Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №947/27694/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/27694/26

Провадження № 3/947/2717/26

18.09.2026 року м. Одеса

Cуддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 697858 від 20.06.2026 року) –

ВСТАНОВИВ:

20.06.2026 року о 02:20 год., за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, біля будинку № 2-А, водій ОСОБА_1 (далі – особа, що притягується до адміністративної відповідальності), керував автомобілем марки «DAEWOO», номерний НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER ALCOTEST» відповідно до якого у останнього виявлено 1,31 %о (проміле) алкоголю.

За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.9 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно п.2.9(а) «Правил дорожнього руху» України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Каюда М.А. заперечував проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позиції захисник зазначив, що обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є саме факт керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який, на його думку, матеріалами справи належним чином не підтверджений. Посилався на положення п. 10.1 Правил дорожнього руху та зазначав, що сама по собі наявність у особи посвідчення водія або її перебування біля транспортного засобу не доводить факту керування ним у конкретний час та за конкретних обставин.

Захисник наголошував, що з відеозаписів, здійснених за допомогою нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, безпосереднього руху автомобіля «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , та керування ним саме ОСОБА_1 не зафіксовано. За твердженням сторони захисту, на момент фіксації події автомобіль перебував припаркованим на паркувальному майданчику, а матеріали справи не містять інших належних доказів, які б безпосередньо підтверджували факт його руху під керуванням ОСОБА_1 .

Окремо адвокат заперечував належність та допустимість відеозапису, здійсненого на реєстратор патрульного автомобіля, на якому, за твердженням працівників поліції, зафіксовано рух транспортного засобу. Захисник зазначав, що вказаний відеозапис не зазначений у протоколі серії ЕПР1 № 697858 як окремий додаток до нього, тоді як у п. 10 протоколу як технічні засоби відеозапису зазначені ПВР 471833 та 474913, які, за доводами захисту, є нагрудними відеореєстраторами поліцейських. У зв`язку з цим захисник вважав, що походження відеозапису з реєстратора патрульного автомобіля та його процесуальний зв`язок із складеним протоколом належним чином не підтверджені.

Крім того, сторона захисту ставила під сумнів достовірність результату огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 7510» ARLM № 0433, за результатами якого встановлено 1,31 проміле алкоголю. Адвокат посилався на відсутність у матеріалах справи документів, які б підтверджували сертифікацію зазначеного приладу, його допуск до експлуатації, проходження ним відповідної повірки або калібрування, строк чинності такої повірки, а також відповідність конкретного приладу встановленим технічним вимогам на момент проведення огляду.

Захисник зазначав, що з метою перевірки наведених обставин ним було направлено до Управління патрульної поліції в Одеській області адвокатський запит щодо надання документів стосовно сертифікації, повірки та технічної справності газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» ARLM № 0433, однак відповідні документи та відомості стороні захисту надані не були. На переконання адвоката, за відсутності таких документів неможливо перевірити технічну справність приладу на момент проведення огляду та, відповідно, достовірність отриманого результату.

Також адвокат посилався на порушення під час оформлення адміністративних матеріалів прав ОСОБА_1 , гарантованих ст. 268 КУпАП. Зокрема, зазначав, що під час складання матеріалів ОСОБА_1 намагався надати пояснення та заперечення, однак працівник поліції, на думку сторони захисту, належним чином їх не прийняв та не забезпечив можливості повною мірою реалізувати передбачені законом процесуальні права.

Окремо сторона захисту звертала увагу на характер спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів. Посилаючись на зміст відеозаписів з нагрудних камер, адвокат зазначав про використання окремими поліцейськими ненормативної лексики, образливих висловлювань та висловлювань особистого характеру на адресу ОСОБА_1 . За твердженням захисту, така поведінка не відповідала вимогам належного виконання поліцейськими своїх службових обов`язків та впливала на дотримання процесуальних гарантій особи під час оформлення адміністративних матеріалів.

Адвокат наголошував, що обов`язок щодо належного збирання доказів покладається на уповноважених посадових осіб, а суд при розгляді справи повинен встановити наявність події адміністративного правопорушення, винуватість конкретної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, на думку сторони захисту, недоліки збирання та оформлення доказів не можуть бути усунуті шляхом покладення на суд функції самостійного пошуку доказів винуватості особи.

Таким чином, захисник вважав, що сукупність наданих матеріалів не доводить належними та допустимими доказами як факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначених у протоколі обставинах, так і належності та достовірності окремих доказів, покладених працівниками поліції в основу обвинувачення, а тому просив усі сумніви тлумачити на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, у тому числі протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат застосування спеціального технічного засобу, а також безпосередньо переглянувши наявні відеозаписи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин у їх сукупності. При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна конкретна особа в його вчиненні. Аналогічний підхід щодо предмета доказування та оцінки доказів у справах про адміністративні правопорушення відображений у практиці Верховного Суду.

Оцінюючи доводи сторони захисту про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд вважає їх необґрунтованими.

Сам по собі факт того, що на окремих фрагментах відеозаписів з нагрудних камер поліцейських автомобіль уже перебуває у нерухомому стані, не спростовує факту попереднього керування ним ОСОБА_1 . Обставини справи підлягають встановленню не на підставі одного ізольованого фрагмента відеозапису, а за результатами оцінки всієї сукупності доказів та їх взаємного зв`язку.

Зокрема, судом безпосередньо досліджено відеозапис з реєстратора патрульного автомобіля, яким зафіксовано рух автомобіля «DAEWOO», д.н.з. НОМЕР_1 , до його зупинки, а подальші відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції відображають безперервний розвиток подій, спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення відповідних адміністративних матеріалів.

Отже, посилання захисту виключно на те, що після зупинки автомобіль знаходився у припаркованому стані, не спростовує встановленого судом факту попереднього керування ним ОСОБА_1 .

Не приймає суд і доводи захисника про недопустимість відеозапису з реєстратора патрульного автомобіля з тих підстав, що такий запис окремо не зазначено як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; такі дані можуть встановлюватися, серед іншого, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису.

Тому саме по собі не зазначення конкретного відеофайлу окремим пунктом у переліку додатків до протоколу не є безумовною підставою для визнання такого доказу недопустимим, якщо можливо встановити його походження, належність до конкретної події, час та обставини фіксації, а зміст відеозапису узгоджується з іншими матеріалами справи. Судом таких обставин, які б свідчили про монтаж, підміну відеозапису або його належність до іншої події, не встановлено.

При цьому відеозапис оцінюється судом не відокремлено, а у взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами, які послідовно відображають перебіг однієї події.

Щодо тверджень сторони захисту про неможливість використання результату огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з ненаданням документів про сертифікацію, повірку та калібрування приладу «Drager Alcotest 7510» ARLM № 0433, суд зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду, огляд ОСОБА_1 проведено із застосуванням спеціального технічного засобу, за результатами якого зафіксовано показник 1,31 проміле. Відомості про результат огляду відображені у відповідних матеріалах справи та узгоджуються з відеозаписом процедури його проведення.

Саме по собі твердження захисника про можливу технічну несправність приладу, без наведення конкретних фактичних даних про його несправність, порушення порядку застосування або недостовірність отриманого саме у цій справі результату, не є достатнім для відхилення результатів огляду.

З огляду на це суд не вбачає підстав ставити під сумнів результат огляду лише через відсутність у матеріалах справи додаткової технічної документації на прилад, оскільки стороною захисту не наведено конкретних обставин, які б свідчили про несправність саме застосованого приладу або про отримання недостовірного результату.

З цих же підстав суд дійшов висновку про відсутність необхідності у задоволенні клопотання захисника про витребування додаткових документів щодо спеціального технічного засобу.

Суд враховує, що сторона захисту мала достатній час для реалізації своїх процесуальних прав, ознайомлення з матеріалами справи, подання доказів та заявлення відповідних клопотань. Водночас завданням суду при розгляді справи є оцінка наданих доказів та перевірка обставин правопорушення, а не збирання доказів замість учасників провадження.

Наявна у справі сукупність доказів є достатньою для вирішення питання, передбаченого ст. 280 КУпАП, а необхідність отримання додаткових документів стороною захисту належним чином не обґрунтована. Витребування доказів не може ґрунтуватися виключно на припущенні про можливу несправність технічного засобу без конкретних відомостей, які об`єктивно ставили б під сумнів результати проведеного огляду. Тому клопотання захисника про витребування відповідної документації задоволенню не підлягає.

Щодо посилань адвоката на ненадання відповіді на адвокатський запит суд зазначає, що зазначена обставина сама по собі не визначає належності чи допустимості доказів у цій справі та не спростовує фактичних даних, безпосередньо досліджених судом. Дотримання відповідним органом вимог законодавства при розгляді адвокатського запиту є самостійним питанням і не свідчить автоматично про несправність газоаналізатора або недостовірність проведеного ним вимірювання.

Суд також перевірив доводи захисту щодо порушення права ОСОБА_1 на надання пояснень, передбаченого ст. 268 КУпАП.

Із досліджених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 безпосередньо спілкувався з працівниками поліції, висловлював свою позицію та заперечення щодо їхніх дій. Таким чином, матеріали справи не підтверджують твердження про фактичне позбавлення його можливості висловити свою позицію настільки, щоб це могло свідчити про істотне обмеження права на захист або ставити під сумнів результати проведеного огляду.

Стосовно доводів адвоката про некоректні висловлювання окремих працівників поліції суд зазначає, що предметом цього судового розгляду є наявність або відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Неналежна форма спілкування працівника поліції сама по собі не спростовує факту керування транспортним засобом та результату огляду на стан алкогольного сп`яніння, якщо відповідні обставини підтверджуються іншими належними доказами.

Так само посилання захисту на попередню службу ОСОБА_1 у правоохоронних органах, обставини його звільнення та висловлювання працівників поліції з цього приводу не мають визначального доказового значення для встановлення об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому не спростовують фактичних обставин, встановлених судом.

Таким чином, судом перевірено кожний із наведених стороною захисту аргументів, однак жоден із них окремо чи у своїй сукупності не спростовує встановлених під час судового розгляду обставин та не створює обґрунтованого сумніву щодо факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом і перебування його при цьому у стані алкогольного сп`яніння.

Суд оцінює докази не ізольовано, а у їх сукупності та взаємозв`язку, як того вимагає ст. 252 КУпАП. Верховний Суд також виходить із того, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд перевіряє фактичні обставини обвинувачення та оцінює всі докази за внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного й об`єктивного дослідження.

За таких обставин підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення судом не встановлено, а доводи сторони захисту не спростовують сукупності досліджених судом доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, сукупність досліджених судом доказів є достатньою та узгодженою і поза розумним сумнівом підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», судовий збір стягується із особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з особи, що притягується до адміністративної відповідальності судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665, 60 грн.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст. 268, 279, 280, 283, 284, ч.1 ст. 130 КпАП України, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнути ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на перше січня 2026 року, що складає 665, 60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.