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована в АДРЕСА_1 одна (а. с. 13).

З копії довідки Малоглумчанського старостинського округу Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 07.05.2026 за № 140 слідує, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2005 року до дня смерті постійно проживала без реєстрації у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , яка доглядала її, проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки. ОСОБА_1 провела поховання за власний рахунок (а.с.13 на звороті).

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №478/02-31/137/26 від 08.08.2026, у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини між заявником та померлою, а також відсутністю підстав для закликання до спадкоємства за законом, приватний нотаріус Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Піскун О.С.,відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельні ділянки площею 1,3599 га та 1,8501 га (а. с. 23, 24).

Згідно пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справа про спадкування» - при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК (2947-14) про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в абз. 2 пункт 2 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 за № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 442/1904/20 (провадження № 61-7816св21) зазначено, що «під спором про право в справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. Визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями. Процесуальний закон вимагає встановити наявність спору про право, а не припускати його можливість. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року в справі № 640/10329/16».

Стаття 1268 ЦК України вказує, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем, на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Факт спільного проживання заявника з померлою не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини, підтверджується поданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, за таких обставин, суд дійшов висновку про те, що поданими заявником доказами доведено, що ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини, з січня 2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем для заявника має значення для оформлення спадщини. Факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини не оспорюється, не спростовується та не ставиться під сумнів.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Ураховуючи подані докази, відсутність даних про наявність спору про право, суд дійшов висновку, що факт проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини є доведеним, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 78, 283 - 286, 294, 315, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Ємільчинська селищна рада Житомирської області, про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини – задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини та на час відкриття спадщини, а саме з січня 2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до дня смерті та на день смерті ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникамисправи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заінтересована особа: Ємільчинська селищна рада Житомирської області (вул. Соборна, 18 А, селище Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область; код ЄДРПОУ: 04347605).

Повне судове рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун