Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №277/1240/26 — Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1240/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 вересня 2026 року селище Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 , працюючого водієм,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2026 року до Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшли матеріали з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №199855 від 16.08.2026 зі змісту якого вбачається, що 12.07.2026 близько 19 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив суперечку зі своїм пасинком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражався в його адресу нецензурними словами та погрожував фізичною розправою.

Особою, уповноваженою на складання протоколів, дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

В матеріалах справи наявна заявка ОСОБА_1 на отримання електронних повісток, в якій він вказав свій мобільний номер телефону.

З довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber» слідує, що 20.08.2026 року було сформовано по справі №277/1240/26 судову повістку про виклик до суду, яку направлено одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 . Дану судову повістку доставлено 20.08.2026 року 14:02:32.

ОСОБА_1 про місце та час розгляду справи також повідомлявся шляхом направлення рекомендованим листом на адресу його проживання, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , судової повістки, яку повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній», що є належним повідомленням особи про місце і час розгляду справи, оскільки відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6.

Таким чином, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи, в судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що гр. ОСОБА_1 повідомлено про розгляд адміністративної справи у Ємільчинському районному суді.

Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду, у судове засідання не з`явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерував, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП його участь у справі не є обов`язковою, а тому суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.

За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

В обґрунтування доведеності інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №199855 від 16.08.2026 року; витяг з ІТС ІПНП ст. ДОП капвтана поліції Вікторії Демченко, письмові пояснення гр. ОСОБА_1 від 16.08.2026 року.

Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, приходжу до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Приймаючи до уваги, що в силу вимог ст.251 КУпАП обов`язок доказування обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення покладено на особу, яка уповноважена складати такий протокол та враховуючи, що в матеріалах справи відсутній доказ кваліфікуючої ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою статті 173-2 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, вважаю, що, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Відтак, проаналізувавши у цьому провадженні наявні у ньому фактичні дані, які як докази були зібрані поліцейськими, суд установив, що вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, не є доведеною з дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом», у розрізі такого.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, є недоведеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 8 липня 2020 року (справа №463/1352/16-а).

Згідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.245, 247, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяТ. Г. Корсун