Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №490/2933/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2954/2026 Справа № 490/2933/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романової К.Т.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження даних про батька та стягнення аліментів, суд-

ВСТАНОВИВ:

06.04.2026 ОСОБА_1 через свого представника, адвоката – Луконіну Н.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження даних про батька та стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачка та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації з 2011 року. В результаті чого мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з тим, що мати дитини не перебувала у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька, у актовий запис про народження дитини, було внесено за заявою матері, на підставі ч. 2 ст. 125 СК України.

Зазначає, що біологічним батьком дітей є ОСОБА_2 , який фактично визнавав своє батьківство, любив, віддавав їм свою любов та ласку, називав їх сином та донькою, утримував їх.

Позивачка звернувся до медичної установи задля проведення генетичного дослідження, яким було встановлено, що він є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України, ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації. 02.06.2025 року ОСОБА_1 отримала сповіщення, що солдат ОСОБА_2 15.05.2025 року зник безвісті під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у зв`язку із чим виникло питання реалізації прав дітей на отримання визначених законодавством пільг, зокрема частини грошового забезпечення зниклого безвісти батька.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026 року дану справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 08.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 23.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, до суду направили заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, проти позовних вимог не заперечували.

Інші відповідачі своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався

Позивачка в судове засідання не з`явилась, представник позивача подала до суду заяву в якій просила справу розглянути за відсутності сторони позивача та задовольнити повністю позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з 2011 року.

У сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У зв`язку з тим, що мати дитини не перебувала у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька, у актовий запис про народження дитини, було внесено за заявою матері, на підставі ч. 2 ст. 135 СК України.

ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації.

02.06.2025 року ОСОБА_1 як дружина військовослужбовця отримала сповіщення №340 від 04.06.2025 року про те, що її чоловік , командир 2 відділення взводу протитанкових ракетних комплексів ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_2 15.05.2025 року зник безвісті під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Курської обл, рф.

Також позивачка визнана потерпілою в межах кримінального провадження з приводу зникнення її чоловіка ОСОБА_2 , який є віськовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 .

Позивачкою було проведено молекулярно-генетичне дослідження між дітьми та ОСОБА_5 , яка є рідною сестрою ОСОБА_2 .

За результатом дослідження №52835-1 від 30.03.2026 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність споріднення з ОСОБА_5 складає -92,84%.

За дослідження №52835-2 від 30.03.2026 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ймовірність споріднення з ОСОБА_5 складає - 99,61%.

Тобто дані результати підтверджують походження дітей від ОСОБА_2 .

Також позивачкою надани скриншоти листування відповідача , в яких він називав дітей своїми донькою та сином.

Так, відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Частиною першою статті 135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 зроблено висновок, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII від 12.07.2018, набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. Цивільна правоздатність особи це здатність мати цивільні права та обов`язки, яку мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. (ст.25 ЦК України). Пунктом 4 ст. 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» встановлено, що члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України. В даному випадку, виплати грошового забезпечення регулюються Порядком про виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 103 від 30.01.2024). Згідно п. 3 вказаного Порядку, за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. П.4 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

В позовній заяві позивач просить зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 11 від 07.02.2012 року, вказавши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України; внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 № 4143 від 10.12.2013 року вказавши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно зі ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Як підтверджується матеріалами справи, є перекониві докази того, що неповнолітні діти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - є біологічними дітьми відповідача ОСОБА_2 .

Молекулярно-генетичними дослідженнями № 52835-1 та №52835-2 від 30.03.2026 року підтверджується , що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст.ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інші обставини, що мають істотне значення.

Стаття 184 СК України передбачає можливість визначення судом в окремих випадках розміру аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, а не у частці від заробітку платника аліментів. Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим за наявності певних обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у частці від заробітку (доходу), приблизний перелік яких наводиться у частині 1 даної статті (Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі). Необхідність встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може виникнути за наявності у платника аліментів нерегулярного або мінливого доходу, або отримання частини доходу в натурі. У такому випадку стягнення аліментів на дитину у частці від доходу її матері або батька може призвести до істотної різниці у розмірі аліментів, які отримує дитина щомісяця, що у свою чергу негативно вплине на забезпечення дитини. Стягнення аліментів у твердій грошові сумі дозволяє забезпечити більшу стабільність щодо утримання дитини. Також доцільно стягувати аліменти у твердій грошовій сумі у випадку отримання платником аліментів заробітку або доходу повністю в натурі або в іноземній валюті, що можна віднести до інших обставин, які мають істотне значення.

При отриманні доходу в натурі проводиться грошова оцінка такого натурального надання особі, а потім з отриманих сум стягуються аліменти. Проте вартість натурального надання може суттєво варіюватися, а крім того, щомісяця вчиняти переоцінку натурального надання дуже складно. Тому замість частки від доходу платника аліментів у якості аліментів суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є можливим і в інших випадках, якщо суд прийде до висновку, що визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) платника є неможливим, ускладненим або суттєво порушує інтереси однієї із сторін. Неможливість визначення аліментів у частці від заробітку (доходу) може виникнути, наприклад у випадках, коли платник аліментів постійно проживає на території іноземної держави та відомості про його доходи отримати неможливо. Ускладненим та водночас таким, що порушує інтереси дитини, є стягнення аліментів у випадках, коли платник аліментів приховує свої доходи з метою ухилення від їх сплати.

Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Позивачка у позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_2 , який зник без вісіті з 15 травня 2025 року, аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом та до досягнення старшою дитиною вісімнадцятирічного віку.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд вважає за можливе стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки в розмірі 1/3 частини заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 128, 134, 135 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження даних про батька та стягнення аліментів - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису серії І-ФП № 156011 про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 11 від 07.02.2012 року:

- в графі відомості про батька зазначити ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ім`я та по батькові дитини залишити без змін.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану в м. Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , № 4143 від 10.12.2013 року:

- в графі відомості про батька зазначити ОСОБА_2 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ім`я та по батькові дитини залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення ними повноліття.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Гуденко