Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №522/7441/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7441/26-Е

Провадження № 2/522/7777/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання - Навроцьої Є.І.

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 29.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1422-2208 від 16.07.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.07.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1422-2208 (надалі - «Кредитний договір»). Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 20 000,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена процентна ставка - 1,50 % в день; стандартна процентна ставка - 1,50 % за кожен день користування Кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, та 1,18 % за кожен день користування Кредитом у період з 181-го календарного дня дії Договору і до закінчення строку його дії. Додатковою угодою № 1 від 04.08.2024 року до Кредитного договору сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 700,00 грн. Додатковою угодою № 2 від 11.08.2024 року до Кредитного договору сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 11 600,00 грн.

Позивач зазначає, що Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до додаткових угод, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанціями про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи (АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р.). Відповідач в порушення умов Кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України не повернула в повному обсязі кредит Кредитодавцю та не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за Кредитним договором.

Станом на 18.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором, за розрахунком позивача, становить 119 329,70 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 19 988,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 97 601,70 грн; прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 1 740,00 грн.

Позивач також просив суд прийняти позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не заперечував проти ухвалення заочного рішення, а судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн) просив покласти на відповідача.

Матеріали позовної заяви суддя отримала 01.05.2026р..

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 05.05.2026р, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та знята з обліку 05.06.2025р.

Ухвалою суду від 25 травня 2026р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.06.2026р. у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Про розгляд справи учасники справи повідомлені належним чином.

18.06.2026р. представник відповідачки ОСОБА_1 -адв.Шелудько О.О. подала до суду відзив на позов, яким просить відмовити, з пістав відсутності належних доказів підписання кредитного договору відповідачкою,відсутність направлення одноразового ідентифікатора «А8038» на номер телефона відповідачки,, також відсутністю місця збереження первісним кредитором електронних даних та примірника кредитного договору. В матеріалах справи не містяться підтвердження, що саме ці Правила відкриття кредитної лінії , затверджені Наказом Директора ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» від 14.06.2024п. було надано для ознайомлення відповідачу і що відповідач з ними погодилась., тому вважає що вони не повинні враховуватись судом . не надано доказів щодо як ідентифікації відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» при вході в особистий кабінет, отримання одноразового ідентифікатора та його використання для підписання оспорюваного кредитного договору так і проходження процедури верифікації під час реєстрації.

Також відсутні докази про отримання коштів: в квитанції відстуній номер рахунку отримувача коштів та ідентифікаційні дані. Розрахунок заборгованості від позивача не є первинним документом що підтверджує отримання коштів. Розрахунок- є виключно внутріншім документом фінансової установи.

Щодо стягнення заборгованості за комісію, то то включення таких умов у кредитний договоіор є несправедливими згідно ч.1,2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», що породжує істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.. та не надано перелік додаткових послуг та супутніх послуг банківських послуг, які пов`язані з отриманням кредиту та за які було встановлена комісія. Такі умови є несправедливими і нікчемними.

Нарахований розмір відсотків більше 50% тіла кредиту є незаконним та порушує принцип справедливості, непропорційно великою сумою компенсації (ч.2.п.5ч.3 ст.18 Закону ).

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до кредитора претензії згідно ч.2 ст.1050 ЦК України.

Вваж аж що в наданому позивачем копії кредитного договору обумовлений строк кредиту 35 300 грн на 30 днів під 1,5% в день, а відтак сума заборгованості по відсотках не повинна перевищувати 15 885 грн.

З наданого позивачем Розрахунку заборгованості вбачається часткове погашення кредитної заборгованості; тіла ередиту-15 312 грн. % за кредитом- 7 633,50 грн, комісії -3 555 грн. крім того позивач не заявляв клопотання про витребування доказів з Банку про отримання коштів відповідачем.

Представник відповідачки заявила клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з вилки ком, яке було судом задоволено

В судовому засідання 16.09.2026р. представник відповідача підтримала наданий суду відзив та пояснення, позов не визнала та просила відмовити .

