Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №277/1310/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1310/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі с/з ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026065540000050 від 04.08.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Підлуби, Ємільчинського району, Житомирської області, громадянина України, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, місце проживання: АДРЕСА_1 , на утриманні троє малолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2026 року приблизно о 19 години у будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, виникла суперечка між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4 .

Під час суперечки ОСОБА_3 , у присутності малолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підійшов до ОСОБА_4 , яка тримала на руках малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і перебувала в положенні стоячи, та своєю правою рукою схопив ОСОБА_4 за передпліччя лівої руки та стиснув. Після цього, ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс удар в область обличчя ОСОБА_4 , а саме в лоб.

Продовжуючи свої протиправні дії, без розриву в часі, ОСОБА_3 схопив ОСОБА_4 за волосся ззаду та, застосовуючи фізичну силу, почав її тягнути на себе, унаслідок чого остання впала на підлогу та опинилась в положенні напівлежачи спиною на підлозі. Далі, ОСОБА_3 кулаком правої руки наніс один удар ОСОБА_4 по тім`яній ділянці голови, не менше двох ударів по лівому плечу, не менше двох ударів по стегнам, та один удар по верхній губі.

Унаслідок застосування фізичної сили та нанесених ударів, ОСОБА_3 умисно спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження: синець в правій тім`яній ділянці, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи, синець на лівому плечі у верхній та середній третинах, синець у верхній третині лівого передпліччя, синці по бічним поверхням стегон двобічно в усіх третинах та на гомілках по передній поверхні двобічно, синці в правій лопатковій ділянці , які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями, які виразилися у спричиненні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в спричиненні легких тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_4 , погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Захисником ОСОБА_8 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту долучена заява потерпілої ОСОБА_4 від 28.08.2026 про те, що вона згодна зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження та згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились у спричиненні легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - є кримінальним проступком.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, є вчинення ним кримінального правопорушення у присутності дітей та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; по місцю проживання характеризується негативно; раніше не судимий.

Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штраф до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості; дані про особу винного а саме те, що на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; конкретні обставини вчинення кримінального проступку, характер та спосіб вчиненого; при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та попередження нових кримінальних правопорушень; наявність обтяжуючих обставин, зокрема вчинення кримінального правопорушення у присутності дітей та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, та враховуючи наявність обтяжуючих обставин, характер дій обвинуваченого, строк громадських робіт слід визначити в максимальному розмірі, передбаченому санкцією статті обвинувачення.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1