Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №523/16656/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/16656/26

Провадження №2-о/523/468/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

УСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представниця – адвокат Рева С.Л., про встановлення факту належності їй трудової книжки б/н, яка заповнена від 01 вересня 1982 року на ім`я « ОСОБА_1 » (дівоче прізвище – « ОСОБА_2 »), оскільки титульний лист заповнено з порушенням Інструкцій, а саме виправлено по батькові та дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу згідно зі свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 , а встановлення вказаного факту необхідне їй для підтвердження трудового стажу та отримання права на пенсію.

Заява обґрунтована тим, що 01 вересня 1982 року на російській мові була видана трудова книжна на її дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 , після укладення шлюбу і зміни прізвища внесені відповідні зміни у трудову книжку, де її прізвище зазначено « ОСОБА_4 ». Проте ГУ ПФУ в Харківській області під час розгляду заяви про призначення пенсії не врахувало трудовий стаж на підставі вказаної трудової книжки та відмовило їй у оформлені пенсії через розбіжності у написанні прізвища і по батькові, у зв`язку з цим заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй трудової книжки для підтвердження трудового стажу.

30 липня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд.

Представниця заявниці ОСОБА_1 – адвокат Рева С.Л. надала суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони заявниці за наявними у матеріалах справи доказами.

10 серпня 2026 року заінтересована особа - Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області надало суду письмові пояснення, в яких повідомило, що після ретельної перевірки документів заявниці були встановлені розбіжності, які не дають можливості визначити факт їх належності саме заявниці.

Тому відповідно до пункту 26 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, якщо ім`я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документах, що підтверджують трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документу даній особі може бути встановлено в судовому порядку.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом норми ч.6 ст.259 ЦПК України складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За нормами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Факт, який просить встановити заявниця, потрібен їй для підтвердження трудового стажу, який необхідний для отримання права на призначення пенсії.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , актовий запис про народження № 11, складений 09 лютого 1966 року Монастишенською сільською радою Христинівського району Черкаської області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 09 лютого 1966 року, складене російською мовою.

31 серпня 1982 року ОСОБА_3 була прийнята в редакцію газети «Зоря», наказ № 41 від 31 серпня 1982 року.

01 вересня 1982 року працівник кадрової служби заповнив на російській мові трудову книжку, в якій відомості про власника на титульній сторінці зазначені - « ОСОБА_5 ».

23 травня 1987 року ОСОБА_3 уклала шлюб з « ОСОБА_6 », актовий запис № 772, складений 23 травня 1987 року Московським відділом РАЦС м. Києва, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 від 23 травня 1987 року складене російською мовою та змінила прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_4 ».

У зв`язку з цим внесені зміни у трудову книжку на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 23 травня 1987 року, складеного російською мовою, замість прізвища « ОСОБА_7 » зазначено прізвище російською мовою « ОСОБА_4 ».

12 червня 2002 року заявниця отримала паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, в якому її прізвище зазначено українською мовою – « ОСОБА_4 », російською – « ОСОБА_4 ». Крім того, по батькові заявниці було виправлено з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

02 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

09 червня 2026 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 156050033384 відмовило у призначення пенсії через відсутність необхідної кількості страхового стажу. При цьому до страхового стажу не враховано період роботи за трудовою книжкою б/н від 01 вересня 1982 року, оскільки титульний лист заповнено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах, і організаціях від 20 липня 1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, оскільки виправлено по батькові власника книжки та дошлюбне прізвище не відповідає прізвищу згідно зі свідоцтвом про шлюб № НОМЕР_1 .

Випискою з наказу від 04 липня 1984 року № 135-к підтверджується період праці заявниці з 06 липня 1984 року по 28 серпня 1984 року на посаді бетонщика 2 розряду в Студентському загоні «Журналіст-84».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

З 20 червня 1974 року порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про затвердженою постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974.

Згідно п. 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, без встановлення якого вона не може реалізувати своє право на отримання пенсії по інвалідності, а встановити його в іншому порядку неможливо.

Аналіз наданих доказів вказує на те, що трудова книжка, видана на ім`я (російською мовою) « ОСОБА_5 », після внесення змін українською мовою « ОСОБА_1 », належить заявниці, тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.76-81, 258-259, 263, 265, 268, 273, 293, 315, 319, 353-355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , трудової книжки б/н, виданої 01 вересня 1982 року на ім`я (російською мовою) « ОСОБА_5 », після внесення змін українською мовою « ОСОБА_1 ».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено 15 вересня 2026 року.

Суддя