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Судом встановлено, що позивач просить стягнути заборгованість з відповідачки на підставі того, що 16.07.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1422-2208 (надалі - «Кредитний договір»).

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A8038, про що свідчить зміст Кредитного договору.

Згідно з умовами Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту становить 20 000,00 грн; дата надання/видачі кредиту - 16.07.2024 року; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 календарних днів; тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована, яка не змінюється протягом усього строку користування кредитом; знижена процентна ставка - 1,50 % в день; стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, та 1,18 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181-го календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту.

Додатковою угодою № 1 від 04.08.2024 року до Кредитного договору Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 700,00 грн. Додатковою угодою № 2 від 11.08.2024 року до Кредитного договору Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 11 600,00 грн.

На підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу позивачем надано квитанцію АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. та довідку про перерахування суми кредиту, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 за Кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Відповідач не визнає укладання між нею та позивачем вказаного кредитного договору та його підписання, а також не визнає факт отримання зазначених у договорах коштів.

Предметом позову є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі.

Порядок укладення договорів в електронній формі регулюється Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позичальник, в порушення вимог Кредитного договору, свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у повному обсязі не виконала, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом, процентами та комісією.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 18.03.2026 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» становить 119 329,70 грн, з яких: 19 988,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом;

97 601,70 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 1 740,00 грн - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Відповідачка з цим розрахунком не погоджується.

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення виконання встановлених законом обов`язків (постанова Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17).

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" зазначив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Сам по собі розрахунок заборгованості не є первинним документом і не доводить наявності боргу чи його розміру без підтвердження іншими належними доказами.

Суд погоджіється з позицією представника відповідача, що Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає банк.

Виписки по картковому рахунку також не було долучено позивачем до позову.

Проте відсутність у справі, оригіналів первинних бухгалтерських документів,(виписки з рахунку ) не є підставою для висновку про невиконання умов договору банком та, як наслідок, неотримання позичальником грошових коштів за кредитним договором.

Згідно Договору про відкриття кредитної лінії № 1422-2208 від 16.07.2024 року вбачається що він укладений між позивачем та відповідачем в 22.22.із зазначенням всіз ідентифікуючих даних відповідача( ОСОБА_1 , паспорт серії та номер НОМЕР_1 , виданий МАЛИНОВСЬКИМ РВ У М. ОДЕСІ ГУДМС УКРАЇНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛ 12.04.2013 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_2 )

На строк з 16.07.2024 по 14.08.2024р.з яких нраховані проценти 12 000 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору Рішення про можливість укладення цього Договору приймається Кредитодавцем на підставі обробки інформації, наданої Позичальником та здійснення інших дій, передбачених Правилами. Ліміт Кредитної лінії та інші умови надання Кредиту визначаються Кредитодавцем на підставі інформації, наданої Позичальником.

3.7. Після прийняття Кредитодавцем рішення про можливість укладення цього Договору, Позичальнику повідомляється про прийняте рішення шляхом надання такої інформації через Особистий кабінет, а також у інші способи, передбачені Правилами.

3.8. Після прийняття Кредитодавцем рішення про можливість укладення цього Договору у Особистому кабінеті стає доступним введення Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу споживача або обрання збережених реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з використанням яких на рахунок Позичальника будуть зараховані грошові кошти, надані у Кредит за цим Договором.

Надана Кредитодавцем пропозиція (оферта) є пропозицією укласти електронний договір у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та включає усі умови, на яких Позичальнику пропонуються укласти Договір;

Одноразові ідентифікатори надсилаються Кредитодавцем Позичальнику каналом комунікації, вказаним Позичальником у ІКС Кредитодавця, в тому числі, але не виключно: з використанням номеру телефона Заявника (надсилання СМС-повідомлення на такий номер телефону або надсилання повідомлення з використанням сучасних сервісів передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, тощо) або шляхом здійснення дзвінку на такий номер телефону та повідомлення одноразового ідентифікатора; з використанням адреси електронної пошти Заявника (надсилання електронного листа на таку адресу електронної пошти). Спершу Кредитодавець надсилає Позичальнику одноразовий ідентифікатор для підписання Паспорту споживчого кредиту. Після підписання Позичальником Паспорту споживчого кредиту, Кредитодавець надсилає Позичальнику одноразовий ідентифікатор для акцептування оферти та укладення Договору. Накладення Позичальником електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора здійснюється шляхом введення отриманого одноразового ідентифікатора у відповідне поле форми на веб-сайті Кредитодавця/у Мобільному додатку.

