Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №498/2047/25 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа №498/2047/25

Провадження по справі №2-о/498/16/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – Чернецької Н.С.,

присяжних – Нестеренко Л.А., Завада А.З.

за участі секретаря судового засідання – Гонтаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в сел. Велика Михайлівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення фізичної особи померлою,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області звернувся заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення фізичної особи померлою.

Заява мотивована тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Керч. Його батько ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) 27 вересня 2024 року. Згодом батьки переїхали на постійне місце проживання до м. Бендери МРСР. 11 вересня 1978 року шлюб між батьком та його матір`ю ОСОБА_2 був розірваний. Після цього батько повернувся для проживання в м. Керч. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер в м. Керч. Керчинській міський відділом ЗАГС було видане свідоцтво про смерть. Факт смерті також підтверджується фото місця поховання батька в м. Керч. Відповідно до ст.. 17 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я бо судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особби в певний час або про оголошення її помернлою. Відповідно до частини четвертої цієї статті державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; 3) звернення для реєстрації смерті особи, оголошення судом померлою. Відповідно до частини четвертої цієї статті державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника: 1) якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. На прикінці жовтня 2025 року вона звернулась до Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) із заявою про видачу їй свідоцтва про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 30.10.2025 року він отримав відмову у проведенні державної реєстрації смерті батька. Оголошення судом його батька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 померлим, необхідно йому для врегулювання спадких питань. Тому просить суд оголосити померлим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Керч.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, в матеріалах справи наявна його заява в якій він просить суд розглядати справу у його відсутність за наявними матеріалами.

Представник заінтересованої особи Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви слід відмовити з таких підстав.

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 27 вересня 2024 року Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса), з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 про що 11 серпня 1975 року було складено відповідний актовий запис № 792. В графі батьки вказано: батько « ОСОБА_1 », мати « ОСОБА_2 ».

Крім того, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про смерть виданого 23 вересня 2020 року Керчинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим ( російською мовою), з якого вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Керч Республіки Крим.

Крім того, позивачем долучено до позовною заяви фотознімок пам`ятника на ім`я « ОСОБА_4 » з датами народження та смерті « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (прізвище, ім`я та по батькові вказано російською мовою).

Також в матеріалах справи наявний лист роз`яснення № 890/2421-65 від 30.10.2025 року Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на ім`я ОСОБА_1 з якого вбачається, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану « державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення померлою. У державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України ( пункт 1 частини 1 статті 21 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану»). Враховуючи викладене, у проведенні державної реєстрації смерті на підставі пред`явлених документів відмовити.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305,309 ЦПК України).

Вказані процедури різняться між собою та мають певні особливості.

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно із ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (ч. 4 ст.46 ЦК України).

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати ймовірну смерть такої особи.

Крім того, статтею 317 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.

У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша друга статті 318 ЦПК України).

Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Так, суд звертає увагу, на те, що підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати ймовірну смерть такої особи, тоді як заявник в прохальній частині рішення просить суд оголосити його батька ОСОБА_1 померлим, однак з матеріалів справи вбачається, що його батько ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України , а саме в м. Керч Автономної Республіки Крим.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, суд звертає увагу на те, що заявнику правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України), а не із заявою про оголошення фізичної особи померлою.

З огляду на зазначене суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення фізичної особи померлою слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76-81,89,293, 305-309, 315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.С. Чернецька

Присяжна Л.А. Нестеренко

Присяжний А.З. Завада