Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №159/5353/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/5353/26

Провадження № 1-кп/159/690/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , у відкритому підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12017030110000767 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Пироговці Прилуцького району Чернігівської області, українка, громадянки України, не працюючої, не одруженої, із середньою освітою, судимої, адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, запобіжний захід до якої застосовано у виді тримання під вартою строком до 23.09.2026р.,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена на підставі ухвали суду від 29.07.2026 р. утримується під вартою, строком до 20.04.2023 р.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила. Крім того у суду відсутні відомості отримання нею повістки.

За таких умов проведення підготовчого судового засідання необхідно відкласти.

Отже завершити судовий розгляд до спливу запобіжного заходу не можливо.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Прокурор заявив клопотання про продовження до обвинуваченї запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, може переховуватись від суду для уникнення покарання. Також обвинувачений перебуваючи на волі може здійснювати незаконний вплив на свідків, потерпілу. Тому жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать належного виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків не може запобігти наведеним ризикам.

Захисник, в судовому засіданні вказав, що обвинувачена перебувала за кордоном оскільки не знала про кримінальне переслідування. Просив визначити мінімальний розмір застави або домашній арешт.

Обвинувачена вказала, що підтримує доводи захисника, також повідомила що заставк може сплатити її батьки..

Заслухавши сторони кримінального провадження, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, дійшов висновку про таке.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Як вбачається з обвинувального акту, формулювання обвинувачення містить інформацію, що вказує на те, що обвинувачена дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах могла вчинити інкриміноване їй правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Таким чином зважаючи на те, що на даний час кримінальне провадження по суті ще не розглянуто, беручи до уваги обставини за якими пред`явлено обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, дані про його особу, а саме те, що вона раніше судима, її діти перебувають за кордоном, так само і вона тривалий час переховувалася від органів досудового розслідування з межами України, отже у неї відсутні міцні зв`язки на території України, не працює, джерел доходу не має, що вказує на високий ризик вчинення нею іншого кримінального правопорушення, відсутність міцних соціальних зав`язків на території України та тяжкість імовірного майбутнього покарання становить високий ризик втечі її з метою уникнення правосуддя. Тому існує високий ризик ухилення обвинуваченого від суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення.

Крім того, на теперішній час обвинувачена утримується під вартою, відомостей що за станом здоров`я він не може утримуватись під вартою суду не надано. Також прокурором доведено ризик впливу на свідків. Перебуваючи на волі обвинувачена може здійснити незаконний на них вплив, оскільки вони ще не допитані судом. Запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе забезпечити такий вплив, оскільки обвинувачена тривалий час перебувала за кордоном і на думку суду втратила зв`язок із місцем реєстрації свого проживання. Крім того, як повідомила у судовому засіданні обвинувачена, за адресою реєстрації її проживання проживають її знайомі родичи, тому вона там фактично не проживає. А планує проживати разом із батьками за адресом АДРЕСА_2 . Проте належних доказів про право на проживання за цією адресою суду доказів не надано.

Отже за таких підстав запобіжний захід у виді домашнього арешту та особистого зобов`язання не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Особи які б могли поручитися за обвинуваченого відсутні.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у тяжкому злочині, вже перебуває під вартою, суд вважає необхідним продовжити до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор в клопотанні не обґрунтовує розмір альтернативної застави.

Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого та з урахуванням ризику втечі суд вважає достатнім відповідно до ч.3 ст.183 КПК України визначити розмір застави в розмирі 73216,00 грн. із покладенням обов`язків.

Крім цього, на підставі п.3 ч.1 ст.6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» у випадку внесення за обвинувачену застави, заборонити виїжджати їй за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень.

Керуючись ст.176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 314, 315, 317 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 12.11.2026 року, включно.

Особами, визначеними ч. 2 ст.182 КПК України, у будь-який момент, може бути внесена застава в розмірі 73216,00 грн. У разі внесення застави ОСОБА_5 , після звільнення з під варти, зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, повідомити суд про адресу фактичного проживання, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, заборонити виїзд з України до закінчення кримінального провадження, утримуватися від спілкування із потерпілою, свідками у цьому кримінальному провадженні під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали направити для виконання в Державну прикордонну службу України для виконання в частині заборон на виїзд з України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 до закінчення цього кримінального провадження.

На ухвалу в частині запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1