3.12. Сторони узгодили, що Кредитодавець надсилає (повторно надсилає) Позичальнику підписаний Договір у Особистий кабінет Позичальника та на його електронну адресу lenasv1983@gmail.com

4.10. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:- 1.50% (одна ціла, п`ятдесят сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою.- 1.18% (одна ціла, вісімнадцять сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

4.13. Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 15.07.2025 року.

Також до данного Договору кредитної лінії як невідємний Долатко є Додаток №2- Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором № 1422-2208 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України, з якого встановлено, шо дата видачі кредиту 16.07.2024, дата повернення кредиту-15.07.2025р. загальна вартість кредиту 120 660 грн.

Також додано і Паспорт споживчого кредиту, який хоч і не являється умовами кредиту, проте в ньому також вказано термін надання кредиту у розмірі 20 000 грн на 365 днів.

Також додано Квитанція через «Приватбанк» від 16.07.2024 о 22:22 на суму 20 грн. з призначенням платежу: № 1422-2208, що є номер Кредиту через через систему платежів LiqPay , та квитанція на 3700 грн від 04.08.2024р, і на 11 6000 грн. від 11.08.2024р. разом з Додатковими угодами від 04.08.2024р та від 11.08.2024р.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A8038, для підписання Кредитного договору №1422-2208 від 16.07.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Матеріалами справи підтверджено, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1422-2208 від 16.07.2024 року, а також додаткові угоди до нього, із зазначенням усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, реєстраційного номера облікової картки платника податків, місця проживання, електронної пошти, рахунку позичальника, а також умов кредитування, містять електронний підпис із відповідним одноразовим ідентифікатором, який відповідно до вимог ч. 6 та ч. 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» був власноручно введений відповідачем ОСОБА_1 для електронного підпису договору.

Враховуючи вищевикладене, позивачем належним чином доведено, що відповідач отримала кредитні кошти у загальному розмірі 19 988,00 грн (з урахуванням додаткового кредитування та часткового погашення), користувалась ними та не здійснила повернення кредитних коштів у повному обсязі, а тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за тілом кредиту у заявленому в позовній заяві розмірі - 19 988,00 грн.

Відповідач не визнає отримання нею зазначених коштів, проте на спростування зазначеного позивачем твердження, відповідач не скористалась можливістю надати суду довідку з свого банківського рахунку щодо неотримання цих коштів.

Таким чином суд вважає що позов в цій частині про стягнення тіла кредиту у суму 19 988 грн доведено та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за процентами, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що заборгованість позивач обгронтовує відповідно до умов Кредитного договору № 1422-2208, за яким позичальнику ОСОБА_1 надано кредит на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 365 календарних днів з моменту видачі кредиту, тобто з 16.07.2024 року по 15.07.2025 року включно; стандартна процентна ставка - 1,50 % за кожен день користування Кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору (тобто по 06.02.2025 року включно) та 1,18 % за кожен день користування Кредитом у період з 181-го календарного дня дії Договору (тобто з 07.02.2025 року) і до закінчення строку дії Договору.

Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 365 днів, тобто до 15.07.2025 року, і саме у цих часових межах у позивача наявні підстави нараховувати проценти за користування кредитом.

Проте суд не погоджується з позивачем в частині нарахування процентів за договірними ставками 1,50 % та 1,18 % за кожен день користування кредитом за період, починаючи з 21.08.2024 року, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - не більше 1 %.

Оскільки Кредитний договір № 1422-2208 укладено 16.07.2024 року, тобто вже після набрання чинності зазначеним Законом, нарахування процентів за користування кредитом підлягає обмеженню відповідно до наведених лімітів денної процентної ставки залежно від дати нарахування (а не від дати укладення договору).

