Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №277/1292/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1292/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065540000049 від 01.08.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Серби, Ємільчинського району, Житомирської області, громадянина України, не заміжньої, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , відповідно до ст.89 КК України раніше не судимої, не працюючої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2026 року приблизно о 15 години у будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, виникла суперечка між ОСОБА_3 та її співмешканцем ОСОБА_4 .

Під час суперечки ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_4 , який перебував в положенні стоячи, та правою рукою почала хаотично дряпати обличчя останнього, після чого, кулаком правої руки нанесла один удар в ліву сторону обличчя ОСОБА_4 , чим спричинила останньому тілесні ушкодження: садно на правій щоці, синець в лівій лобній ділянці, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , слідує, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме в спричиненні легких тілесних ушкоджень своєму співмешканцю ОСОБА_4 , погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

До обвинувального акту долучена заява потерпілого ОСОБА_4 від 26.08.2026 про те, що він згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились у спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - є кримінальним проступком.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнає її щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у близьких відносинах, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; по місцю проживання характеризується негативно; відповідно до ст. 89 КК України раніше не судима.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штраф до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченої, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченої до скоєного, а саме щире каяття; дані про особу винної а саме те, що на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; конкретні обставини вчинення кримінального проступку, характер та спосіб вчиненого; при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та попередження нових кримінальних правопорушень; наявність обтяжуючих обставин, зокрема вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у близьких відносинах, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, та враховуючи наявність обтяжуючих обставин, характер дій обвинуваченого, строк громадських робіт слід визначити в максимальному розмірі, передбаченому санкцією статті обвинувачення.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, і призначити їй покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1