Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №523/6990/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/6990/26

Провадження №2/523/5097/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань – Сивак К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

В обґрунтування позову зазначивши, що ухвалою Пересипського районного суду від 29.12.2025 року скасовано судовий наказ по справі № 523/25924/25 щодо стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 є споживачем послуг філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 та Договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 56903/5 від 01.07.2014 р.

Нарахування відповідачу за надані послуги здійснювалися відповідно до норм водопостачання, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010 р. та тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021р. № 2841, а відповідач в свою чергу користувалась такими послугами.

ОСОБА_1 плату за надані Водоканалом послуги сплачував не в повному обсязі внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 7 606,98 грн. за період з 01.08.2020р. по 28.02.2026р.

На підставі викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати послуг, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позов.

Не погоджуючись з позовними вимогами, через систему «Електронний суду» 18.04.2026 року (вх. №18392) відповідач подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач зазначив, що з червня 2014 р. він є власником квартири АДРЕСА_1 .

У 2014 році між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС" в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» було укладено договір про надання останнім послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 .

Будь-яких інших договорів, у тому числі так званих договорів приєднання, між нами не укладалось.

Зазначив, що він є пенсіонером та особою з інвалідністю 2 групи.

Зазначив, що позов не підлягає задоволенню з наступних причин: позивач не виконує свої договірні зобов`язання належним чином та надав до суду суму заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, яка не відповідає дійсності, так як переважна кількість наданих послуг не надавалось взагалі, про що Позивачу достовірно відомо.

Після початку збройної російської агресії проти України, у березні 2022 р. він був вимушений переїхати з квартири за вказаною адресою та неодноразово (письмово у електронному вигляді та телефоном) просив позивача не проводити нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення у зв`язку з тим, що даними послугами ніхто не користується, тобто водопостачання чи водовідведення не відбувається.

Але всі звернення були позивачем проігноровані. Замість цього на вхідних дверях квартири почали з`являтись листівки та навіть плакати, що принижували гідність відповідача в очах інших людей, насамперед сусідів.

Суттєві зміни у договірних обов`язках між позивачем і відповідачем відбулись без його відома та без внесення змін до договору надання послуг.

Позивач щомісячно нараховує відповідачу плату за «абонентське обслуговування», не пояснюючи, в чому полягає ця платна послуга й звідки вона з`явилась в односторонньому порядку, адже договорів, у тому числі договорів приєднання, щодо цієї послуги не укладалось.

Відповідно до чинного законодавства, встановлення такої послуги, як «абонентське обслуговування», передбачає певний визначений порядок її впровадження, що Позивачем зроблено не було, і тому, на думку відповідача, є незаконним.

Відповідно до заяви Позивача, "після встановлення факту не проживання за адресою надання послуг, нараховується тільки плата за абонентське обслуговування", але відповідачу невідомо, коли це відбулось й чому до даного часу не зроблений перерахунок оплати послуг.

Зазначив, що ніхто не повинен платити двічі за одні й ті ж послуги. Так, раніше відповідно до судового наказу Суворовського районного суду м. Одеси від 17 травня 2021 р. (справа №523/6237/21, провадження №2-н/523/930/21), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Герц» (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 2А), відповідачем 23.10.2021 р. була проведена оплата на загальну суму 10448,60 грн., у т. ч.: за наданні житлово-комунальні послуги у розмірі 7542 (сім тисяч п`ятсот сорок дві) гривні 96 коп., три відсотка річних – 415,74 грн.; інфляційні витрати – 768,49 грн.

Наразі позивач не надав жодної інформації, яка сума сплачених відповідачем коштів належала до розрахунку з позивачем та передана для стягнення до «Фінансової компанії «Герц» та чи врахована ця сума позивачем в його розрахунках.

Неодноразові звернення до позивача з проханням провести справедливий перерахунок вартості наданих ним послуг були повністю проігноровані.

Замість цього позивач напряму погрожував і погрожує відповідачу блокуванням його банківських рахунків, накладенням арешту на майно тощо.

Так, Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04.10.2023 р. по справі №523/15360/23 та Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 29.12.2025 по справі №523/25924/25 були скасовані відповідні судові накази по сплаті житлово-комунальних послуг та судового збору, сплаченого при подачі заяв.

З урахуванням викладеного просить: застосувати до вимог позивача термін позовної давності; в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі; зобов`язати позивача зробити справедливий перерахунок загальної суми вартості фактично наданих позивачем, послуг із врахуванням суми, вже сплаченої ТОВ «Фінансова компанія «Герц» за послуги позивача; надати правову оцінку діям позивача щодо збирання та розповсюдження персональних даних та іншої особистої інформації щодо майнового, сімейного стану відповідача та зобов`язати позивача видалити з усіх типів носіїв персональні та інші дані, що не відносяться до компетенції даного Товариства; звільнити від сплати судового збору, як особу з інвалідністю 2 групи; усі судові витрати за цим позовом покласти на позивача (а.с.16-21).