Тому після 24.12.2023р. збільшена процентна ставка ніж визначена в Законі, враховуючи перехідний період, є нікчемною.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором в частині нарахування процентів, суд встановив, що за період з 16.07.2024 року по 20.08.2024 року позивачем правомірно нараховано проценти за договірною ставкою 1,50 % в день, що не перевищує максимального розміру денної процентної ставки (1,5 %), встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» для відповідного періоду. Розмір таких процентів, згідно з наданим позивачем розрахунком, становить 10 631,70 грн.

Водночас з 21.08.2024 року нарахування процентів підлягає здійсненню відповідно до чинного на цей час законодавчого обмеження денної процентної ставки у розмірі 1 %, а не за договірними ставками 1,50 % та/або 1,18 %, які цей ліміт перевищують.

Здійснивши перерахунок процентів за період з 21.08.2024 року по 15.07.2025 року (329 днів, що є частиною погодженого сторонами строку кредитування) виходячи з основного боргу за кредитом у розмірі 19 988,00 грн та законодавчо обмеженої ставки 1 % в день, суд встановив, що розмір процентів за вказаний період становить 65 760,52 грн (19 988,00 грн х 1 % х 329 днів).

Таким чином, загальний розмір процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача за цим кредитним договором становить 76 392,22 грн (10 631,70 грн + 65 760,52 грн), а не 97 601,70 грн, як заявлено позивачем, отже, в частині стягнення процентів у розмірі 21 209,48 грн позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за видачу кредиту, суд приходить до наступного.

Статті 1048 та 1054 ЦК України містять лише загальні норми щодо кредитування. Частиною третьою статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом, яким є Закон України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, до яких включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Комісія за надання кредиту в розмірі 1 740,00 грн передбачена умовами Кредитного договору, тобто є платою безпосередньо за надання кредиту.

Як було встановлено судом вище, згідно п. 1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту: . яка нараховується за ставкою 15,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Відповідно до додатку № 1 до Договору визначено розмір комісії за надання кредиту, який становить 1740 грн.

Суд вважає, що положення спірного кредитного договору про сплату позичальником на користь кредитодавця винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" і є нікчемними з моменту укладення договору. Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, винагороди за резервування ресурсів, тобто за дії, які банк(інша фінансова установа здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Вказані вище платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", частиною четвертою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи - споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, такі умови договору порушують публічний порядок.

В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутних послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021 року у справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021 року у справі № 209/789/15., ВС від 11.02.2026р. у справі № 705/1549/15.

У постанові ВС від 31.07.2025р по справі №199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначені Законом України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

Виходячи з наведеного суд погоджується з позицією представника відповідача щодо неправомірності нарахування комісії за надання кредиту.

Оскільки розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, складений без урахування наведених положень про нікчемність окремих пунктів спірного кредитного договору, суд приходить до висновку про безпідставність вимоги про стягнення комісії у розмірі 1740грн.

З урахуванням викладеного, суд, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині комісії, та частково процентів.

Отже, позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 96 380,22 грн (19 988,00 грн - заборгованість за кредитом + 76 392,22 грн - заборгованість за процентами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволено частково, на 80,76 % (96 380,22 грн від заявлених 119 329,70 грн), судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно - у розмірі 2 150,15 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 203, 205, 207, 509, 524-526, 528, 530, 536, 610-612, 625, 629, 638-640, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 1-3, 8, 11, 12, 13, 21 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 27, 28, 43, 58, 64, 76-81, 89, 95, 133, 141, 174, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-277, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за Кредитним договором № 1422-2208 від 16.07.2024 року станом на 18.03.2026 року у розмірі 96 380 (дев`яносто шіть тисяч триста вісімдесят ) гривень 22 копійки, з яких:

- прострочена заборгованість за кредитом - 19 988,00 грн;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 76 392,22 грн;

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 2 150 (дві тисячі сто п`ятдесят ) гривень 15 копійок.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.В.Домусчі