В судове засідання призначене на 03 вересня 2026 року сторони до суду не з`явились, про часта місце слухання справи повідомлені.

На адресу суду 09.06.2026 року (вх. №28324) за підписом представника позивача надійшла заява про слухання справи за відсутності сторони позивача, відповідно до якої представник зазначила, що позов підтримує в повному обсязі (а.с.38-39).

Відповідач про час та місце слухання справи повідомлений (а.с.42) до суду не з`явився, про причини не явки суду не повідомив.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності (ч.3 ст. 211 ЦПК України).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази на підтвердження позовних вимог та відзив на позовну заяву, в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що й не заперечувалось відповідачем, що ОСОБА_1 , є одноособовим власником об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

ОСОБА_1 є споживачем послуг філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС», що підтверджується оформленим особовим рахунком за № НОМЕР_1 та Договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 56903/5 від 01.07.2014 р.

Нарахування за послуги водопостачання та водовідведення здійснювалися відповідно до показань приладу обліку встановленому в квартирі споживача.

Після встановлення факту не проживання за адресою надання послуг, нараховується тільки плата за абонентське обслуговування.

Нарахування відповідачу за надані послуги здійснювалися відповідно до норм водопостачання, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010 р. та тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021р. № 2841, а відповідач в свою чергу користувався такими послугами.

Відповідно до п. 34 Правил № 690 плата виконавцю комунальної послуги складається з плати за послуги та плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Порядок розрахунку плати за абонентське обслуговування та її граничний розмір у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808.

Відповідно до ч.2 п.39 Правил №690 споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

З викладеного вбачається, що абонентська плата є обов`язковим платежем, встановленим законодавством та не підлягає оплаті тільки у випадку відключення споживача від мережі централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, опломбування вводу холодної води.

ОСОБА_1 плату за надані Водоканалом послуги сплачував не в повному обсязі внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 7 606,98 грн. за період з 01.08.2020 р. по 28.02.2026 р., що підтверджується обґрунтованим розрахунком суми боргу.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач подав відзив в якому зазначив, що позов не визнає в його задоволенні слід відмовити.

Щодо посилання відповідача з приводу подвійного стягнення, оскільки вже було видано судовий наказ, суд зазначає, що ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 29.12.2025 року (справа №523/25924/25) було скасовано судовий наказ виданий Пересипським районним судом міста Одеси по справі №№523/25924/25 від 10.12.2025р, виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті послуг з водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 3236 (три тисячі двісті тридцять шість) гривні 78 коп. та судового збору в розмірі – 302 (триста дві) гривні 80 грн.

Отже, твердження щодо можливого подвійного стягнення не підтверджені.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена у три роки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID -19 » з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови КМУ від 27.06.2023 р. №651.

Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №4/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Строки позовної давності почали діяти після 4 вересня на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

З викладеного вбачається, що ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» звернувся до суду з позовними вимогами в межах строку позовної давності.

Щодо вимоги про звільнення від сплати судового збору з підстав того, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, суд зазначає, що відповідно до копії довідки, яка додана відповідачем до позову, інвалідність останнього знята, та була встановлена до 01.07.2022 року.

Щодо вимоги про зобов`язання позивача здійснити справедливий розрахунок, суд зазначає, що відповідач вправі звернутись до суду з власними позовними вимогами, щодо зобов`язання вчинення тих чи інших дій, та або надати суду власний розрахунок щодо наявності заборгованості або її відсутності.

Отже, вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" - послуга по централізованому водопостачанню надається своєчасно, безперервно, належної якості та підлягає оплаті.

Статтею 22 цього Закону передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів та послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п. 2 ст. 5 цього Закону, передбачено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ст. 67 Житлового кодексу Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

За положення статті 162 цього Кодексу - плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач є споживачем житлово-комунальної послуги, як послуги з водопостачання, а відтак має здійснювати оплату за отримані та надані послуги в строки передбачені договором та відповідно до встановлених тарифів.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись незалежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушення зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежного виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст.ст. 12, 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом досліджені та визнані не допустимими заперечення на позов відповідача, які такі, що не спростовують заявлених позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведені підстави позовних вимог, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати у розмірі 2 662, 40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 11,509,525,526,530,610,626,629,901,903 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (місцезнаходження: вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ: 26472133) – заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі: 7 606, 98 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» (місцезнаходження: вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039, код ЄДРПОУ: 26472133) – судовий збір у розмірі: 2 662,40 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 07.09.2026р.

Суддя: